Постанова
Іменем України
14 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 469/1164/16-ц
провадження № 61-25720 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Кривцової Г. В.,
учасники справи:
позивач - перший заступник прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації,
відповідачі: Березанська районна державна адміністрація Миколаївської області, ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 06 лютого 2017 року у складі судді Тавлуя В. В. та рішення Апеляційного суду Миколаївської області 10 травня 2017 року
у складі колегії суддів: Бондаренко Т. З., Крамаренко Т. В., Темнікової В. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2016 року перший заступник прокурора Миколаївської області
в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації звернувся до суду з позовом до Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області та ОСОБА_1 про визнання незаконним і скасування розпорядження, визнання недійсним державного акта на право власності та витребування земельної ділянки.
В обґрунтування позову зазначав, що розпорядженнями Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області № 415 від 13 липня 2011 року № 552, 553 від 16 вересня 2011 року припинено право постійного користування державного підприємства "Очаківське лісомисливське господарство" (далі - ДП "Очаківське лісомисливське господарство") земельними ділянками, загальною площею 2,49 га, розташованими в урочищі "Рибаківка" Березанського лісництва, квартал № 43, виділи 2, 4 та квартал
№ 45, виділи 1, 2.
За рахунок зазначених земель розпорядженням Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області від 04 січня 2012 року № 18 затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку для рекреаційного призначення (індивідуального дачного будівництва), площею 0,1 га за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області.
На підставі вказаного розпорядження ОСОБА_1 18 січня 2012 року видано державний акт на право власності на вказану земельну ділянку, площею
0,1 га.
Прокурор вказував, надання у власність вказаної земельної ділянки
є незаконним, через те, що вона розташована в зоні рекреації та входить до пляжної зони в межах прибережної захисної смуги Чорного моря, а тому на ній відповідно до містобудівної документації та державних будівельних норм і правил заборонено індивідуальне будівництво, а також відповідно до статей 85, 88, 90 ВК України, статей 62, 59, 84 ЗК України спірна земельна ділянка може перебувати виключно у державній та комунальній власності
і надаватися лише в користування та для спеціально визначених цілей. Також у межах прибережної захисної смуги встановлені обмеження щодо будівництва та заборонено передачу у приватну власність земель державної власності лісогосподарського призначення. Крім того, відповідно до положень частини п`ятої статті 122 ЗК України передача спірної земельної ділянки у власність належить до компетенції Миколаївської обласної державної адміністрації.
Ураховуючи наведене, прокурор просив розпорядження Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області від 04 січня
2012 року № 18 визнати недійсним та скасувати з одночасним визнанням недійсним та скасуванням виданого на його підставі державного акта на право власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку та витребуванням земельної ділянки від ОСОБА_1 як такої, що вибула з власності держави без волі власника, повноваження якого належать Миколаївській обласній державній адміністрації.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 06 лютого 2017 року позовні вимоги заступника прокурора Миколаївської області
в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації задоволено.
Визнано незаконним та скасовано розпорядження Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області від 04 січня 2012 року № 18 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки", яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 для рекреаційного призначення (для індивідуального дачного будівництва) земельну ділянку площею 0,1 га за межами населеного пункту,
в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області.
Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 819757, виданий 18 січня 2012 року ОСОБА_1 на право власності на земельну ділянку для рекреаційного призначення (індивідуального дачного будівництва), площею 0,1 га, розташовану
за адресою: Миколаївська область, Березанський район, Рибаківська сільська рада, за межами населеного пункту, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на
право постійного користування землею, договорів оренди землі за
№ 482090001000031.
Витребувано від ОСОБА_1 у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації земельну ділянку, площею 0,1 га, вартістю 55 200,00 грн, розташовану за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції виходив із тих підстав, щоземельна ділянка, надана
у власність ОСОБА_1 для індивідуального дачного будівництва, перебуває у межах прибережної захисної смуги та пляжної зони Чорного моря, а тому передача у власність такої земельної ділянки та будівництво індивідуального дачного будинку на ній заборонено законодавством України та суперечить містобудівній документації, діючим будівельним нормам, державним стандартам і правилам. При цьому, спірна земельна ділянка на час її виділення фактично обліковувалась як земля державного лісового фонду у межах квадратів № 43, 45 Березанського лісництва ДП "Очаківське лісомисливське господарство", тобто відносилася до земель лісогосподарського призначення, перебувала у державній власності та
у постійному користуванні вказаного державного підприємства.
Положення статті 388 ЦК України застосовано на підставі того, що
ОСОБА_1 набула право власності на земельну ділянку пляжної зони прибережної захисної смуги, внаслідок протизаконного рішення Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області, тобто поза волею власника земельної ділянки, повноваження якого належать Миколаївській обласній державній адміністрації.
