Постанова
Іменем України
21 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 363/4003/15-ц
провадження № 61-32250св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Курило В. П.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
треті особи: ОСОБА_2, приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Левчук Ольга Борисівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_2, приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Левчук Ольга Борисівна, про визнання договору купівлі-продажу недійсним та невиконаним, розірвання договору, скасування державної реєстрації права власності та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Левчук Ольга Борисівна, про визнання договору купівлі-продажу недійсним та невиконаним, розірвання договору, скасування державної реєстрації права власності,
за касаційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 12 квітня 2017 року у складі судді Баличевої М. Б. та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 04 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Ігнатченко Н. В., Кулішенка Ю. М., Сушко Л. П.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому, з урахуванням уточнень просив визнати недійсним договір купівлі-продажу садового будинку з надвірними будівлями, який розташований на території АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_5, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3, ОСОБА_4 ; визнати невиконаним цей договір; розірвати вказаний договір купівлі-продажу; скасувати реєстрацію права власності на вказаний садовий будинок, здійснену на ім`я ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 посилався на те, що 28 серпня 2007 року між ним, ОСОБА_5, ОСОБА_2 як продавцями та ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як покупцями, укладено договір купівлі-продажу садового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 .
Вказаний садовий будинок з надвірними будівлями належав продавцям по 1/3 частини кожному. Під час укладання вказаного договору купівлі-продажу та до сьогодні покупці не виконали вимоги пункту 4 вказаного договору, відповідно до якого "продаж садового будинку з надвірними будівлями за домовленістю сторін вчинено за 34 024 грн, які отримані продавцями від покупців до підписання цього договору в рівних частинах кожний". Покупці не передали кожному продавцю вказані грошові кошти.
Оскільки покупці істотно порушили умови договору купівлі-продажу від 28 серпня 2007 року, оплату за вказаний садовий будинок проведено не було, то є підстави передбачені статтею 651 ЦК України для його розірвання.
Крім цього, станом на 27 листопада 2015 року власниками вказаного садового будинку залишились він, ОСОБА_2 та ОСОБА_5, і лише 16 січня 2016 року відповідачі зареєстрували за собою право власності на спірний садовий будинок.
В момент вчинення правочину не дотримані вимоги, встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України щодо відсутності вільного волевиявлення учасників правочину та невідповідності такого волевиявлення внутрішній волі, а також відсутності спрямування правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Згідно зі статтею 234 ЦК України оспорюваний правочин є фіктивним, оскільки його вчинено без наміру створення правових наслідків.
Він дізнався про можливе майбутнє порушення його прав лише після відкриття судом 26 вересня 2013 року провадження у справі за позовом ОСОБА_4 та ОСОБА_3, а тому вважає, що ним не пропущено позовну давність для звернення до суду з даним позовом.
Вказуючи на наявність декількох підстав для визнання договору недійсним, позивач просив позов задовольнити.
У листопаді 2016 року третя особа із самостійними вимогами ОСОБА_2 звернулася до суду з указаним позовом, в якому, уточнивши свої позовні вимоги, просила визнати невиконаним договір купівлі-продажу садового будинку з надвірними будівлями, який розташований на території АДРЕСА_1, який підписано 28 серпня 2007 року між ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_1 як продавцями та ОСОБА_3, ОСОБА_4 як покупцями, та зареєстровано приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Левчук О. Б. за реєстровим № 10536; визнати цей договір недійсним; розірвати вказаний договір купівлі-продажу та скасувати реєстрацію права власності на вказаний садовий будинок.
Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_2 посилалася на те, що 28 серпня 2007 року між сторонами укладено договір купівлі-продажу вказаного садового будинку з надвірними будівлями. Садовий будинок з надвірними будівлями належав продавцям по 1/3 частини кожному. Під час укладання договору купівлі-продажу та по сьогоднішній день покупці не виконали умови пункту 4 договору, а саме: продаж садового будинку з надвірними будівлями за домовленістю сторін вчинено за 34 024 грн, які отримані продавцями від покупців до підписання цього договору в рівних частинах кожний". Покупцями не було передано кожному продавцю вказані грошові кошти.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла один із продавців будинку - ОСОБА_5, тому вони з братом ОСОБА_1 через наявність договору купівлі-продажу не можуть реалізувати свої спадкові права на частину будинку, яка належала їх матері. Вважає, що в договорі відсутні істотні умови щодо розміру та кадастрового номеру земельної ділянки, на якій розташований будинок.
Оплати за оспорюваним правочином здійснено не було і прийняття товару шляхом реєстрації права власності також не зроблено. Лише 16 січня 2016 року покупцями було зареєстровано право власності на спірний садовий будинок.
Лише після відкриття судом 26 вересня 2013 року провадження у справі за позовом ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та після повідомлення про розгляд цієї справи, вручення позовної заяви вона дізналася про можливе майбутнє порушення її права, тому вважала, що нею не пропущено позовну давність для звернення до суду з даним позовом.
Позивач просила позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Вишгородський районний суд Київської області рішенням від 12 квітня 2017 року в задоволенні позовів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовив.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що відсутні правові підстави для визнання договору купівлі-продажу садового будинку недійсним, незаконним або розірваним, оскільки позивачі не довели факт невиконання умов договору покупцями, та не довели порушення істотних обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Апеляційний суд Київської області ухвалою від 04 жовтня 2017 року рішення Вишгородського районного суду Київської області від 12 квітня 2017 року залишив без змін.
