ПОСТАНОВА
Іменем України
21 листопада 2019 року
Київ
справа №810/1594/18
адміністративне провадження №К/9901/8935/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Бевзенка В.М.,
суддів: Данилевич Н.А., Смоковича М.І.
розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №810/1594/18
за позовом ОСОБА_1
до Управління державної міграційної служби України в Луганській області
про визнання протиправним та скасування висновку службового розслідування, зобов`язання вчинити дії та стягнення майнової шкоди, зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Управління державної міграційної служби України в Луганській області
на постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2018 року року (прийняту у складі головуючого судді - Кушнової А.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2019 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Губської О.А., суддів: Парінової А.Б., Беспалова О.О.),
ВСТАНОВИВ :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Управління державної міграційної служби України в Луганській області (далі - відповідач, УДМС України в Луганській області) в якому просила:
- визнати протиправним висновок службового розслідування УДМС України в Луганській області, затверджений ДМС України 23 жовтня 2017 року, відносно громадянки України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- скасувати висновок службового розслідування УДМС України в Луганській області, затверджений ДМС України 23 жовтня 2017 року, відносно громадянки України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов`язати УДМС України в Луганській області направити інформацію до територіальних органів ДМС України та в Адміністрацію державної прикордонної служби про протиправність і скасування висновку службового розслідування УДМС України в Луганській області, затвердженого ДМС України 23 жовтня 2017 року, відносно громадянки України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- стягнути з УДМС України в Луганській області майнову шкоду в розмірі 150 000,00 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 09 лютого 2018 року, під час звернення із заявою до Феневицької сільської ради Іванківського району Київської області про зняття з реєстрації місця проживання нею отримано відмову з боку останньої та письмову відповідь за вих.№02-12-/96 від 09 лютого 2018 року про те, що згідно листа, надісланого Управлінням державної міграційної служби України в Луганській області №12/3.3-39135 від 03 листопада 2017 року, відповідно до висновку службового розслідування УДМС України в Луганській області, затвердженого ДМС України 23 жовтня 2017 року, визнано, що паспорт громадянки України ОСОБА_1 оформлений в порушення законодавства України та підлягає вилученню та знищенню відповідно до п.10.4 Х "Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України", затвердженого наказом МВС України від 13 квітня 2012 року №320.
З метою отримання всебічної інформації адвокатом позивача двічі було подано адвокатські запити від 12 лютого 2018 року та 05 березня 2018 року до відповідача, двічі останній підтверджував наявність висновку службового розслідування УДМС України в Луганській області, затвердженого ДМС України 23 жовтня 2017 року як акту індивідуальної дії відносно позивача, проте документів, які стали підставою для прийняття такого висновку не надав, зазначивши, що ця інформація для службового користування, як не надав і самого висновку службового розслідування.
Позивач вважає, що висновок службового розслідування відповідача, затверджений ДМС України 23 жовтня 2017 року, складений відносно позивача, є протиправним, таким, що підлягає скасуванню з зобов`язанням відповідача вчинити певні дії задля поновлення порушених прав позивача.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
Рішенням від 28 вересня 2018 року Київський окружний адміністративний суд позов ОСОБА_1 задовольнив частково.
Визнав протиправним та скасував висновок УДМС України в Луганській області за результатами службового розслідування щодо підстав оформлення паспорта громадянина України ОСОБА_1 від 23 жовтня 2017 року №123/2017.
Зобов`язав УДМС України в Луганській області направити до територіальних органів Державної міграційної служби України та в Адміністрацію Державної прикордонної служби України інформацію про скасування висновку Управління Державної міграційної служби України в Луганській області за результатами службового розслідування щодо підстав оформлення паспорта громадянина України ОСОБА_1 від 23 жовтня 2017 року №123/2017.
Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - УДМС України в Луганській області судовий збір у сумі 704,80 грн. на користь ОСОБА_1 .
Стягнув з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 528,60 грн.
У задоволенні позовної вимоги про стягнення з УДМС України в Луганській області майнової шкоди в розмірі 150 000,00 грн - відмовив.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач належить до громадянства України з підстав, передбачених пунктом першим частини першої статті 3 Закону України "Про громадянство України", відповідно до якої громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України.
За таких обставин, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1, виданий 18 листопада 2003 року Кремінським РВ УМВС України в Луганській області, на ім`я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, оформлений з дотриманням вимог чинного законодавства.
Таким чином відповідач з прийняттям оскаржуваного висновку службового розслідування УДМС України в Луганській області, затвердженого ДМС України 23 жовтня 2017 року, позбавив позивача громадянства України, оскільки належність до громадянства підтверджується ст.3 Закону України "Про громадянство України" - паспортом, що є неприпустимим.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
17 січня 2019 року Шостий апеляційний адміністративний суд вирішив:
- апеляційну скаргу УДМС України в Луганській області - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2018 року - без змін.
Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи, правильно застосував законодавство, яке регулює спірні правовідносини та ухвалив правильне рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Крім того, суд апеляційної інстанції звернув увагу, що видача позивачу паспорта громадянина України відбулась в результаті її належності до громадян колишнього СРСР та постійного проживання на території України на момент проголошення її незалежності, тобто з дотриманням вимог Закону.
Суд апеляційної інстанції вважає, що всі доводи відповідача ґрунтуються лише на можливих помилках суб`єкта владних повноважень під час здійснення ним своїх функцій, а оскаржуваний висновок не відповідає критерію обґрунтованості і правомірності.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Короткий зміст вимог касаційної скарги
12 березня 2019 року УДМС України в Луганській області подано касаційну скаргу до Верховного Суду.
У касаційній скарзі відповідач просить:
- скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2019 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу:
Відповідач у касаційній скарзі зазначає, що наявність паспорта громадянина колишнього СРСР, зразка 1974 року не є підтвердженням громадянства України, оскільки до складу СРСР входило 15 республік, і позивачка, після розпаду СРСР, могла бути громадянкою будь-якої однієї із 15 республік СРСР. Крім того, відповідач наголошує, що позивач була і є громадянкою Республіки Вірменія і документована 17 липня 1996 року паспортом громадянина Вірменії.
Скаржник вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень проігноровано той факт, що отримання позивачкою 17 липня 1996 року паспорта громадянина республіки Вірменії спростовує факт її проживання з 24 серпня 1991 року та після 13 листопада 1991 року на території України.
Крім того, відповідач наголошує на порушенні судами попередніх інстанцій статті 2 Закону України "Про громадянство України" та пункту 10.4 Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України 13 квітня 2012 року №320.
Скаржник наголошує в касаційній скарзі на порушення судами норм процесуального права, а саме частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки суди вийшли за межі своєї компетенції при прийнятті оскаржуваних рішень.
Аргументи відзиву на касаційну скаргу
Адвокат Коваленко Д.Л., який діє в інтересах позивачки, у наданому відзиві наголошує, що стверджувати про видачу паспорту на ім`я ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 18 листопада 2003 року з порушенням діючого законодавства, не маючи при цьому юридичного висновку про притягнення до відповідальності посадової особи, яка видала цей паспорт, з боку відповідача є необґрунтованим.
Крім того, адвокат стверджує, що не заслуговує на увагу посилання відповідача, що стосовно позивача не проводилась перевірка про встановлення належності до громадянства України, оскільки в матеріалах справи наявна форма №1 - заява про видачу паспорта позивачу, що є фактично належним доказом того, що позивач у передбаченому законодавством порядку набула громадянство України на підставі частини 1 статті 3 Закону України "Про громадянство України".
Щодо аргументів відповідача про документування позивачки 17 липня 1996 року паспортом громадянина Республіки Вірменія адвокат у відзиві на касаційну скаргу зазначив, що вказані аргументи не можуть бути прийняті Судом, оскільки не підтверджені допустимими доказами.
IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянкою України з 24 серпня 1991 року.
Громадянство України ОСОБА_1 підтверджувалось паспортом громадянина колишнього СРСР, зразка 1974 року, серії НОМЕР_2, виданим 12 січня 1990 року Кіровоканським РВВС Вірменської РСР, в якому стояв штамп "Громадянин України".
18 листопада 2003 року позивач, в порядку обміну отримала паспорт громадянина України серії НОМЕР_1, виданий Кремінським РВ УМВС України в Луганській області.
Паспорт громадянина колишнього СРСР, зразка 1974 року, серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, був знищений Кремінським РВ УМВС України в Луганській області за актом №12 від 06 грудня 2003 року у зв`язку з обміном на паспорт громадянина України.
09 лютого 2018 року, під час звернення позивача із заявою до Феневицької сільської ради Іванківського району Київської області про зняття з реєстрації місця проживання позивачем отримано відмову листом №02-12-/96 від 09 лютого 2018 року, в якому зазначено, що згідно листа, надісланого УДМС України в Луганській області №12/3.3-39135 від 03 листопада 2017 року, відповідно до висновку службового розслідування УДМС України в Луганській області, затвердженого ДМС України 23 жовтня 2017 року, визнано, що паспорт громадянки України ОСОБА_1 оформлений в порушення законодавства України та підлягає вилученню та знищенню відповідно до п.10.4 "Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України".