Крім того, строк позовної давності позивачем не пропущено, оскільки Миколаївська обласна державна адміністрація про виявленні факти порушення земельного законодавства дізналася у липні 2016 року.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Миколаївської області 10 травня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 06 лютого 2017 року в частині стягнення судових витрат з ОСОБА_1 скасовано. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення судових витрат з ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції виходив з наявності у матеріалах справи довідки до акту огляду МСЕК від 27 квітня 2005 року, з якої убачається, що ОСОБА_1 є інвалідом першої групи загального захворювання безстроково. Отже, є звільненою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях відповідно до частини дев`ятої статті 5 Закону України "Про судовий збір" (а. с. 101).
Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції
в іншій його частині, посилався на те, що судом першої інстанції дана належна оцінка доводам сторін у сукупності з наданими сторонами доказами, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи, викладені
у апеляційній скарзі, не спростовують їх, тому відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення. Доводи скарги висновки суду не спростовують та на його правильність не впливають.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції та її короткий зміст
У червні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 06 лютого 2017 року та рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 10 травня 2017 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просив оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог першого заступника прокурора Миколаївської області відмовити.
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 469/1164/16-ц, витребувано її матеріали із Березанського районного суду Миколаївської області справу, зупинено виконання рішення Березанського районного суду Миколаївської області
від 06 лютого 2017 року та рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 10 травня 2017 року до закінчення касаційного розгляду.
У листопаді 2017 року справа надійшла до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Статтею 388 ЦПК України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", який набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Пунктом 4 частини першої Розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
У червні 2019 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу № 469/1164/16-ц передано судді-доповідачу.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 мотивована тим, що судами повно та всебічно не з`ясовано обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, не досліджено належним чином наявні
у справі докази.
Зазначив, що термін дії Проекту планування та забудови Березанського району Миколаївської області, затвердженого постановою Державного комітету Української РСР у справах будівництва від 23 жовтня 1985 року
№ 112 втратив чинність 2005 року, тобто до виникнення спірних правовідносин.
Безпідставними є посилання судів на порушення пункту 10.17 ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", оскільки дані державні будівельні норми стосуються планування, будівництва та благоустрою на території міських та сільських поселень, а спірна земельна ділянка розташована за межами населених пунктів.
Посилається на те, що здійснення дачного будівництва у прибережній захисній смузі не забороняється, ураховуючи положення статті 62 ЗК України та 89 ВК України.
Вказалв, що прокурором та Миколаївською обласною державною адміністрацією пропущений строк позовної давності, оскільки обласні державні адміністрації в межах своїх повноважень спрямовують діяльність районних державних адміністрацій та здійснюють контроль за їх діяльністю, а тому позивач мав об`єктивну можливість довідатися про порушення свого цивільного права при належному здійсненні покладених на нього повноважень.
Доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу
У липні 2017 року перший заступник прокурора Миколаївської області подав заперечення на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,
в якій вказує на те, що доводи касаційної скарги є безпідставними, не спростовують правильності рішення суду першої інстанції, з яким обґрунтовано погодився й суд апеляційної інстанції.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Миколаївським лісгоспзагом Миколаївського району Миколаївської області була отримана земельна ділянка у складі єдиного земельного масиву, площею 203,00 га, у постійне користування відповідно до акта про постійне користування землею від 15 листопада 1964 року (а. с. 164-165).
Наказом Миколаївського обласного виробничого лісогосподарського підприємства "Миколаївліс" від 04 квітня 1989 року № 11 зі складу земель Миколаївського лісгоспзагу Миколаївського району Миколаївської області виділено та передано до складу Очаківського державного лісомисливського господарства земельну ділянку Березанського лісництва, загальною площею 2124 га, з усіма основними фондами та оборотними засобами, товарно-матеріальними цінностями (а. с. 166-167).
На підставі листів ДП "Очаківське лісомисливське господарство"
від 07 квітня 2011 року за № 170, від 11 серпня 2011 року за № 401-404 про добровільну відмову від права постійного користування земельними ділянками, Березанською районною державною адміністрацією Миколаївської області 13 липня 2011 року та 16 вересня 2011 року прийнято розпорядження № 415, 552, 553 про припинення права постійного користування ДП "Очаківське лісомисливське господарство" земельними ділянками, розташованими в урочищі "Рибаківка", а саме: кварталу № 43, виділ 2 Березанського лісництва, площею 0,99 га, та кварталу № 43, виділ 2, площею 0, 21 га; кварталу № 45, виділ 1, 2, площею 0, 2 га; кварталу № 43 виділ 4, кварталу № 45, виділ 2, площею 0,99 га; кварталу № 45, виділ 2, площею 0,1 га, та переведено їх до земель державної власності (запасу)
(а. с. 31,186-193).
