1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України


14 листопада 2019 року

м. Київ


справа № 453/1377/16-ц


провадження № 61-8266св19


Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Кривцової Г. В., Луспеника Д. Д.,


учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

представник позивача - ОСОБА_2 ;

відповідач - ОСОБА_3 ;

представник відповідача - ОСОБА_4 ;

третя особа - служба у справах дітей Сколівської районної державної адміністрації Львівської області;


розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - на рішення Сколівського районного суду Львівської області у складі судді Ясінського Ю. Є.

від 03 вересня 2018 року, додаткове рішення Сколівського районного суду Львівської області у складі судді Ясінського Ю. Є. від 16 жовтня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду у складі колегії суддів:

Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І., Савуляка Р. В., від 26 лютого 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання житлового будинку спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку, зобовʼязання не чинити перешкоди у користуванні нерухомим майном.

Позовна заява мотивована тим, що 17 листопада 2007 року між нею та ОСОБА_3 було зареєстровано шлюб, від якого у них народився син - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 02 грудня 2016 року шлюб між нею та ОСОБА_3 було розірвано. Вказувала, що за час шлюбу ними було набуто житловий будинок по

АДРЕСА_1 , право власності на який у 2010 році було зареєстровано за відповідачем. Вони зареєстровані та проживали у вищевказаному будинку, проте після розірвання шлюбу відповідач став чинити їй та їхньому синові перешкоди у користуванні будинком. Вважала, що вказаний житловий будинок є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки був збудований за рахунок спільної праці та коштів подружжя.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд: визнати житловий будинок по АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя; визнати за нею право власності на 1/2 частину вказаного будинку; зобов`язати ОСОБА_3 не чинити перешкоди у користуванні належним їй нерухомим майном.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 03 вересня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано житловий будинок, позначений у технічному паспорті під літ. "А-2", загальною площею 56,3 кв. м, житловою площею 8,0 кв. м,

з господарськими будівлями і спорудами, окрім надбудови під літ. "а3"

та сараю під літ. "Д", що розташований по

АДРЕСА_1 спільним майном подружжяОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинок, позначений у технічному паспорті під літ. "А-2", загальною площею 56,3 кв. м, житловою площею 8,0 кв. м,

з господарськими будівлями і спорудами, окрім надбудови під літ. "а3"

та сараю під літ. "Д", що розташований по

АДРЕСА_1 , як спільне майно подружжя.У решті позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Сколівського районного суду Львівської області

від 16 жовтня 2018 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 6 703 грн 91 коп. судового збору.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, виходив із того, що

у силу статей 60, 69, 70 СК України нерухоме майно сторонами набуте за час шлюбу за спільні кошти, є спільною сумісною власністю подружжя і підлягає поділу у рівних частках. Щодо вимог позивачки про зобов`язання не чинити перешкоди у користуванні нерухомим майном, то суд зазначив, що вказана вимога задоволенню не підлягає, так як існує рішення Сколівського районного суду Львівської області від 02 листопада 2017 року, що набрало законної сили, яким зобов`язано ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, перешкоди у користуванні житловим будинком. Вказане рішення суду згідно з акту державного виконавця від 11 червня 2018 року виконане.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Львівського апеляційного суду від 26 лютого 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_3 та його представника

ОСОБА_4 залишено без задоволення. Рішення Сколівського районного суду Львівської області від 03 вересня 2018 року та додаткове рішення Сколівського районного суду Львівської області від 16 жовтня

2018 року залишено без змін.

Погоджуючись із висновками районного суду, апеляційний суд також зазначив, що спірний житловий будинок був зареєстрований за відповідачем як новостворений 17 серпня 2010 року, тобто у період перебування сторін у зареєстрованому шлюбі, які своєю спільною працею

та коштами брали участь у його будівництві, а тому будинок належить сторонам у справі на праві спільної сумісної власності та підлягає поділу

у рівних частках. Доказів того, що спірний будинок було збудовано до

2007 року, до одруження сторін, відповідач не надав.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 14 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Сколівського районного суду Львівської області. У задоволенні клопотання представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - про зупинення виконання рішення Сколівського районного суду Львівської області

від 03 вересня 2018 року та додаткового рішення Сколівського районного суду Львівської області у складі судді Ясінського Ю. Є. від 16 жовтня

2018 року відмовлено.

У червні 2019 справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про часткове задоволення позову, оскільки не врахували, що відповідач є одноосібним власником будинку та позивачка не має жодного відношення до нього, так як перший поверх будинку був збудований до реєстрації шлюбу і з того часу будівельні роботи не проводились,


................
Перейти до повного тексту