Постанова
Іменем України
14 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 132/1649/15-ц
провадження № 61-16717св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Апеляційного суду Вінницької області від 28 січня 2016 року у складі колегії суддів: Сала Т. Б., Зайцева А. Ю., Нікушина В. П.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2015 рокуПублічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк"" (далі - ПАТ "ВіЕйБі Банк") звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 24 жовтня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (далі - ВАТ "ВіЕйБі Банк"), правонаступником якого є ПАТ "ВіЕйБі Банк", та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 53, за умовами якого позичальник отримав у кредит грошові кошти в розмірі 66 500 доларів США під 13 % річних на строк до 22 жовтня 2032 року.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 24 жовтня 2007 року між ВАТ "ВіЕйБі Банк", правонаступником якого є ПАТ "ВіЕйБі Банк", ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір поруки, за умовами якого ОСОБА_2 солідарно відповідає перед кредитором за виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань за кредитним договором.
Того ж дня між банком та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки, згідно з умовами якого позичальник з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором передав в іпотеку банку трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
Позичальник належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим станом на 12 червня 2015 року виникла заборгованість в розмірі 1 082 418,65 грн, яка складається із: простроченої до повернення суми кредиту в розмірі 47 603,49 доларів США; прострочених процентів за користування кредитом - 3 986,56 доларів США; штрафу/пені за несвоєчасне погашення кредиту - 20 186,64 грн.
Враховуючи викладене, ПАТ "ВіЕйБі Банк" просило солідарно стягнути з відповідачів на свою користь зазначену кредитну заборгованість.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 10 листопада 2015 року у складі судді Попик Ю. П. в задоволенні позову відмовлено.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що позичальник добросовісно виконував взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, вчасно сплачував платежі за користування кредитними коштами. Банк в свою чергу порушив умови кредитного договору, завчасно не повідомив відповідачів про ліквідацію відділення ПАТ "ВіЕйБі Банк" № 36 у місті Чернігові, що позбавило відповідача своєчасно вносити плату за користування кредитними коштами; не надав можливості відповідачу самостійно сплатити виниклу заборгованість, подавши через два дні до суду позовну заяву після того як 10 червня 2015 року надіслав письмову вимогу, не відреагував на пропозицію про можливу реструктуризацію платежів за кредитним договором.
Боржник ОСОБА_1 довів, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання свого зобов`язання перед кредитором (банком).
Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 28 січня 2016 року апеляційну скаргу ПАТ "ВіЕйБі Банк" задоволено. Рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 10 листопада 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову.
Стягнуто солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "ВіЕйБі Банк" заборгованість за кредитним договором від 24 жовтня 2007 року в розмірі 51 590,05 доларів США, що еквівалентно 1 062 232,01 грн, із яких: 47 603,49 доларів США, що еквівалентно 980 108,25 грн, - заборгованість за кредитом; 3 986,56 доларів США, що еквівалентно 82 079,28 грн - заборгованість за відсотками та 20 186,64 грн - пені.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що фактично відповідачі намагалися довести, що вчиняли дії, спрямовані на виконання своїх зобов`язань, однак як вбачається з листів банку на їх звернення та з самих звернень, намагалися отримати лише інформацію щодо закриття відділення банку, що розташоване в місті Чернігові по проспекту Перемоги, 96-а .
З відповідачів на користь позивача підлягає стягненню вся сума заборгованості за тілом кредиту та відсотками, оскільки підтверджуються розрахунками позивача, їх розмір в суді першої інстанції не заперечували і не були спростовані відповідачами. Також підлягає стягненню штраф, передбачений пунктом 4.4 кредитного договору, розмір якого відповідачі не заперечували в суді першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2016 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду Вінницької області від 28 січня 2016 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що висновок апеляційного суду про те, що відповідачі не оспорювали розмір заборгованості є помилковим, оскільки у запереченнях на позовну заяву та апеляційну скаргу зазначали про те, що розмір заборгованості становить не 47 603 доларів США, а 47 379 доларів США. Суд апеляційної інстанції вказуючи суму заборгованості в доларах США зазначає її еквівалент, при цьому не посилається на офіційний курс Національного банку України, який був на час здійснення розрахунку. Досудову вимогу було направлено відповідачам 10 червня 2015 року, а з цим позовом банк звернувся до суду 12 червня 2015 року, тобто не дотримався положень пункту 2.7.4 кредитного договору, яким передбачено строк розгляду вимоги 1 (один) місяць з дати отримання вимоги банку, у зв`язку з чим не надав можливості відповідачам врегулювати виниклу заборгованість з позивачем.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У квітні 2018 року ПАТ "ВіЕйБі Банк" подало заперечення на касаційну скаргу, в якому просило залишити її без задоволення, посилаючись на те, що у разі ліквідації відділення банку позичальник має право виконувати свої зобов`язання шляхом перерахунку коштів на поточний рахунок, відкритий з цією метою. Відповідачі не намагалися в такий спосіб виконати своїх зобов`язань, а сам факт ліквідації відділення банку в місті Чернігові не позбавляє відповідачів від виконання своїх зобов`язань. Відповідачі під час розгляду справи апеляційним судом не довели того, що банк відмовився прийняти належне виконання свого щомісячного зобов`язання, а отже банк не вважається таким, що його прострочив. Рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
24 жовтня 2007 року між ВАТ "ВіЕйБі Банк", правонаступником якого є ПАТ "ВіЕйБі Банк", та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 53, за умовами якого позичальник отримав у кредит грошові кошти в розмірі 66 500 доларів США під 13 % річних на строк до 22 жовтня 2032 року.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 24 жовтня 2007 року між ВАТ "ВіЕйБі Банк", правонаступником якого є ПАТ "ВіЕйБі Банк", ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір поруки, за умовами якого ОСОБА_2 солідарно відповідає перед кредитором за виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань за кредитним договором.
Згідно з розрахунком заборгованості ОСОБА_4 вперше прострочив виконання зобов`язання за період з 25 жовтня до 24 листопада 2014 року і в подальшому перестав їх виконувати відповідно до умов договору та графіку погашень кредиту.
Позичальник належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим станом на 12 червня 2015 року виникла заборгованість в розмірі 1 082 418,65 грн, яка складається із: простроченої до повернення суми кредиту в розмірі 47 603,49 доларів США; прострочених процентів за користування кредитом - 3 986,56 доларів США; штрафу/пені за несвоєчасне погашення кредиту - 20 186,64 грн.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 грудня 2016 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Калинівського районного суду Вінницької області.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до ГПК України, ЦПК України, КАС України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
12 квітня 2018 року провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 . Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.
24 квітня 2018 року цивільна справа № 132/1649/15-ц надійшла до Верховного Суду.
Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Про здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки", у справі призначено повторний автоматизований розподіл.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.