1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



22 листопада 2019 року

Київ

справа №803/430/18

адміністративне провадження №К/9901/64570/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Волинської митниці ДФС

на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06 червня 2018 року (суддя Волдінер Ф.А.)

та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2018 року (судді: Кузьмич С.М. (головуючий), Гулид Р.М., Улицький В.З.)

у справі № 803/430/18

за позовом ОСОБА_1

до Волинської митниці ДФС

про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Волинської митниці ДФС (далі - Митниця, митний орган), в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо складання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 23 лютого 2018 року № UA205010/2018/01346 та визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 23 лютого 2018 року № UA205010/2018/01346.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ввезення транспортного засобу особистого користування, який перебуває у користуванні та зареєстрований у відповідних реєстраційних органах Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, здійснено з дотриманням вимог частини першої статті 381 та пункту 60 статті 4 Митного кодексу України. Позивач зазначив, що для митного оформлення транспортного засобу подав усі необхідні документи, тому підстав для відмови в митному оформленні автомобіля у Митниці не було.

Волинський окружний адміністративний суд рішенням від 06 червня 2018 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2018 року, адміністративний позов задовольнив повністю.

Не погодившись із вказаними судовими рішеннями, Митниця звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, а також ненадання належної оцінки доказам у справі, просила скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю. Зокрема, скаржник зазначив, що позивач при перетині митного кордону не надав документів, які б підтверджували право власності на транспортний засіб або користування ним, та не вчинив ряд дій по реєстрації транспортного засобу, а саме не отримав нове свідоцтво на своє ім`я, а подав при митному оформленні документи, які потрібно було надіслати до DVLA.

У своєму відзиві на касаційну скаргу позивач вважає рішення судів попередніх інстанцій законними та обґрунтованими, тому в задоволенні касаційної скарги Митниці просив відмовити.

Згідно з частиною першою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 23 лютого 2018 року в зону митного контролю пункту пропуску для автомобільного сполучення "Ягодин" у напрямку в`їзду в Україну по смузі руху "зелений коридор" з метою транзиту заїхав транспортний засіб особистого користування марки Lexus GS430, номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням громадянина України ОСОБА_1 .

Для митного оформлення вказаного автомобіля позивач подав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 05 лютого 2018 року № НОМЕР_3 та паспорт громадянина України для виїзду за кордон від 28 квітня 2016 року № НОМЕР_4 .

Однак відповідач відмовив ОСОБА_1 у пропуску через митний кордон України у зв`язку з порушенням вимог пункту 1 статті 381 та пункту 60 статті 4 Митного кодексу України, а саме відсутні документи, що підтверджують право власності або тимчасове користування на транспортний засіб марки Lexus GS430, номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 , у зв`язку з чим оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205010/2018/01346.

У цій же картці відмови митний орган роз`яснив вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: подання документів, що підтверджують право власності або тимчасове користування на транспортний засіб особистого користування.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій висновувалися на тому, що позивач є лише новою особою, яка експлуатує транспортний засіб, тобто особою, що має право користування автомобілем, у той час як власником автомобіля марки "Lexus GS430", зареєстрованого в реєстраційних органах Сполученого Королівства, на момент його ввезення на митну територію України є ОСОБА_3. Відтак позивач не зобов`язаний реєструвати вказаний автомобіль як власник у реєстраційних органах Сполученого Королівства та отримувати нове свідоцтво про реєстрацію. За таких обставин суди дійшли висновку про протиправність прийнятої відповідачем картки відмови.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.

Відповідно до частини першої статті 381 Митного кодексу України громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.

Згідно з пунктом 60 частини першої статті 4 Митного кодексу України транспортні засоби особистого користування - наземні транспортні засоби товарних позицій 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепи до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД, плавучі засоби та повітряні судна, що зареєстровані на території відповідної країни, перебувають у власності або тимчасовому користуванні відповідного громадянина та ввозяться або вивозяться цим громадянином у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію виключно для особистого користування, а не для промислового або комерційного транспортування товарів чи пасажирів за плату або безоплатно.

Аналіз змісту наведених норм свідчить про те, що громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування (мають перебувати у власності або тимчасовому користуванні відповідного громадянина) з метою транзиту через митну територію України без письмового декларування за умови, якщо такі транспортні засоби постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.

За положеннями статті 366 Митного кодексу України двоканальна система митного контролю товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України громадянами - спрощена система митного контролю, яка дає громадянам змогу здійснювати декларування, обираючи один з двох каналів проходу (проїзду транспортними засобами) через митний кордон України.


................
Перейти до повного тексту