ПОСТАНОВА
Іменем України
21 листопада 2019 року
Київ
справа № 456/952/16-а
провадження № К/9901/49725/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Стрийського міського відділу Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області про зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 25 січня 2018 року (суддя Сас. С. С.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року (судді Улицький В. З., Кузьмич С. М., Сапіга В. П.)
І. Суть спору
1. У березні 2016 року ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Стрийського міського відділу Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області (надалі також Стрийський МВ, відповідач), у якому просив:
1.1. зобов`язати Стрийський МВ зареєструвати з 2 квітня 2003 року його місце проживання за адресою АДРЕСА_1 та видати новий паспорт із записом (відміткою) про реєстрацію місця проживання з 2 квітня 2003 року або внести відповідні виправлення запису (відмітки) про реєстрацію місця проживання у наявному паспорті;
1.2. стягнути зі Стрийського МВ на його користь заподіяну шкоду за період з 16 квітня 2003 року до 15 квітня 2004 року в розмірі мінімальної заробітної плати, що на день відшкодування встановлена законом про затвердження Державного бюджету України, та за період з 16 квітня 2004 року до 3 березня 2016 року в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день відшкодування встановлений законом про затвердження Державного бюджету України.
2. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що 1 квітня 2003 року він був звільнений з роботи у зв`язку зі скороченням штату працівників відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП. 2 квітня 2003 року він звернувся до паспортиста ЖЕК № 2 м. Стрий за реєстрацією місця проживання у власній квартирі за адресою АДРЕСА_1 . Проте, реєстрація не проведена і у паспорті не вчинений запис (відмітка) про реєстрацію місця проживання за вказаною адресою. У квітні 2003 року позивач звертався до Стрийського міськрайонного центру зайнятості для реєстрації, що є умовою реалізації прав, пов`язаних із безробіттям (сприяння у працевлаштуванні, одержання допомоги по безробіттю). Проте, у реєстрації позивачу було відмовлено з мотивів відсутності у паспорті відмітки про реєстрацію місця проживання. Позивачу повідомлено, що для реєстрації в службі зайнятості йому необхідно вирішити питання про відмітку в паспорті про реєстрацію його місця проживання. 1 березня 2016 року вказане питання вирішено при видачі позивачу паспорта, у якому є запис (відмітка), що 17 липня 2013 року зареєстроване місце проживання позивача за вказаною адресою
АДРЕСА_2 . При цьому позивач стверджував, що через незаконні дії чи бездіяльність Стрийського МВ щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за його зверненням з 2 квітня 2003 року він не був зареєстрований у центрі зайнятості і позбавлений прав, пов`язаних із безробіттям.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. ОСОБА_1 звертався до паспортиста ЖЕК № 2 м. Стрий Бабкової П . М. щодо реєстрації свого місця проживання у приватизованій ним квартирі АДРЕСА_3
5. За змістом відповіді Стрийського міськрайонного центру зайнятості від 9 квітня 2003 року № 2946 для реєстрації в службі зайнятості ОСОБА_1 необхідно вирішити питання про відмітку в паспорті про реєстрацію його місця проживання, або передати в замін довідку видану житлово-експлуатаційною конторою або місцевим органом внутрішніх справ із зазначенням реєстрації його місця проживання.
6. 17 липня 2013 року місце проживання позивача зареєстровано за адресою АДРЕСА_1 .
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
7. Стрийський міськрайонний суд Львівської області рішенням від 25 січня 2018 року, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року, в позові відмовив.
8. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, позицію якого підтримав апеляційний суд, виходив із недоведеності з боку позивача порушення його прав, свободи чи інтересів з боку Стрийського МВ і заподіяння шкоди.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
9. Позивач подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права.
10. У касаційній скарзі позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий судовий розгляд.
11. Відзивів на касаційну скаргу не надійшло.
V. Оцінка Верховного Суду
12. Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).
13. Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
14. Відповідно до частин першої, другої статті 5 указаного Кодексу кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: