1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



19 листопада 2019 року

Київ

справа №463/624/15-а

адміністративне провадження №К/9901/12656/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,

суддів - Жука А.В.,

Мартинюк Н.М.,



за участі:

секретаря судового засідання Кравченко Р.О.,



позивача - ОСОБА_1,

відповідач 1 - не з`явився,

відповідач 2 - не з`явився,

третя особа - не з`явився,



розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2016 (головуючий суддя - Л.Я. Гудим, судді - М.А. Пліш, В.В. Святецький)

у справі № 463/624/15-а

за позовом ОСОБА_1

до Інспектора Державної патрульної служби взводу № 4 роти Державної патрульної служби відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування міста Львова Бута А.М.,

Управління патрульної поліції у місті Львові,

третя особа - ОСОБА_2,

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,



встановив:



Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Інспектора Державної патрульної служби взводу № 4 роти Державної патрульної служби відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування міста Львова Бута А.М., Управління патрульної поліції у місті Львові, в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просив:

- визнати протиправними дії Інспектора Державної патрульної служби взводу № 4 роти Державної патрульної служби відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування міста Львова Бута А.М. щодо окремих положень, зазначених ним в протоколі від 20.05.2014, а саме: про повну відповідальність за вчинення дорожньо-транспортної пригоди тільки водія автомобіля "Фольксваген" р.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_1 ;

- визнати нечинним та скасувати окреме положення, зазначене в протоколі від 20.05.2014 про повну відповідальність за вчинення дорожньо-транспортної пригоди тільки водія автомобіля "Фольксваген" р.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_1 ;

- визнати протиправними дії Управління патрульної поліції у місті Львові, який відмовився переглядати окреме положення, зазначене в протоколі від 20.05.2014 про повну відповідальність за вчинення дорожньо-транспортної пригоди тільки водія автомобіля "Фольксваген" р.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Інспектора Державної патрульної служби взводу № 4 роти Державної патрульної служби відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування міста Львова Бута А.М., Управління патрульної поліції у місті Львові вчинити певні дії, а саме: внести зміни до протоколу від 20.05.2014, зазначивши в ньому про часткову відповідальність за вчинення дорожньо-транспортної пригоди водія автомобіля "Фольксваген" р.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_1 .

2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що 20.05.2014 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля "Мерседес", р.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, та автомобіля "Фольксваген", р.н. НОМЕР_3, під його керуванням. Внаслідок зіткнення обидва транспортні засоби зазнали технічних ушкоджень. При складанні протоколу на місці зіткнення Інспектор Державної патрульної служби взводу № 4 роти Державної патрульної служби відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування міста Львова Бута А.М. провів огляд місця події поверхнево, не врахував вихідні дані, дорожню ситуацію безпосередньо перед пригодою, ухил дороги та інші дані, що призвело до хибного висновку про винуватість у дорожньо-транспортній пригоді лише одного водія ОСОБА_1, про що складено протокол про адміністративне правопорушення передбачене статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Постановою Личаківського районного суду міста Львова від 09.03.2016 позов задоволено частково. Визнано незаконними дії Інспектора Державної патрульної служби взводу № 4 роти Державної патрульної служби відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування міста Львова Бута А.М. щодо складання протоколу від 20.05.2014 про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що мало місце 20.05.2014 о 12 год 00 хв по вул. Шевченка, 32 в м. Львові, лише на ОСОБА_1, і не складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення на іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди - ОСОБА_2 . Зобов`язано Управління патрульної поліції у місті Львові вчинити дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2, що мала місце 20.05.2014 о 12год 00 хв по вул. Шевченка, 32 в м. Львові, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено за їх безпідставністю.

4. При прийнятті рішення, суд першої інстанції погодився з доводами позивача, що причиною настання дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 20.05.2014 о 12 год 00 хв на вул. Шевченка, 32 в м. Львові, за участі автомобіля марки "Volkswagen Jetta", р.н. НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_1, та автомобіля марки "Mercedes E300" р.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, була вина обох водіїв цих транспортних засобів, у зв`язку із чим як ОСОБА_1, так і ОСОБА_2 підлягали притягненню до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

5. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2016 апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, постанову Личаківського районного суду міста Львова від 09.03.2016 скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

6. Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що судовими рішеннями у справі № 463/2611/14П встановлено, що в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що відповідно до положень статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, не доказується при розгляді цієї справи. Крім цього, колегія суддів апеляційної інстанції у рішенні надала перевагу висновку судової автотехнічної експертизи від 12.11.2014, так як така експертиза була призначена за ухвалою судді Личаківського суду міста Львова, в розпорядження експерта надано матеріали справи про адміністративне правопорушення№463/2611/14-п відносно ОСОБА_1 за порушення статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та експерт попереджався про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України, позаяк експертне дослідження від 09.12.2014 проводилось за заявою ОСОБА_1 та за вихідними даними, взятими з заяви ініціатора про проведення авто технічного дослідження.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

7. У касаційній скарзі позивач просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

8. В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач посилається на те, що питання про відсутність його вини (часткової) в дорожньо-транспортній пригоді він не ставить. Вказує, що суд апеляційної інстанції надав перевагу не законному і обґрунтованому висновку експерта НДЕКЦ Лехів Н . В., а помилковому висновку експерта ЛНДІСУ ОСОБА_4 .

