ПОСТАНОВА
Іменем України
20 листопада 2019 року
Київ
справа №826/15699/17
адміністративне провадження №К/9901/643/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мороз Л.Л.,
суддів: Стародуба О.П., Рибачука А.І.
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №826/15699/17
за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" Паламарчука Віталія Віталійовича до державного реєстратора філії Комунального підприємства Мирнопільської сільської ради "Результат" у місті Києві Заіко Ірини Володимирівни, треті особи - ОСОБА_1, Міністерство юстиції України, про визнання протиправним та скасування рішення, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" Паламарчука Віталія Віталійовича - адвоката Бєлкіна Марка Леонідовича на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2018 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого - судді Ісаєнко Ю.А., суддів: Мельничука В.П., Земляної Г.В.,
в с т а н о в и в :
Публічне акціонерне товариство "Енергобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" Паламарчука Віталія Віталійовича звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора філії Комунального підприємства Мирнопільської сільської ради "Результат" у місті Києві Заіко Ірини Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №35669158 від 14.06.2017 реєстраційний номер 411802680000, яким зареєстровано право власності за ОСОБА_1 на предмет іпотеки (нежитлові приміщення загальною площею 81,1 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 / АДРЕСА_2 ).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2018 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора філії Комунального підприємства Мирнопільської сільської ради "Результат" у місті Києві Заіко Ірини Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №35669158 від 14.06.2017 щодо нерухомого майна реєстраційний номер 411802680000.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2018 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нову постанову, якою провадження у справі закрито.
Суди встановили, що 14.04.2014 між ОСОБА_1 та ПАТ "Енергобанк" укладено договір №ДФ-112344-2612 про строковий банківський вклад з щомісячною виплатою відсотків.
У подальшому, для забезпечення виконання зобов`язань по вказаному вище договору, 21.07.2014 між ПАТ "Енергобанк" та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокопенко Л.В. та зареєстрований в реєстрі №1407. В іпотеку було передано нерухоме майно банку, а саме нежитлові приміщення загальною площею 81,1 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 / АДРЕСА_2 .
Рішенням державного реєстратора філії комунального підприємства Мирнопільської сільської ради "Результат" у місті Києві Заіко Ірини Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 35669158 від 14.06.2017, зареєстровано право власності за ОСОБА_1 на предмет іпотеки (нежитлові приміщення загальною площею 81,1 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 / АДРЕСА_2 ).
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням державного реєстратора, вважаючи його таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що державним реєстратором філії комунального підприємства Мирнопільської сільської ради "Результат" у місті Києві Заіко І.В. порушено вимоги статей 35, 37 Закону України "Про іпотеку", статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та частини 3 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а, отже, як наслідок, рішення, прийняте відповідачем, є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження в адміністративній справі, виходив з того, що вказаний спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, оскільки спірні правовідносини пов`язані із реєстрацією майнових прав, що випливають із договірних відносин.
Не погоджуючись із таким рішенням суду апеляційної інстанції, позивач оскаржив його у касаційному порядку. Просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2018 року.
У поданому відзиві на касаційну скаргу, представник ОСОБА_1 просить залишити скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.
Верховний Суд переглянув судове рішення у межах касаційної скарги, з`ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на таке.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Статтею 4 цього Кодексу визначено, що публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.