Постанова
Іменем України
14 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 607/16196/15-ц
провадження № 61-26672 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Кривцової Г. В.,
Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідачі: Буцнівська сільська рада Тернопільського району Тернопільської області, реєстраційна служба Тернопільського районного управління юстиції Тернопільської області, ОСОБА_2 ;
представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Тернопільської області від 07 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Костіва О. З.,
Сташківа Б. І., Шевчук Г. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2 , Буцнівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, реєстраційної служби Тернопільського районного управління юстиції Тернопільської області про скасування рішень сільської ради, визнання свідоцтва про право власності на земельну ділянку недійсним та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку.
Позовна заява мотивована тим, що згідно договору дарування від 08 лютого 2015 року він є власником житлового будинку по
АДРЕСА_1 .
Рішенням Буцнівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області від 19 червня 2015 року йому відмовлено в задоволенні заяви про приватизацію земельної ділянки, на якій розміщений зазначений житловий будинок, оскільки спірна земельні ділянка належить на праві власності ОСОБА_2 .
Вважав, що до нього, як набувача житлового будинку, перейшло право користування земельною ділянкою площею 0.2049 га кадастровий номер 6125280900:02:001:1520, на якій розміщений зазначений житловий будинок, що належить йому на праві власності.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати рішення Буцнівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області від 18 жовтня 2013 року за № 327 у частині надання дозволу ОСОБА_2 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0.2049 га кадастровий номер 6125280900:02:001:1520 та від 15 грудня 2014 року № 520 у частині передачі ОСОБА_2 безоплатно у власність вказаної земельної ділянки недійсними, визнати свідоцтво про право власності на зазначену земельну ділянку
від 05 травня 2015 року на ім`я ОСОБА_2 недійсним та скасувати держану реєстрацію права власності, оскільки на час прийняття такого рішення сільською радою ОСОБА_2 вже не була власником будинку.
Короткий зміст судових рішень першої інстанції
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області
від 22 травня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано частково недійсним рішення Буцнівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області від 18 жовтня 2013 року за
№ 327 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки
в натурі" у частині надання дозволу ОСОБА_2 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки
в натурі для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0.0992 га, згідно варіанту № 1 (додаток № 3) висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи
від 16 грудня 2016 року № 422/423/16-22.
Визнано частково недійсним рішення Буцнівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області від 15 грудня 2014 року № 520 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу даної земельної ділянки у власність" у частині передачі ОСОБА_2 безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) у
АДРЕСА_1 площею 0.0992 га згідно варіанту №1 (додаток № 3) висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи
від 16 грудня 2016 року №422/423/16-22.
Визнано недійсним свідоцтво про право власності, серія № НОМЕР_1 на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0.2049 га по АДРЕСА_1, кадастровий
№ 6125280900:02:001:1520, видане 05 травня 2015 року на ім`я ОСОБА_2 реєстраційною службою Тернопільського районного управління юстиції Тернопільської області.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 при набутті права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1, на підставі договору дарування від 08 лютого 2015 року набув право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування, згідно варіанту № 1 (додаток № 3) висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 16 грудня 2016 року № 422/423/16-22, у якому зазначено, що площа земельної ділянки необхідної для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, у тому числі зайнята під будинком, становить 0,0992 га.
Також суд першої інстанції зазначив, що позовні вимоги про скасування реєстрації права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку
не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до вимог частини другої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування на підставі рішення суду про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 07 серпня 2017 року,
з урахуванням ухвали цього суду про виправлення описки від 19 жовтня
2017 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 травня 2017 року змінено. У частині відмови у задоволенні позову судове рішення скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсним та скасовано рішення Буцнівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області від 18 жовтня 2013 року за
№ 327 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі" у частині надання дозволу ОСОБА_2 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі
(на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) площею 0.2049 га
по АДРЕСА_1, за рахунок земель житлової та громадської забудови, раніше наданих у користування.
Визнано недійсним та скасовано рішення Буцнівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області від 15 грудня 2014 року за
№ 520 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу даної земельної ділянки у власність" у частині передачі ОСОБА_2 безоплатно
у власність земельної ділянки площею 0.2049 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 .
Скасовано державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0.2049, кадастровий номер 6125280900:02:001:1520 на підставі свідоцтва про право власності від 05 травня 2015 року серія 37114521, виданого реєстраційною службою Тернопільського районного управління юстиції.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що до ОСОБА_1, який
08 лютого 2015 року набув у власність житловий будинок
АДРЕСА_1 та розміщений на земельній ділянці площею 0.2049 га, кадастровий номер 6125280900:02:001:1520 із цільовим призначенням "для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруду (присадибна ділянка), у силу статті 120 ЗК України, статей 377, 381 ЦК України перейшло право користування вказаною земельною ділянкою одночасно із укладенням договору дарування від 08 лютого 2015 року. Однак, при визначенні умов та обсягу права користування земельною ділянкою, яке перейшло до ОСОБА_1 одночасно із набуттям права власності на будинковолодіння, судом першої інстанції помилково застосовано редакцію статті 377 ЦК України, яка діяла до 05 листопада 2009 року.
При цьому суд зазначив, що 20 квітня 2012 року (дата договору купівлі-продажу житлового будинку) ОСОБА_2 вже не була власником спірного будинку.
Також зазначено, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволені позову ОСОБА_1 щодо скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0.2049, кадастровий номер 6125280900:02:001:1520 на підставі свідоцтва про право власності від 05 травня 2015 року серії № 37114521, виданого реєстраційною службою Тернопільського районного управління юстиції, оскільки судовим рішенням державний реєстратор скасовує запис про державну реєстрацію.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, представник
ОСОБА_2 - ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 листопада 2017 року касаційне провадження
у зазначеній справі відкрито та витребувано її з суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України
у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
У червні 2019 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судова справа передана судді-доповідачу.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 мотивована тим, що рішення апеляційного суду є таким, що прийнято із порушенням норм матеріального та процесуального права. Суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що у матеріалах справи відсутні докази того, яка площа земельної ділянки була зайнята під будинковолодінням та яка площа необхідна для його обслуговування станом на 2005, 2012 роки. Згідно вимог статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України (які діяли на час набуття права власності на будинок ОСОБА_2 ) до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.
Заперечення на касаційну скаргу не надходило.
Фактичні обставини справи
28 вересня 2005 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було укладено договір дарування житлового будинку, посвідчений державним нотаріусом Тернопільської районної державної нотаріальної контори, зареєстрований