ПОСТАНОВА
Іменем України
21 листопада 2019 року
Київ
справа №159/1411/17
адміністративне провадження №К/9901/16394/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,
суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №159/1411/17
за позовом ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року (головуючого судді - Мікули О.І., суддів - Глушка І.В., Курильця А.Р.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області, в якому просив:
1.1. визнати неправомірними дії відповідача щодо непроведення перерахунку належної йому державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї в сумі 19463 грн. за період з листопада 2014 року по 30 квітня 2017 року;
1.2. зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити йому державну соціальну допомогу малозабезпеченій сім`ї в сумі 19463 грн. за період з 01 листопада 2014 року по 30 квітня 2017 року.
2. Позовна заява мотивована тим, що за період з листопада 2014 року по 30 квітня 2017 року йому нараховувалась та виплачувалась державна соціальна допомога малозабезпеченій сім`ї у розмірах, нижчих від рівня прожиткового мінімуму, визначеному Законами України Про Державний бюджет України на відповідний рік, що суперечить нормам ст. 46 Конституції України. Вважає, що в зв`язку з цим за вказаний період йому було недоплачено 19463 грн. соціальної допомоги.
3. Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 14 квітня 2017 року даний адміністративний позов в частині вимог перерахунку та виплати недоплаченої суми грошової допомоги за період з 01 листопада 2014 року по 13 жовтня 2016 року включно залишено без розгляду.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
4. Постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 03 травня 2017 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області щодо призначення ОСОБА_1 державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям за період з 14 жовтня 2016 року по 14 квітня 2017 року у розмірі, нижчому від прожиткового мінімуму, встановленого Законами України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" та "Про Державний бюджет України на 2017 рік". Зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям за період з 14 жовтня 2016 року по 14 квітня 2017 року у розмірі, не нижчому від прожиткового мінімуму, встановленого Законами України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" та "Про Державний бюджет України на 2017 рік" із урахуванням виплачених сум. Постанову суду в межах суми стягнення за один місяць звернути до негайного виконання. У задоволенні решти позову відмовлено.
5. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що соціальна допомога, яку отримує позивач і яка є основним джерелом його існування, не забезпечує рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом, а тому призначення відповідачем соціальної допомоги позивачу в такому розмірі є необґрунтованим.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
6. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року скасовано постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 03 травня 2017 року та прийнято нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.
7. Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що відповідачем при розрахунку рівня забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям" сім`ї позивача було правильно розраховано рівень забезпечення прожиткового мінімуму, а підстави для використання для розрахунку державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї вказаного показника у розмірі, визначеному позивачем, відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
8. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
9. Касаційна скарга аргументована тим, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою норму статті 46 Конституції України, а також те, що у відповідності до статті 11 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям" передбачено фінансування державної соціальної допомоги за рахунок не лише Державного бюджету України, а й за рахунок бюджету органів місцевого самоврядування та спеціально створених регіональних фондів соціальної допомоги органів місцевого самоврядування.
10. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 серпня 2017 року відкрито провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року.
11. Верховний Суд ухвалою від 20 листопада 2019 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу.
12. Відповідач подав заперечення на касаційну скаргу, в яких просив залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
13. ОСОБА_1 протягом 2014-2017 років перебуває на обліку в Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області, є інвалідом І-ї групи загального захворювання, його сім`я складається з трьох осіб: він, дружина та дочка.
14. 25 листопада 2016 року позивач звернувся з заявою до відповідача та необхідними документами, визначеними чинним законодавством, про призначення соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям.
15. Відповідно до розрахунку державної соціальної допомоги та рішення відповідача про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї, щомісячний розмір зазначеної допомоги позивачу з 01 листопада 2016 року по 30 листопада 2016 року становив 632,97 грн., а з 01 грудня 2016 року по 30 квітня 2017 року - 942,63 грн., з яким позивач не погодився, оскільки вважає, що такий є значно меншим, ніж визначений ст.5 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям".
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
17. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
18. Відповідно до ст.1 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям" державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям - це щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім`ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім`ї.
19. Середньомісячним сукупним доходом, відповідно до названої норми, є обчислений у середньому за місяць доход усіх членів сім`ї з усіх джерел надходжень протягом шести місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги.
20. Згідно зі ст.5 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям" розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім`ї та її середньомісячним сукупним доходом, який обчислюється за методикою, встановленою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, але цей розмір не може бути більм ніж 75 відсотків прожиткового мінімуму для сім`ї. Для стабілізації економічного становища в Україні розмір державної соціальної допомоги визначається з урахуванням рівня забезпечення прожиткового мінімуму. Рівень забезпечення прожиткового мінімуму встановлюється виходячи з реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету на відповідних рік.