Апеляційний суд мотивував ухвалу тим, що суд першої інстанції правильно встановив правову природу заявленого позову, в достатньому обсязі визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та заперечення на них, їх узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_2 просила скасувати рішення Вишгородського районного суду Київської області від 12 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 04 жовтня 2017 року,і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що після укладення оспорюваного договору (28 серпня 2007 року) та до проведення реєстрації права власності на даний будинок відповідачами (16 січня 2016 року) будинок було за допомоги її та ОСОБА_1 перебудовано та добудовано. Тобто, право власності у 2016 році зареєстровано вже не на той будинок, який було продано, що не заперечувалось відповідачами.
Покупці не виконали вимоги пункту 4 договору купівлі-продажу, грошові кошти продавцям, кожному по 11 341, 33 грн не сплатили.
У разі коли оплати здійснено не було, а продавці відмовилися від договору, шляхом подання позову до суду - договір слід розірвати, а державну реєстрацію права власності скасувати, оскільки її здійснено після подання позову до суду, тобто після відмови від договору купівлі-продажу.
Однак такого суди не зробили.
Мотив відмови суду, який полягає в тому, що в договорі зазначена ціна у розмірі 34024 грн ніяким чином не означає, що в дійсності гроші передані були, написане в договорі може не відповідати і не відповідає тому, що відбувалось у дійсності.
Два покупці та відповідачі підтвердили, що грошові кошти кожному продавцю вони не сплачували і не передавали, однак суди безпідставно поклали в основу судового рішення відповідний пункт договору, де зазначена ціна будинку і вказано, що цю суму сплачено. Даний пункт договору позивачі не визнають і своїм позовом його спростовують.
Рішення не містять вичерпні висновки і аналіз кожного доводу і доказу.
Суди безпідставно не встановили, що договір не відповідає обов`язковим вимогам закону, що в договорі не дотримано істотні умови, що тягне за собою визнання його недійсним. Зазначення в договорі розміру та кадастрового номеру земельної ділянки є істотними умовами договору, які не були дотримані.
Договір купівлі-продажу не відповідає вимогам діючого законодавства в частині відсутності приватизації земельної ділянки на якій він розташований і відсутності державного акту на дану земельну ділянку.
Позовна давність не може рахуватись з дати підписання договору, оскільки до 16 січня 2016 року - дня реєстрації права власності відповідачами на будинок, жодних дій, що перешкоджали їй та ОСОБА_1 користуватися будинком не здійснювалося.
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просив скасувати рішення Вишгородського районного суду Київської області від 12 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 04 жовтня 2017 року, і ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що він витратив всі свої грошові кошти від продажу своїх квартир на добудову будинку, і як тільки будівництво закінчилося його почали з будинку виганяти власні ж діти. Як рейдери поступили саме діти, примусивши підписати договір, обманним шляхом не сплативши гроші, обіцяли, що він буде мати право все життя жити в будинку, говорили, що він може добудовувати будинок і що право власності на прибудову зареєструє на себе.
До сьогодні покупці пункт 4 договору не виконали, грошові кошти продавцям, кожному по 11 341,33 грн не сплатили, що підтвердили у своїх усних поясненнях в судових засіданнях самі відповідачі.
Суди в рішеннях не надали правильну і об`єктивну оцінку цим поясненням і вони не покладені в основу судового рішення.
04 вересня 2015 року подано позовну заяву до суду, якою здійснено відмову від договору купівлі-продажу, передбачену пунктом 4 статті 692 ЦК України, лише після подання позову і відмови продавцями від договору купівлі-продажу покупці прийняли товар шляхом реєстрації права власності на будинок, яку зробили 16 січня 2016 року.
Рішення не містять вичерпні висновки і аналіз кожного доводу і доказу.
Суди необ`єктивно оцінили пояснення сторін у справі, неповно та необ`єктивно дослідили докази та пояснення сторін, не надали оцінку доказам та поясненням сторін, які згідно закону і є доказами. Вказане призвело до побудови рішень і здійснення судом обґрунтування законності спірного пункту договору текстом самого оспорюваного пункту, що є незаконним і призводить до скасування рішень судів.
Він та ОСОБА_2 є спадкоємцями усього майна, належного на день смерті на праві власності ОСОБА_5, в тому числі і частини спірного будинку, вони мають право на спадкування, яке виникло в день відкриття спадщини, вони прийняли спадщину, до складу якої входить і частина будинку і дана спадщина належить їм з часу відкриття спадщини.
Право власності у відповідачів на спірний будинок виникло без законних для того підстав.
Строк позовної давності для звернення до суду не пропущено.
27 листопад 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшло заперечення адвоката Мациборчука О. М., як представника ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на касаційні скарги, в якому, посилаючись на те, що в касаційних скаргах викладені факти, які не відповідають дійсності, докази у справі не свідчать про будь-яке порушення договору купівлі-продажу, тим більше про несплату за вказаним договором, позивачі пропустили позовну давність, просить касаційну скаргу відхилити, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.