ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2019 року
Київ
справа №826/852/16
адміністративне провадження №К/9901/30046/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.
суддів: Єресько Л.О.,Соколова В.М.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду місті Києва від 16 січня 2017 року (суддя: Огурцов О.П.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року (судді: Пилипенко О.Є., Глущенко Я.Б., Шелест С.Б.) у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Квадрига", про визнання протиправним рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних- вимог та їх обґрунтування
ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 (далі - позивачі) звернулися до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення № 11/У-560 від 19 серпня 2015 року з приводу зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач протиправно зняв з реєстрації місця проживання позивачів за вказаною адресою через зміну власника вказаної квартири, оскільки вказаним рішенням порушено права дітей, один з яких є малолітнім інвалідом дитинства.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Окружного адміністративного суду місті Києва від 16 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що відповідачем не порушені права позивачів, оскільки не оскаржуються дії суб`єкта владних повноважень щодо прийняття рішення з приводу зняття позивачів з реєстрації місця проживання. Вказували, що лист відповідача №11/9-560 від 19 серпня 2015 року, за результатами розгляду заяви про заборону зняття з реєстрації місця проживання позивача та її дітей не є рішенням суб`єкта владних повноважень і таким, що порушує права і свободи позивачів в розумінні КАС України.
При цьому посилались на частину першу статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (чинного на час звернення до суду), відповідно до якої суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду місті Києва від 16 січня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року і постановити нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Скаргу обґрунтовує доводами, аналогічними викладеним у позовній заяві.
Позиція інших учасників справи
Відзиву на касаційну скаргу від відповідача не надходило.
Рух касаційної скарги
Суддя-доповідач Вищого адміністративного суду України ухвалою від 14 липня 2017 року відкрив касаційне провадження на постанову Окружного адміністративного суду місті Києва від 16 січня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року.
15 березня 2018 року касаційні скарги передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
За результатом автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: (суддя-доповідач) Шарапа В.М., (судді) Бевзенко В.М., Данилевич Н.А.
За результатом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: (суддя-доповідач) Загороднюк А.Г. (судді), Єресько Л.О., Соколов В.М.
Сторони не заявляли клопотання про розгляд справи за їх участю.
Ухвалою Верховного Суду від 20 листопада 2019 року прийнято адміністративну справу до провадження та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
14 серпня 2015 року ОСОБА_1 на ім`я начальника Шевченківського відділення Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві подала заяву в якій зазначено про те, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 арештована 08 квітня 2013 року Шевченківським районним судом м. Києва та з 07 квітня 2015 йдуть суди щодо питання визнання незаконним правочину за яким вказана квартира перейшла до ТОВ "Квадрига" та про факт відкриття кримінального провадження.
Також в заяві викладено прохання до закінчення слідства в кримінальній справі та закінчення провадження у цивільній справі, яка перебуває в провадження Шевченківського районного суду м. Києва не вчиняти дій щодо зняття з реєстрації місця проживання в квартирі за вказаною адресою її та трьох дітей.
Листом № 11/У-560 від 19 серпня 2015 року Шевченківське відділення Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві позивача повідомлено про зняття її з реєстрації та трьох дітей на підставі заяви нового власника квартири згідно з пункту 3.1 "Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів", затвердженого наказом МВС України № 1077 від 22 листопада 2012 року.
Не погоджуючись із зняттям з реєстрації, позивач звернулась до суду.
Релевантні джерела права й акти їх застосування.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
За змістом пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.