ПОСТАНОВА
Іменем України
21 листопада 2019 року
Київ
справа №820/2790/17
провадження №К/9901/3282/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.
розглянув у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Бондара В. О., суддів: Кононенко З. О., Чалого І. С.
І. Суть спору
1. У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувсь до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (далі - ГУ ДСНС у Харківській області), в якому просить:
1.1. визнати протиправною відмову відповідача у перерахунку заробітної плати, яка нарахована та отримана ОСОБА_1 за участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 08 червня по 17 липня 1986 року та видачі довідки про заробітну плату (грошове забезпечення);
1.2. зобов`язати ГУ ДСНС у Харківській області видати наказ про перерахунок, провести перерахунок заробітної плати та видати довідку, копію наказу для надання до органів Пенсійного фонду України, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1986 року, згідно з розпорядження Ради Міністрів СРСР "Про оплату праці військовослужбовці - учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС" від 23 травня 1986 року № 1031рс, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 п.7, листа Мінпраці, Мінчорнобиля і Мінфіну України від 29 жовтня 1992 року № 09-3751, у порядку передбаченому роз`яснення Мінпраці та соціальної політики України від 13 квітня 2001 року № 03-3/1652-018-2 розділу 2 та наказів МВС СРСР від 26 травня 1986 року № 0149 та від 30 червня 1986 року № 0189.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що під час служби з 08 червня 1986 року по 17 липня 1986 року він був направлений у службове відрядження для спеціальних завдань по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
2.1. Однак при нарахуванні та виплаті заробітної плати йому не було враховано нормативно-правових актів, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, з яких на даний час знято гриф секретності та які є чинними.
2.2. Позивач стверджує, що 29 березня 2017 року звернувся до ГУ ДСНС України в Харківській області, яке є правонаступником Управління пожежної охорони УВС Харківського облвиконкому, із заявою про проведення перерахунку заробітної плати за час перебування на роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та видачі довідки для надання її до органів Пенсійного фонду, проте 11 квітня 2017 року надіслав на адресу позивача лист-відповідь № 1020-2566/120, яким відмовив у проведенні перерахунку заробітної плати через відсутність підстав для його здійснення та видачі іншої довідки.
2.3. Вважаючи, що відмова у проведенні перерахунку заробітної плати через відсутність підстав для його здійснення та видачі іншої довідки є протиправною та такою, що порушує право на належний та гарантований державою рівень пенсійного та соціального забезпечення, ОСОБА_1 звернувсь до суду з метою відновлення його порушених прав.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. ОСОБА_1 у період з 01 жовтня 1973 року по 25 листопада 2002 року проходив службу в органах внутрішніх справ МНС України, обіймаючи станом на день звільнення посаду старшого інженера відділу служби пожежогасіння і пожежної техніки Управління пожежної безпеки УМВС України в Харківській області.
4. Відповідно до довідки Управління фінансового забезпечення Головного територіального управління МНС України в Харківській області від 12 листопада 2012 року № 1789, ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 06 червня 1986 року по 17 липня 1986 року: у третій зоні - 9 днів; у другій зоні - 13 днів; у першій зоні - 4 дні.
5. Архівною довідкою ГУ ДСНС України у Харківській області від 14 січня 2017 року № 370 підтверджується, що позивач з період виконання обов`язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС перебував на посаді помічника керівника пожежогасіння чергової служби пожежогасіння ВПО м. Харкова, маючи спеціальне звання "капітан внутрішньої служби".
6. Починаючи з 23 травня 2005 року, ОСОБА_1 є інвалідом ІІІ групи по захворюванню пов`язаному з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується довідкою Обласної медико-соціальної експертної комісії № 2 серії ХАР-3 №046274.
7. 29 березня 2017 року позивач звернувся до ГУ ДСНС України у Харківській області із заявою про видачу наказу про перерахунок заробітної плати (грошового забезпечення), здійснення перерахунку та видачі довідки та копії наказу для надання до органів Пенсійного фонду України, у зв`язку з тим, що оплата праці ОСОБА_1 була проведена без урахування деяких спеціальних нормативних актів по оплаті праці (наказ МВС СРСР від 19.03.1984 р. № 090 п.12, п.15., наказ МВС СРСР від 26.05.1986 р. № 0149 п.1, наказ МВС СРСР від 30.06.1986 р. № 0189 п.3).
8. Листом від 11 квітня 2017 року за № 1020-2566/120 відповідач відмовив ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку грошового забезпечення та видачі іншої довідки, обґрунтовуючи відмову відсутністю підстав для перерахунку грошового утримання за час роботи в зоні ЧАЕС у період з 06 червня 1986 року по 17 липня 1986 року.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
9. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року задоволено частково.
9.1. Визнано протиправною відмову ГУ ДСНС України у Харківській області у перерахунку заробітної плати, яка нарахована та отримана ОСОБА_1 за участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 08 червня по 17 липня 1986 року та видачі довідки про заробітну плату (грошове забезпечення).
9.2. Зобов`язано ГУ ДСНС України у Харківській області провести перерахунок заробітної плати та видати ОСОБА_1 довідку, копію наказу для надання до органів Пенсійного фонду України як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1986 року, згідно з розпорядженням Ради Міністрів СРСР "Про оплату праці військовослужбовці - учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС" від 23.05.1986 р. № 1031рс, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1210 п.7, листа Мінпраці, Мінчорнобиля і Мінфіну України від 29.10.1992 р. № 09-3751, у порядку передбаченому роз`яснення Мінпраці та соціальної політики України від 13.04.2001 р. № 03-3/1652-018-2 розділу 2 та наказів МВС СРСР від 26.05.1986 р. № 0149 та від 30.06.1986 р. № 0189.
9.3. В решті позову - відмовлено.
10. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач як суб`єкт владних повноважень, не надав суду допустимих та належних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення і не надав доказів правомірності відмови у перерахунку позивачу грошового утримання (заробітної плати).
11. Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 22 листопада 2017 року скасував постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року та прийняв нову, якою в позові відмовлено.
12. Харківський апеляційний адміністративний суд, скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийшов до висновку про правомірність відмови у перерахунку позивачу заробітної плати, оскільки на момент виникнення спірних правовідносин відповідачем надано довідку виключно на підставі первинних бухгалтерських документів та даних щодо розміру посадового окладу і окладу за спеціальним званням, у кратному розмірі в одному з календарних місяців роботи 1986 року, який ділиться на кількість фактично відпрацьованих днів у цьому місяці, що відповідає Порядку обчислення пенсій працівникам органів внутрішніх справ та військовослужбовцям внутрішніх військ МВС, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і стали інвалідами внаслідок променевої хвороби, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04 квітня 2001 року № 125-р.
IV. Касаційне оскарження
13. Позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати його рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
14. В обґрунтування касаційної скарги вказує на неврахування судом апеляційної інстанції прийняття керівництвом СРСР у зв`язку з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС спеціальних законодавчих актів з оплати праці, які діяли на відокремленій території та обмежений період часу. Роз`яснення стосовно порядку нарахування заробітної плати (грошового забезпечення) належить виключно до компетенції Міністерства соціальної політики України та надане у листі від 13 квітня 2001 року № 03-3/1652-018-12.
15. Водночас відповідач у відзиві вказує на безпідставність касаційної скарги і просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
16. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
17. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
18. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
19. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
20. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.