ПОСТАНОВА
Іменем України
20 листопада 2019 року
м. Київ
справа №822/3512/13-а
адміністративне провадження №К/9901/67544/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Коваленко Н.В., Стародуба О.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою Хмельницького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття
на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2018 (колегія у складі головуючого судді Матохнюка Д.Б., суддів Курка О.П., Совгири Д.І.)
у справі № 822/3512/13-а
за позовом Хмельницького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття
до ОСОБА_1
про стягнення коштів,
I. РУХ СПРАВИ
1. У вересні 2013 року Хмельницький міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до суду з позовом до Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 незаконно отриману допомогу по безробіттю у сумі 2260,83 грн.
2. Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.10.2013 позов задоволено.
3. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2018 скасовано постанову суду першої інстанції, а провадження у справі закрито.
4. У касаційній скарзі позивач, із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.10.2013 залишити без змін.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького міського центру зайнятості із заявою про надання йому статусу безробітного.
6. Відповідачу надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.
7. У період перебування на обліку у Хмельницькому міському центрі зайнятості ОСОБА_1 здійснено виплату допомоги по безробіттю з 24.04.2013 по 24.07.2013 у розмірі 2260,83 грн.
8. Під час проведення розслідування обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним позивач встановив, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець, і ця державна реєстрація не припинена, у зв`язку із чим Хмельницький міський центр зайнятості звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача незаконно отриманої допомоги по безробіттю.
IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог і наявності підстав для задоволення позову.
10. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги до фізичної особи про відшкодування шкоди за відсутності публічного- правового спору підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
11. Хмельницький міський центр зайнятості у касаційній скарзі наголошує на тому, що позивач є суб`єктом владних повноважень, а тому справу необхідно розглядати в порядку адміністративного судочинства.
12. Відповідач направив заперечення на касаційну скаргу. Просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. Верховний Суд перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.
14. Частиною 1 ст. 2 КАС України (у редакції, чинній на час прийняття рішення) завданням адміністративного судочинства визначено захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
15. Частиною 2 статті 4 КАС України (у редакції, чинній на час прийняття рішення) юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів для яких законом встановлено інший порядок судового вирішення.