Постанова
Іменем України
06 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 759/16906/16-ц
провадження № 61-40030св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю "Під-Ключ", товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Мрія",
третя особа - публічне акціонерне товариство "Артем-Банк",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва у складі судді Улʼяновської О. В. від 24 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду міста Києва у складі колегії суддів: Шкоріної О. І., Поливач Л. Д., Стрижеуса А. М., від 13 червня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Під-Ключ" (далі - ТОВ "Під-Ключ"), товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Мрія" (далі - ТОВ "ВБК "Мрія"), третя особа - публічне акціонерне товариство "Артем-Банк" (далі - ПАТ "Артем-Банк", управитель), про захист прав споживачів та стягнення неустойки.
Позовна заява мотивована тим, що 27 вересня 2010 року між нею як довірителем та ПАТ "Артем-Банк" як управителем укладено договір № 577 про участь у фонді фінансування будівництва (далі - інвестиційний договір), з метою отримання у власність об`єкта інвестування - квартири АДРЕСА_1 .
23 липня 2012 року управитель уклав договір з новим забудовником ТОВ "Під-Ключ", який зобов`язувався привести об`єкт будівництва у стан, придатний до заселення та проживання мешканців (власників помешкань).
Відповідно до статті 19 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" з метою оформлення свідоцтва про право власності на об`єкт інвестування 24 вересня 2013 року вона передала ТОВ "Під-Ключ" оригінал довідки про право довірителя на отримання у власність об`єкта інвестування та акт звірки вимірів загальної площі, проте забудовник не здійснив державну реєстрацію її права власності на об`єкт інвестування.
У листопаді та грудні 2014 року вона зверталась до ТОВ "Під-Ключ" з вимогою вжити заходи щодо термінового приведення об`єкту інвестування до належного стану і державної реєстрації її права власності на нього, проте її вимоги не були виконані.
21 липня 2015 року ТОВ "Під-Ключ" та ТОВ "ВБК "Мрія" за згодою управителя уклали договір, відповідно до умов якого останнє зобов`язалось здійснити заселення мешканців у житлові приміщення до 25 грудня 2015 року, а ТОВ "Під-Ключ" - оформити права власності на житлові приміщення, проте відповідачі не виконали ці обовʼязки.
Посилаючись на зазначені обставини та частину пʼяту статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів", позивач просила суд стягнути з кожного із відповідачів неустойку за прострочення виконання зобов`язань за договором від 21 липня 2015 року у сумі 4 000 000 грн та зобов`язати їх до 01 серпня 2017 року виконати свої зобов`язання за цим договором, а саме зобов`язати ТОВ "Під-Ключ" у цей строк здійснити державну реєстрацію її права власності на об`єкт інвестування та передати їй в належному стані цей об`єкт для заселення.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 24 січня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Апеляційного суду міста Києва від 13 червня 2018 року відхилено апеляційну скаргу ОСОБА_1, рішення Святошинського районного суду міста Києва від 24 січня 2018 року залишено без змін.
Судові рішення попередніх інстанцій мотивовані тим, що за відсутності підписаного позивачем акту прийняття-передачі спірного обʼєкту інвестування, необхідного для реєстрації за нею права власності на об`єкт інвестування, та ненадання нею належних й допустимих доказів на підтвердження конкретного переліку та вартості невиконаних робіт (послуг), відсутні правові підстави для покладення на управителя та забудовника обовʼязку відшкодувати їй неустойку, завдану невиконанням інвестиційного договору.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у липні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що позивач у повній мірі виконала умови інвестиційного договору щодо його оплати та надання забудовнику довідки про її право на набуття у власність обʼєкта інвестування, натомість ні управитель, ні забудовник не виконали своїх обов`язків за вказаним договором, не привели вказаний обʼєкт у придатний до проживання стан та не зареєстрували право власності на нього за довірителем, а тому наявні правові підстави, передбачені Законом України "Про захист прав споживачів", для покладення на управителя та забудовника відповідальності у вигляді відшкодування неустойки, завданої невиконанням інвестиційного договору.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Справа передана до Верховного Суду та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями призначена судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду від 05 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, а ухвалою від 23 жовтня 2019 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
27 вересня 2010 року між ПАТ "Артем-Банк" як управителем та ОСОБА_1 як довірителем укладено договір про участь у фонді фінансування будівництва (далі - ФФБ), відповідно до умов якого довіритель зобов`язується передати управителю в управління грошові кошти з метою отримання довірителем у власність об`єкта інвестування, а управитель зобов`язується прийняти кошти на рахунок ФФБ у довірчу власність та здійснювати від свого імені за плату управління цими коштами в порядку та на умовах, передбаченими Правилами ФФБ.
Плановий термін введення будинку в експлуатацію, визначений цим договором - IV квартал 2010 року.
27 вересня 2010 року між ПАТ "Артем-Банк" та ОСОБА_1 укладено договір № 577 відступлення майнових прав, згідно з умовами якого управитель уступає довірителю майнові права на об`єкт інвестування, під яким сторони розуміють квартиру АДРЕСА_2 .
17 вересня 2013 року ПАТ "Артем-Банк" видало ОСОБА_1 довідку № 577.1 про право довірителя на отримання у власність об`єкта інвестування та підтвердження сплати грошових коштів у розмірі 909 909 грн (а.с. 16).
23 липня 2012 року управитель ПАТ "Артем-Банк" уклав договір з ТОВ "Під-Ключ", яке зобов`язувалося привести об`єкт будівництва у стан, придатний до заселення та проживання мешканців (власників помешкань).
З метою оформлення свідоцтва про право власності на об`єкт інвестування 24 вересня 2013 року ОСОБА_1 передала ТОВ "Під-Ключ" оригінал довідки про право довірителя на отримання у власність об`єкта інвестування та акт звірки вимірів загальної площі, проте забудовник не здійснив державну реєстрацію її права власності на об`єкт інвестування.
21 липня 2015 року ТОВ "Під-Ключ" та ТОВ "ВБК "Мрія" за згодою управителя ПАТ "Артем-Банк" уклали договір, відповідно до умов якого останнє зобов`язалось здійснити заселення мешканців у житлові приміщення до 25 грудня 2015 року, а ТОВ "Під-Ключ" - оформити права власності на житлові приміщення.
Додатковою угодою № 3 до договору від 21 липня 2015 року його сторони змінили строк дії договору до 01 жовтня 2017 року.
З 2007 року забудовником спірного обʼєкту нерухомості було комунальне підприємство "Житомирбудзамовник", з 2012 року - ТОВ "Під-Ключ", а з 2015 року на окремі види робіт - ТОВ "ВБК "Мрія".
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (частина перша статті 530 ЦК України).
Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_1 вважала, що на підставі частини пʼятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" має право на стягнення неустойки у звʼязку із порушенням відповідачами терміну приведення обʼєкту інвестування у стан, придатний до проживання та набуття нею обʼєкта інвестування у власність.
Статтею 1 Закону України "Про захист прав споживачів" визначено, що споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 22); продукція - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (пункт 19); послугою є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (пункт 17); виконавець - суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги (пункт 3).