Розпорядженням Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області від 16 вересня 2011 року № 554 із змінами, внесеними розпорядженням від 11 листопада 2011 року № 680, двадцяти п`яти громадянам України, у тому числі відповідачці ОСОБА_1, надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок
у власність загальною площею 2,50 га пісків для рекреаційного призначення (індивідуального дачного будівництва) із земель державної власності (запасу) в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області, площею по 0,10 га кожному окремо (а. с. 13).
Розпорядженням Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області від 04 січня 2012 року № 18 затверджено проект землеустрою та надано у власність відповідачці ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 0,1 га відкритих земель без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом, в тому числі пісків, для рекреаційного призначення (індивідуального дачного будівництва) за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області (а. с. 14).
18 січня 2012 року на підставі вказаного розпорядження ОСОБА_1 видано державний акт серії ЯК № 819757 на право власності на вказану земельну ділянку, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 482090001000031 (а. с. 18).
Згідно з повідомленням Управління містобудування та архітектури Миколаївської обласної державної адміністрації, надана у власність
ОСОБА_1 земельна ділянка розташована в зоні рекреації, встановленій проектом планування та забудови Березанського району Миколаївської області, затвердженим постановою Державного комітету Української РСР
у справах будівництва від 23 жовтня 1985 року № 112 (а. с. 19, 23)
Відповідно до даних Національної кадастрової системи, до яких відноситься фрагмент загальнодоступної публічної кадастрової карти України, спірна земельна ділянка розташована в межах прибережної захисної смуги Чорного моря та входить в її пляжну зону, оскільки відстань до урізу води проливу між Чорним морем та Березанським лиманом становить 60-80 м до найближчого краю та 110-120 м до віддаленого краю (а. с. 33 об., 184, 185, 208). Інформація також відображена в листі відділу Держгеокадастру у Березанському районі Миколаївської області від 02 липня 2016 року (а. с. 24-27).
Спірна земельна ділянка обліковувалась як земля державного лісового фонду у межах квадратів № 43,45 Березанського лісництва ДП "Очаківське лісомисливське господарство", однак була вилучена із складу земель державного лісового фонду на підставі рішення місцевих органів влади згідно з повідомленням Державного агентства лісових ресурсів України
від 26 липня 2016 року зі схемою орієнтування фрагмента кадастрової карти України з нанесеними межами частини кварталу № 43 та № 45 Березанського лісництва ДП "Очаківське лісомисливське господарство" (а. с. 33).
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 10 жовтня
2016 року, яке набрало законної сили, розпорядження Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області від 13 липня 2011 року № 415 та від 16 вересня 2011 року № 552, 553 про припинення права постійного користування ДП "Очаківське лісомисливське господарство" земельними ділянками, у тому числі і спірною земельною ділянкою, визнані незаконними та скасовані (а. с. 186-193).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення.
Встановлено й убачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним
і обґрунтованим.
Згідно з вимогами частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до статті 48 Закону України "Про охорону земель" розміщення
і будівництво об`єктів житлово-комунального, промислового, транспортного, іншого призначення здійснюються відповідно до затверджених
у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об`єктів.
Проектом районного планування Березанського сільського адміністративного району Миколаївської області, затвердженим постановою Державного комітету Української РСР з питань будівництва від 23 жовтня 1985 року № 112, встановлено заборону на будівництво в трикілометровій зоні Чорноморського узбережжя промислових об`єктів, не пов`язаних з розвитком та обслуговуванням курорту, а також індивідуальне будівництво поза межами території існуючих населених пунктів.
Спірна земельна ділянка розташована на приблизній відстані від урізу відстані до урізу води проливу між Чорним морем та Березанським лиманом 60-80 м до найближчого краю та 110-120 м до віддаленого краю, що підтверджується листом відділу Держгеокадастру у Березанському районі Миколаївської області від 02 липня 2016 року (а. с. 24-27).
Відповідно до проекту планування та забудови Березанського району Миколаївської області, затвердженого постановою Державного комітету Української РСР у справах будівництва від 23 жовтня 1985 року № 112, спірна земельна ділянка розташована в зоні рекреації, в якій передбачалося розміщення баз відпочинку, пансіонатів та будинків відпочинку, кемпінгів, піонертаборів, таборів труда та відпочинку, пляжів, пам`яток археології, заказників пам`яток культури (а. с. 20-23)
Згідно статті 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування
в межах, визначених цією Конституцією.
Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (стаття 1 ЗК України).
Відповідно до пункту "а" частини першої статті 58 ЗК України, статті 4 ВК України до земель водного фонду належать землі, зайняті морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами.
Крім того, до земель водного фонду України відносяться землі, на яких хоча
і не розташований водний фонд, але за своїм призначенням вони сприяють функціонуванню водного фонду. До таких земель відносяться землі зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами,