ПОСТАНОВА
Іменем України
21 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 812/211/15
адміністративне провадження № К/9901/3261/18, № К/9901/3259/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 812/211/15
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Міндоходів у Луганській області, Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та відшкодування коштів,
за касаційними скаргами Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, Державної фіскальної служби України на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: І. В. Геращенко, Т. Г. Арабей, Г. М. Міронова) від 05 серпня 2015 року,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У квітні 2015 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив:
визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства доходів і зборів України від 16 березня 2015 року № 192-о "Про звільнення ОСОБА_1 ";
поновити позивача на посаді заступника начальника Головного управління Міндоходів у Луганській області;
стягнути на користь позивача компенсацію за час вимушеного прогулу з 23 травня 2015 року по час поновлення його на посаді.
2. Вимоги адміністративного позову мотивовано тим, що відповідачі вчинили щодо позивача дискримінацію, заборону на яку встановлено статтею 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, не повідомили про проведення перевірки з очищення влади, обмежили право пройти таку перевірку та безпідставно звільнили за формальною ознакою.
Крім того, позивач наголошує на тому, що оскаржуваний наказ прийнято під час перебування позивача у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, що є порушенням вимог трудового законодавства, зокрема частини третьої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). Пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" передбачено, що правила про недопустимість звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці (частини третьої статті 40 КЗпП України) стосуються як передбачених статтями 40, 41 КЗпП України, так і інших випадків, коли розірвання трудового договору відповідно до чинного законодавства провадиться з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
Відтак, позивач вважає, що оскаржуваний наказ не може вважатися законним та обґрунтованим, оскільки він направлений на звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, що суперечить вимогам статті 22 Конституції України, що є підставами для скасування зазначеного наказу та поновлення позивача на посаді заступника начальника Головного управління Міндоходів у Луганській області відповідно до статті 235 КЗпП України та відшкодування середнього заробітку за посадою, яку позивач займав на час звільнення, за період вимушеного прогулу, а саме - з часу закінчення відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку 23 травня 2015 року по час поновлення його на посаді. Відповідно до вимог пункту 2-3 частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), негайному виконанню підлягає постанова суду про поновлення позивача на посаді.
3. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19 червня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
4. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року скасовано постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 червня 2015 року, прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства доходів та зборів України від 16 березня 2015 року № 192-о "Про звільнення ОСОБА_1 ".
Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління Міндоходів у Луганській області з 16 березня 2015 року.
Зобов`язано Головне управління Міністерства доходів у Луганській області провести розрахунок та сплату ОСОБА_1 компенсації за час вимушеного прогулу з 23 травня 2015 року по 05 серпня 2015 року, з урахуванням сплачених сум та відрахуванням податків і зборів, передбачених законодавством.
Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління Міндоходів у Луганській області.
В іншій частині задоволення позовних вимог відмовлено.
5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 31 серпня 2015 року Головне управління Державної фіскальної служби у Луганській області та Державна фіскальна служба України звернулися до Вищого адміністративного суду України з касаційними скаргами, в яких просять скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року та залишити в силі постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 червня 2015 року.
6. Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 02 вересня 2015 року та від 30 жовтня 2015 року відкрито касаційне провадження за вказаними касаційними скаргами.
7. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду призначалася на 26 травня 2016 року.
8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 травня 2016 року зупинено касаційне провадження за касаційними скаргами Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області та Державної фіскальної служби України на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності (конституційності) частини третьої статті 4 Закону України "Про очищення влади" положенням статті 38, частини другої статті 61, частини першої статті 62 Конституції України.
9. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року.
10. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
11. 11 січня 2018 року касаційні скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області та Державної фіскальної служби України на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року у справі № 812/211/15 передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (склад колегії суддів: Желтобрюх І. Л. - головуючий суддя, Білоус О. В., Стрелець Т. Г.).
12. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року № 518/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Желтобрюх І. Л., що унеможливлює її участь у розгляді касаційних скарг.
13. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30 травня 2019 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.
14. Ухвалами Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року справу прийнято до провадження, об`єднано в одне провадження для спільного розгляду і вирішення касаційні провадження за касаційними скаргами Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області та Державної фіскальної служби України; поновлено провадження у справі та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
15. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що наказом Державної податкової інспекції в м. Красний Луч № 71-л від 20 липня 1995 року позивача призначено на посаду спеціаліста відділу податкових розслідувань ДПІ в м. Красний Луч. Присягу державного службовця позивачем прийнято 20 липня 1995 року, що підтверджується, записом в трудовій книжці НОМЕР_1 .
16. Наказом Державної податкової адміністрації в Луганській області від 21 липня 2010 року № 333-о ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Державної податкової служби в місті Красний Луч.
17. Наказом Міністерства доходів і зборів України від 05 листопада 2013 року № 3484-о позивача в порядку переведення призначено на посаду заступника начальника Головного управління Міндоходів у Луганській області.
18. З 01 жовтня 2014 року позивач, разом з установою, перемістився з тимчасово окупованої території (району проведення антитерористичної операції) в м. Сєвєродонецьк Луганської області, що підтверджується довідкою про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції № 752 від 31 жовтня 2014 року.
19. 19 лютого 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Голови комісії з реорганізації ГУ Міндоходів у Луганській області Папу В. В. з заявою про надання йому відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 20 лютого 2015 року.
20. Наказом Головного управління Міндоходів у Луганській області № 98-о від 20 лютого 2015 року позивач, відповідно до статті 18 Закону України "Про відпустки", надано відпустку без збереження заробітної плати по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 20 лютого 2015 року по 22 травня 2015 року.
21. Наказом Державної фіскальної служби України від 24 лютого 2015 року № 117 "Про початок проведення перевірки відповідно до Закону України "Про очищення влади" стосовно посадових і службових осіб Міндоходів" (далі - Наказ № 117) розпочато перевірку відповідно до Закону "Про очищення влади" від 16 квітня 2014 року № 1682-VII (далі - Закон № 1682-VII) стосовно керівників структурних підрозділів апарату Міндоходів - з 02 березня 2015 року (п. 1.1), стосовно керівників, їх перших заступників та заступників керівників головних управлінь Міндоходів в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі - з 02 березня 2015 року (п. 1.2) та на виконання пункту 6 Порядку проведення перевірки відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону № 1682-VII, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 563 (далі - Порядок № 563) рішення про початок проведення перевірки в органі був оприлюднений на офіційному веб-сайті Державної фіскальної служби України, про що свідчить скрін-шот зі сторінки офіційного веб-сайту Державної фіскальної служби України (режим доступу - http://sfs.gov.ua/pro-sfs-ukraini/robota-z-personalom/pro-ochischennya/normativno-pravovi-akti/63562.html).
22. 26 лютого 2015 року заступником начальника управління персоналу ГУ Міндоходів у Луганській області директору Департаменту управління персоналу направлено відомість щодо ознайомлення керівного складу територіальних підрозділів Міндоходів у Луганській області з Наказом № 117, та тієї ж дати складено доповідну записку Голові комісії з реорганізації ГУ Міндоходів у Луганській області, в. о. начальника ГУ Міндоходів у Луганській області, в якій доводиться до відома, що виконати пункту 3 Наказу № 117 в частині ознайомлення заступника начальника ГУ Міндоходів у Луганській області ОСОБА_1 з вимогами цього наказу немає можливості, оскільки наказом ГУ Міндоходів у Луганській області від 20 лютого 2015 року № 98-0 "Про надання відпустки" йому надано відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та з ним відсутній телефонний зв`язок.
23. 13 березня 2015 року на виконання вимог п. 3.1 Наказу № 117 Головою комісії з реорганізації ГУ Міндоходів у Луганській області Альошкіним В. С. направлено лист за вих. № 126/8/12-32-01-04/16 Голові комісії з реорганізації Міндоходів України, в якому зазначено причину неможливості доведення наказу № 117 до позивача, оскільки останній знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
24. 13 березня 2015 року директором Департаменту персоналу Міністерства доходів і зборів України Пригаровським В. М. складено доповідну записку Голові Комітету з реорганізації Міністерства доходів і зборів України, згідно якої ОСОБА_1 на підставі частини третьої статті 4 Закону України "Про очищення влади" та пункту 7-2 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) підлягає звільненню з посади заступника начальника Головного управління Міндоходів у Луганській області з підстав, передбачених Законом України "Про очищення влади", оскільки позивачем станом на 13 березня 2015 року не було подано заяву, відповідно до Закону № 1682-VII.
25. Наказом Міністерства доходів і зборів України від 16 березня 2015 року № 192-о "Про звільнення ОСОБА_1 " позивача звільнено з посади заступника начальника Головного управління Міндоходів у Луганській області з підстав, передбачених Законом України "Про очищення влади". Підстава п. 7 прим. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, ч. 3 ст. 4 Закону України "Про очищення влади", доповідна записка від 13 березня 2015 року № 610/99-99-04-01-02-18, з яким позивач був ознайомлений 07 квітня 2015 року.
26. Вважаючи наказ Міністерства доходів і зборів України від 16 березня 2015 року № 192-о "Про звільнення ОСОБА_1 " незаконним та необґрунтованим, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
27. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що позивачем на порушення вимог статті 4 Закону № 1682-VII та пункту 8 Порядку № 563 не подано відповідну заяву в десятиденний строк після початку проведення перевірки, відповідно до Закону України "Про очищення влади" та Наказу № 117, тобто до 13 березня 2015 року, а тому відповідачем правомірно прийнято наказ від 16 березня 2015 № 192-о "Про звільнення ОСОБА_1 ".
28. Разом з тим, суд першої інстанції відхилив посилання позивача щодо в порушення пп. 3.1 та 3.2 п. 3 Наказу № 117, його не було ознайомлено з зазначеним Наказом, і звільнення за неподання заяви є передчасним, оскільки строк подання такої заяви для нього на момент звільнення не настав, оскільки Порядком № 536 та Наказом № 117 не визначено конкретного способу доведення наказу про початок проведення перевірки до осіб, які підлягають перевірці (ознайомлення під розписку, телефонограмма і т.п.), однак факт оприлюднення 25 лютого 2015 року Наказу № 117 на офіційному веб-сайті ДФС України суд вважав належним доведенням до відома позивача змісту Наказу. Крім того, суд відзначив, що позивач з його слів у лютому - березні 2015 року знаходився у м. Красний Луч Луганської області, тимчасово непідконтрольному українській владі, до якого не здійснюється доставка поштових відправлень і нестабільно працюють засоби телефонного зв`язку, тому відповідач Головне управління Міндоходів у Луганській області був позбавлений можливості іншим способом ознайомити позивача з наказом про початок проведення перевірки.
29. Також, суд першої інстанції не прийняв до уваги посилання позивача на недотримання відповідачем вимог трудового законодавства під час звільнення, оскільки наказ про звільнення прийнято під час перебування позивача у відпустці по догляду за дитиною до трьох років в порушення частини 3 статті 40 КЗпП України, а також посилання на п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", вказавши, що відповідно до змісту пп. 4, 7-2 ст. 36, ч. 3 ст. 40, ч. 3 ст. 41, ст. ст. 40, 41 КЗпП України та ураховуючи те, що між сторонами виник спір із приводу припинення трудового договору з працівником з підстав, передбачених Законом України "Про очищення влади" - п. 7-2 частини першої статті 36 КЗпП України, а не у зв`язку зі звільненням працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, норми частини третьої статті 40 КзпП України на ці правовідносини не поширюються.
30. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи адміністративний позов, виходив з того, що у відповідача була реальна можливість ознайомити позивача із Наказом про початок перевірки у визначений пп. 3.1 та 3.2 п. 3 Наказу № 117 спосіб, вказавши, що суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що Порядком № 536 та Наказом № 117 не визначено конкретного способу доведення наказу про початок проведення перевірки до осіб, які підлягають перевірці (ознайомлення під розписку, телефонограма і т.п.), а факт оприлюднення 25 лютого 2015 року Наказу № 117 на офіційному веб-сайті ДФС України є належним доведенням до відома позивача змісту наказу.
31. Відтак, суд дійшов висновку про те, що відповідач фактично позбавив позивача як посадову особу, що підлягає перевірці відповідно до Закону № 1682-VII можливості пройти цю перевірку у визначений законодавством, яке врегульовує це питання, спосіб.
32. Водночас, доводи відповідачів, що у зв`язку із перебуванням позивача в м. Красний Луч Луганської області, тимчасово непідконтрольному українській владі, до якого не здійснюється доставка поштових відправлень і нестабільно працюють засоби телефонного зв`язку, а тому Головне управління Міндоходів у Луганській області було позбавлено можливості іншим способом ознайомити ОСОБА_1 із наказом про початок проведення перевірки, спростовуються довідкою про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції від 31 жовтня 2014 року № 752, відповідно до якої позивач разом із малолітніми дітьми перемістився з тимчасово окупованої території до м. Сєвєродонецьк, готель "Центральний" та повідомленням Луганського філіалу ПАТ "Укртелеком" № 448303/4-611 від 09 липня 2015 року про те, що за телефоном НОМЕР_2, абонентом якого є ОСОБА_1, в період з 20 лютого 2015 року по 04 квітня 2015 року послуги місцевого, міжміського, міжнародного зв`язку надавались у повному обсязі, що підтверджується трафіком вихідних дзвінків.