ПОСТАНОВА
Іменем України
21 листопада 2019 року
Київ
справа №461/1393/16-а
адміністративне провадження №К/9901/13726/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів - Мороз Л.Л., Рибачука А.І.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Галицької районної адміністрації Львівської міської ради на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року (колегія суддів: Яворський І.О., Кухтей Р.В., Нос С.П.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне порушення, -
УСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, адміністративної комісії Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, в якому просив скасувати постанову адміністративної комісії Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 11 лютого 2016 року №18 про накладення штрафу в розмірі 1700 грн та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що відповідачем пропущено строк накладення адміністративного стягнення.
Постановою Галицького районного суду м. Львова від 05 квітня 2016 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року скасовано постанову Галицького районного суду м. Львова від 05 квітня 2016 року в справі №461/1393/16а та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправною та скасовано постанову адміністративної комісії Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 11 лютого 2016 року №18 про накладення штрафу в розмірі 1700 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого статтею 152 КУпАП.
В задоволенні позовної вимоги про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що відповідачем не порушено строку притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, передбачене ст. 152 КУпАП, оскільки протокол складено 05 січня 2016 року, а постанову 11 лютого 2016, тобто в межах, встановленого ст. 38 КУпАП строку.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 грудня 2016 року відкрито касаційне провадження.
Справу передано до Верховного Суду.
У запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити судові рішення без змін, а скаргу без задоволення.
У зв`язку з відсутністю від всіх учасників справи клопотань про розгляд справи за їх участю, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами встановлено, що 18 листопада 2015 року КП "Адміністративно-технічне управління" Департаменту містобудування Львівської міської ради щодо позивача по справі складено вимогу №2410Б-в3672, де вказано про необхідність усунення виявлених порушень відповідно до п. 20.1.28.2 "Правил благоустрою м. Львова".
05 січня 2016 року КП "Адміністративно-технічне управління" Департаменту містобудування Львівської міської ради складено протокол про адміністративне правопорушення №4-001б, де зазначено, що ОСОБА_1 , який працює на посаді директора ПП "Статокплюс", здійснив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 152 КУпАП, а саме: за адресою м. Львів, пр. Чорновола, 67-69 ТС-МАФ не відповідає затвердженому паспорту (на фасаді розміщено рекламні плакати, не передбачені паспортом).
11 лютого 2016 року адміністративною комісією Галицької районної адміністрації Львівської міської ради було винесено постанову №18 про накладення на ОСОБА_1, працюючого на посаді директора ПП "Статок плюс", штрафу у розмірі 1700 грн. за порушення правил благоустрою території населених пунктів, а саме п.20.1.28.2 Правил благоустрою м. Львова.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не порушено строку притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, передбачене ст. 152 КУпАП, оскільки акт складено 05 січня 2016 року, а постанову 11 лютого 2016. Жодних інших підстав протиправності оскаржуваної постанови позивач не навів.