ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 926/34/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,
за участю секретаря судового засідання - Журавльова А.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Міського комунального підприємства "Чернівцітеплокомуненерго" та Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.08.2019 ( Якімець Г.Г., Бойко С.М., Матущак О.І. ) у справі № 926/34/19 Господарського суду Чернівецької області
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Міського комунального підприємства "Чернівцітеплокомуненерго" про стягнення 4 374 291,36 грн
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Позивач) звернулося в Господарський суд Чернівецької області з позовом до Міського комунального підприємства "Чернівцітеплокомуненерго" (далі - Відповідач) про стягнення 4 374 291,36 грн, з яких: 3 379 585,39 грн пені, 729 607,93грн інфляційних втрат та 265 098,04 грн 3% річних.
2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу природного газу №3273/15-БО-38 від 24.12.2014 щодо здійснення розрахунку за поставлений природний газ у строк, визначений договором, у зв`язку з чим Позивач нарахував пеню, 3% річних та інфляційні втрати.
Короткий зміст рішення, ухваленого судом першої інстанції
3. Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 24.04.2019 позов задоволено частково. Суд стягнув з Відповідача на користь Позивача 185 627,46 грн інфляційний втрат та 31 866,81 грн 3% річних. В задоволенні решти вимог відмовлено.
4. Рішення суду мотивовано тим, що Відповідач частково погасив заборгованість перед Позивачем за природний газ до набрання чинності Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а тому правомірним є нарахування Відповідачу 3% річних та інфляційних втрат лише на заборгованість, яка була погашена після набрання чинності вказаним Законом.
Короткий зміст оскаржуваної постанови, прийнятої судом апеляційної інстанції
5. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 12.08.2019 рішення Господарського суду Чернівецької області від 24.04.2019 змінено, пункт 2 резолютивної частини рішення викладено в наступній редакції: "стягнути з Відповідача на користь Позивача 1 121 855,71 грн, з яких: 545 224,34 грн - пеня, 103 159,98 грн - 3% річних та 473 471,39 грн - інфляційні втрати". В решті рішення Господарського суду Чернівецької області від 24.04.2019 залишено без змін.
6. Постанова суду мотивована тим, що частина заборгованості в сумі 2 717 582,83грн була погашена Відповідачем лише 31.05.2017, тобто, не була погашена Відповідачем станом на дату набрання чинності Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" і, оскільки Закон не змінює терміну виконання зобов`язання, встановленого сторонами в пункті 6.1 договору, тому правильним є нарахування штрафних санкцій та виплат, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), з наступного дня коли зобов`язання мало бути виконане, тобто, з 15.01.2016.
Короткий зміст вимог касаційної скарги Позивача
7. Позивач подав касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанцій, в якій просить її скасувати, в частині відмови у стягненні 3 252 435,65 грн та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Аргументи учасників справи
Доводи Позивача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)
8. Списання санкцій можливе за умови включення підприємства до реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, проте Відповідач не включений до такого реєстру.
9. Судом апеляційної інстанції не враховано правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 14.02.2018 у справі №908/3211/16.
Позиція Відповідача у відзиві на касаційну скаргу
10. Відповідач відзив на касаційну скаргу Позивача не надав, що у відповідності до частини 3 статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення у даній справі у касаційному порядку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги Відповідача
11. Відповідач також подав касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанцій, в якій просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Аргументи учасників справи
Доводи Відповідача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)
12. Судом апеляційної інстанції невірно застосовано частину 3 статті 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", оскільки не враховано, що стягнення пені та штрафних санкцій, які передбачені частиною 2 статті 625 ЦК України, підлягають саме з листопада 2016 року, тобто, з дня набрання чинності вказаним Законом, а не з дня, коли зобов`язання мало бути виконане.
13. Апеляційним господарським судом під час прийняття постанови не враховано висновки Верховного Суду, які викладені у справах №904/10736/16, №904/990/18, №904/4071/18 щодо того, що неустойка, інфляційні нарахування та 3% річних відповідно до частини 3 статті 7 Закону підлягали нарахуванню лише на суму боргу, що залишилася несплаченою станом на 30.11.2016, а відповідні нарахування на заборгованість з урахуванням сплаченої станом на 30.11.2016 суми є неправомірними.
Позиція Позивача у відзиві на касаційну скаргу
14. Позивач відзив на касаційну скаргу Відповідача не надав, що у відповідності до частини 3 статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення у даній справі у касаційному порядку.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
15. Судами попередніх інстанцій встановлено, що між Позивачем (Продавець) та Відповідачем (Покупець) 24.12.2014 укладено договір №3273/15-БО-38 купівлі-продажу природного газу, за умовами якого Продавець зобов`язався передати у власність Покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України Позивачем за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а Покупець прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах цього договору.
16. На виконання умов договору Позивач протягом 2015 року передав у власність Відповідачу природний газ на загальну суму 68 472 175,92 грн.
17. Проте, Відповідач розрахувався за прийнятий газ з простроченням строків оплати, зокрема, на суму 65 754 593,09 грн здійснено оплату до 30.11.2016, а на суму 2 717 582,83 грн оплату здійснено 31.05.2017, у зв`язку з чим Позивачем нараховано пеню в сумі 3 379 585,39 грн, 3% річних в сумі 265 098,04 грн та інфляційні втрати в сумі 729 607,93 грн.
18. 30.11.2016 набрав чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", який визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.
Відповідно до приписів статті 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, зокрема, є кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" дія останнього поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.
Для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства (статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії").
За приписами частини першої статті 5 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" реструктуризації підлягає кредиторська заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (без урахування суми неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), не погашена станом на 31 грудня 2016 року.
На реструктуризовану заборгованість не нараховуються неустойка (штрафи, пені), проценти річних, інфляційні нарахування, крім випадків повного або часткового нездійснення платежів за договором про реструктуризацію заборгованості, укладеним відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".
19. Постановою Кабінету Міністрів України № 93 від 21.02.2017 затверджено Порядок ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, та користування зазначеним реєстром, який визначає механізм формування, ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, а також користування його даними.