Постанова
Іменем України
21 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 760/20101/15-ц
провадження № 61-47861св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Народна позика",
відповідач - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Народна позика" на постанову Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2018 року у складі колегії суддів: Приходька К. П., Таргоній Д. О., Ігнатченко Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У листопаді 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Народна позика" (далі - ТОВ "Фінансова компанія "Народна позика") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення за договором позики на предмет іпотеки.
У позові просило в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 01 червня 2013 року № 0106001/000-КФК/13 у сумі 1 363 160,20 грн, що складається з: тіла кредиту у сумі 1 089 800,00 грн; відсотків у сумі 271 360,20 грн, звернути стягнення на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки згідно з Договором іпотеки, а саме: квартиру
АДРЕСА_1 , площею 34,8 кв.м, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , шляхом визнання права власності на зазначене майно за ТОВ "Фінансова компанія "Народна позика" за ціною, визначеною на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності на момент проведення державної реєстрації права власності на зазначене майно, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, а саме 773 500,00 гривень.
Покласти на відповідачів обов`язок відшкодувати сплачений судовий збір у сумі 11 602,50 гривень.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Соломʼянського районного суду міста Києва від 04 лютого
2016 року позовні вимоги задоволено.
В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед
ТОВ "Фінансова компанія "Народна позика" за кредитним договором від 01 червня 2013 року № 0106001/000-КФК/13 у сумі 1 363 160,20 грн, що складається з: тіла кредиту у сумі 1 089 800,00 грн; відсотків у сумі 271 360,20 грн, звернуто стягнення на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки згідно з Договором іпотеки, а саме: квартиру
АДРЕСА_1 , площею 34,8 кв.м, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , шляхом визнання права власності на зазначене майно за ТОВ "Фінансова компанія "Народна позика" за ціною, визначеною на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності на момент проведення державної реєстрації права власності на зазначене майно, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, а саме 773 500,00 гривень.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки і пред`явлення позову про звернення стягнення є обґрунтованим.
Крім того, судом було враховано факт визнання позову відповідачем ОСОБА_1 , що відповідно до положень частини четвертої статті 174 Цивільного процесуального кодексу України (в редакції чинній на момент ухвалення рішення) є підставою для ухвалення рішення про задоволення позову.
За апеляційною скаргою ОСОБА_3, поданою представником ОСОБА_4, яка не брала участі у справі, відносно якої суд вирішив питання про її права, постановою Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2018 року рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 04 лютого 2016 року скасовано. У задоволенні позову ТОВ "Фінансова компанія "Народна позика" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення за договором позики на предмет іпотеки відмовлено.
Апеляційний суд виходив з того, що висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на матеріалах справи, а також не узгоджуються з вимогами норм законодавства.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:
У грудні 2018 року ТОВ "Фінансова компанія "Народна позика" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2018 року, а рішення Соломʼянського районного суду міста Києва від 04 лютого 2016 року - залишити без змін.
У касаційній скарзі посилається на те, що рішення Соломʼянського районного суду міста Києва від 04 лютого 2016 року є законним і обґрунтованим, та помилково скасовано апеляційним судом, неправильно застосувавши норми матеріального права та порушивши норми процесуального права.
Доводи інших учасників справи:
У січні 2019 року ОСОБА_1 до Верховного Суду подано відзив на касаційну скаргу, у якому просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2018 року, а рішення Соломʼянського районного суду міста Києва від 04 лютого 2016 року - залишити без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзив на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Положеннями частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Оцінка обставин справи та мотиви, з яких виходить Верховний Суд:
Між ТОВ "Фінансова компанія "Народна позика" та ОСОБА_2
01 червня 2013 року було укладено Кредитний договір
№ 0106001/000-КФК/13, за умовами якого позивач надав ОСОБА_2 кредит у формі відзивної поновлювальної кредитної лінії на загальну суму 1 100 000,00 грн на споживчі цілі, строком з 04 червня 2013 року
по 04 червня 2016 року, зі сплатою 36% річних.
З метою забезпечення виконання Кредитного договору
№ 0106001/000-КФК/13 від 01 червня 2013 року, між ТОВ "Фінансова компанія "Народна позика" та ОСОБА_1 31 липня 2015 року було укладено договір іпотеки.
Згідно з умовами вказаного договору предметом іпотеки було визначено нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1, площею 34,8 кв.м, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1, загальною заставною вартістю у сумі
773 500,00 гривень.
Однак в порушення умов кредитного договору ОСОБА_2 належним чином свої обов`язки не виконав, у зв`язку з чим у нього виникло зобов`язання з погашення кредиту: 1 089 800,00 грн - заборгованість за тіло кредиту; 271 360,20 грн - заборгованість за процентами.
Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 04 лютого
2016 року за позовом ТОВ "Фінансова компанія "Народна позика" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, в рахунок погашення заборгованності звернуто стягнення на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки згідно з Договором іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1, площею 34,8 кв.м, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1, шляхом визнання права власності на зазначене майно за ТОВ "Фінансова компанія "Народна позика" за ціною, визначеною на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності на момент проведення державної реєстрації права власності на зазначене майно, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна у сумі 773 500,00 гривень.