Позиція інших учасників справи

9. В запереченнях на касаційну скаргу третя особа з доводами та вимогами касаційної скарги не погоджується, просить залишити рішення суду апеляційної інстанції без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Рух касаційної скарги

10. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.07.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

11. Ухвалою Верховного Суду від 24.10.2019 прийнято до провадження адміністративну справу та призначено до касаційного розгляду у судовому засіданні.

12. У судовому засіданні позивач підтримав вимоги касаційної скарги з підстав, викладених в касаційній скарзі, просив рішення суду апеляційної інстанції скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

13. Відповідач 1, відповідач 2 у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомили.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

14. 20.05.2014 о 12 год 00 хв на вул. Шевченка, 32 в м. Львові, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля марки "Volkswagen Jetta", р.н. НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_1, та автомобіля марки "Mercedes E300" р.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2 .

15. Інспектором Державної патрульної служби взводу № 4 роти Державної патрульної служби відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування міста Львова Бута А.М., що прибув на місце події було відібрано пояснення в обох учасників дорожнього руху, складено схему дорожньо-транспортної пригоди, за наслідком розгляду було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке полягало у порушенні п. 10.1 Правил дорожнього руху України, а саме ОСОБА_1 керуючи автомобілем "Volkswagen Jetta", р.н. НОМЕР_3, на вул. Шевченка, 32 в м. Львові, при зміні напрямку руху (виконуючи маневр розворот), не переконався, що це буде безпечно для інших учасників дорожнього руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем "Mercedes E300", р.н. НОМЕР_2 .

16. Крім відібраних пояснень, Інспектор Державної патрульної служби взводу № 4 роти Державної патрульної служби відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування міста Львова Бута А.М. оглядав на місці події запис з відеореєстратора, з якого встановив факт вчинення адміністративного правопорушення водієм ОСОБА_1 .

17. Вказані матеріали, разом із протоколом про вчинення адміністративного правопорушення інспектором було скеровано до Личаківського районного суду міста Львова для розгляду справи по суті, в процесі якого судом призначалася судова автотехнічна експертиза.

18. Висновком судової автотехнічної експертизи від 12.11.2014, складеного експертом Львівського НДІ судових експертиз ОСОБА_4 встановлено причину настання зазначеної дорожньо-транспортної пригоди ті обставини, що водій автомобіля "Volkswagen Jetta", р.н. НОМЕР_3 ОСОБА_1, розпочинаючи рух від правого краю проїжджої частини з виконанням розвороту, не дав дорогу зустрічному автомобілю "Mercedes E300", р.н. НОМЕР_2 і виїхав на смугу його руху на такій віддалі, при якій водій ОСОБА_2 вже не мав технічної можливості уникнути зіткнення.

19. За результатами розгляду зібраних доказів, судом винесено постанову від 24.11.2014, яка залишена без змін постановою апеляційного суду Львівської області від 21.01.2015, якою визнано винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності закрито у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

20. Згідно висновку експертного дослідження від 09.12.2014, складеного на замовлення позивача експертом НДЕКЦ Лехів Н.В., причиною настання дорожньо-транспортної пригоди являється вина обох водіїв. Зокрема експерт установив, що в даній дорожній ситуації дії водія ОСОБА_2 не відповідали технічним вимогам п.п. 12.3 Правил дорожнього руху України і вказаний факт невідповідності дій водія знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням даної пригоди. При заданих у заяві вихідних даних з технічної точки зору причиною настання даної пригоди стали, як не відповідаючі технічним вимогам п.п. 10.1 та п.п. 10.4 Правил дорожнього руху України дії водія автомобіля "Фольксваген" р.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_1, які виразились у тому, що він не маючи переваги в русі, під час виконання маневру лівого розвороту не дав дороги зустрічному транспортному засобу - автомобілю "Мерседес", р.н.з. НОМЕР_2, так і не відповідаючи технічним вимогам п.п. 12.3 чинних Правил дорожнього руху України дії водія автомобіля "Мерседес", р.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2, які виразились в тому, що він для уникнення зіткнення не вжив заходів до застосування своєчасного екстреного гальмування, з моменту виникнення йому небезпеки для руху.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування (чинні на час виникнення спірних правовідносин)

21. Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15.12.2017) передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

22. Відповідно до частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15.12.2017) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

23. Згідно із пунктом 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15.12.2017) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

24. Відповідно до пункту 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції з 15.12.2017) індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

25. За змістом частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції з 15.12.2017) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.


................
Перейти до повного тексту