ПОСТАНОВА
Іменем України
07 серпня 2019 року
Київ
справа №820/2304/17
адміністративне провадження №К/9901/18259/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Уханенка С.А.,
суддів: Кашпур О.В., Шевцової Н.В.,
секретаря судового засідання - Семопядного О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Східної об`єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області про зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою Східної об`єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2017 року (головуючий - Шляхова О.М.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року (головуючий - Старостін В.В., судді: Бегунц А.О., Яковенко М.М.),
В С Т А Н О В И В:
I. Суть спору
1. У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Східної об`єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі - Східна ОДПІ) та з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просила стягнути з відповідача 176651,25 грн, з яких: 151838,40 грн - середній заробіток за час відсторонення від посади у період з 03.06.2013 р. по 01.06.2017 р.; 14812,85 грн - матеріальна компенсація за невикористані відпустки; 10000 грн - моральна шкода.
2. Позов обґрунтувала тим, що на підставі постанови слідчого Генеральної прокуратури України її, як обвинувачену у кримінальній справі, з 06.03.2013 р. відсторонено від посади головного державного податкового ревізора-інспектора управління податкового аудиту юридичних осіб ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова. В подальшому рішеннями судів кримінальне провадження відносно неї було закрито за відсутністю в її діях складу кримінального правопорушення та скасовано захід у вигляді відсторонення від посади. З 12.05.2017 р. позивача допущено до роботи, а 15.05.2017 р. - звільнено у зв`язку зі скороченням штатної чисельності. При звільненні з нею не був проведений розрахунок, хоча згідно з довідкою Східної ОДПІ від 19.05.2017 р. сума нарахованої заробітної плати за час відсторонення від посади мала скласти 62804,50 грн. Не погодилась позивач і з сумою розрахунку, вважаючи, що він проведений відповідачем з порушенням вимог постанов Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 р. № 292, від 09.03.2006 р. № 268 і від 20.12.1993 р. № 1049 в частині визначення середньої заробітної плати з урахуванням мінімального посадового окладу за її посадою, надбавки за ранг, доплати за високі досягнення та за вислугу років. Крім того, відповідач не нарахував і не виплатив їй компенсацію за невикористані відпустки за 2013-2016 роки.
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року, позов задоволено частково. Стягнуто зі Східної ОДПІ на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час відсторонення від посади в період з 03.06.2013 р. по 01.06.2017 р. у сумі 151838,40 грн та матеріальну компенсацію за невикористані відпустки у сумі 14812,85,85 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. Рішення в частині задоволених позовних вимог суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, мотивував посиланням на статтю 72 Закону України від 10.12.2015 р. № 889-VIII "Про державну службу" та виходив з обґрунтованості доводів, викладених у позовний заяві.
5. Рішення в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про стягнення моральної шкоди обґрунтовано тим, що позивач не довела, в чому полягає завдана їй моральна шкода та який її розмір.
III. Провадження в суді касаційної інстанції
6. У касаційній скарзі Східна ОДПІ просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
7. За доводами відповідача, нормами кримінального процесуального закону не передбачено збереження заробітної плати за час відсторонення працівника від посади. При цьому право на отримання втраченого заробітку за час відсторонення від посади (роботи) виникає лише у випадках та за процедурою, встановлених Законом України від 01.12.1994 р. № 266/94-ВР "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду".
8. У відзиві на касаційну скаргу адвокат позивача Скребець О.М. просить залишити судові рішення без змін, посилаючись на їх законність і обґрунтованість. Зазначає, що цей спір є публічно-правовим і його предметом є стягнення середньомісячної заробітної плати з відповідача як суб`єкта владних повноважень за час відсторонення від посади, а не відшкодування шкоди. Вважає незаконним ненарахування працевлаштованому працівнику заробітної плати.
9. У судові засідання, призначені на 10 липня і 07 серпня 2019 року, учасники справи (їх представники) не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду.
10. Адвокат позивача подав клопотання про можливість перенесення розгляду справи з 07 серпня 2019 року на іншу дату у зв`язку з його перебуванням у відпустці за межами України у період з 29.07.2019 р. по 08.08.2019 р.
11. З урахуванням приписів пункту 2 частини третьої статті 205 КАС України, а також повторної неявки в судове засідання учасників справи (їх представників), належним чином повідомлених про судове засідання, розгляд справи здійснюється за їх відсутності.
12. У зв?язку з цим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (частина четверта статті 229 КАС України).
13. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
ІV. Встановлені судами фактичні обставини справи
14. 31.12.1997 р. ОСОБА_1 призначено на посаду державного податкового інспектора відділу організації документальних перевірок юридичних осіб ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова, з 16.08.2012 р. - переведено на посаду головного державного податкового ревізора-інспектора відділу перевірок платників податків управління податкового контролю Основ`янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова ДПС.
15. Постановою старшого слідчого з особливо важливих справ Генеральної прокуратури України від 08.08.2012 р. ОСОБА_1, обвинувачену у кримінальній справі за ч.3 ст.364 та ч.2 ст.366 Кримінального кодексу України (в редакції Закону від 05.04.2001р.), відсторонено від займаної посади.
16. На виконання вказаної постанови наказом начальника Основ`янської МДПІ м. Харкова ДПС від 06.03.2013 р. №46-о ОСОБА_1 з 06 березня 2013 року відсторонено від займаної посади.
17. Вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 19 жовтня 2015 року кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 367 КК України в редакції Закону, що діяла до 03.06.2014 р., закрито за відсутністю складу злочину у зв`язку з декриміналізацією. Визнано ОСОБА_1 невинуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України і по суду виправдано. Скасовано захід у вигляді відсторонення ОСОБА_1 від посади, застосований постановою старшого слідчого з особливо важливих справ Генеральної прокуратури України від 08.08.2012 р.
18. Апеляційний суд Харківської області ухвалою від 11 квітня 2017 року частково задовольнив апеляції прокурора відділу забезпечення державного обвинувачення у регіоні прокуратури Харківської області та підсудної. Скасував вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 19 жовтня 2015 року в частині закриття кримінальної справи за ч. 1 ст. 367 КК України за відсутністю складу злочину у зв`язку з декриміналізацією. Кримінальну справу щодо ОСОБА_1 в цій частині закрив на підставі п. 2 ч.1 ст. 6 КПК України за відсутністю в її діянні складу злочину. В решті вирок залишив без змін.