ПОСТАНОВА
Іменем України
18 листопада 2019 року
Київ
справа №808/3356/17
адміністративне провадження №К/9901/21693/19
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:
суддя-доповідач Гусак М. Б.,
судді Білоус О. В., Гімон М. М.,
за участю:
секретаря судового засідання Хом`яка О. А.,
представника позивача - Хомутова Г. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 березня 2018 року (суддя Стрельнікова Н. В.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 1 серпня 2018 року (судді Шальєва В. А., Білак С. В., Олефіренко Н. А.) у справі № 808/3356/17 за позовом Приватного підприємства "Бізон-Тех 2006" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИЛА:
Приватне підприємство "Бізон-Тех 2006" (далі - ПП "Бізон-Тех 2006") звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 25 жовтня 2017 року № 0006964714 про зменшення на 1001905,00 грн від`ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2017 року.
На обґрунтування своїх вимог позивач посилався на необґрунтованість висновків контролюючого органу щодо нереальності господарських операцій позивача з такими контрагентами-постачальниками: Фермерським господарством "Агро-Промінь", Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротрансатлант", Товариством з обмеженою відповідальністю "Центроторг", Товариством з обмеженою відповідальністю "Протекс-трейд", Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа 77", Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД "Сила життя", Товариством з обмеженою відповідальністю "Інститут передових технологій "Агрофарм", Товариством з обмеженою відповідальністю "Промсервіс"; безпідставність висновку контролюючого органу щодо продажу товару нижче за ціну придбання.
Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 13 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 1 серпня 2018 року, позов задовольнив.
Не погодившись із ухваленими у справі судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами при розгляді справи, просить скасувати ці рішення й ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, ухвалені у справі судові рішення - без змін.
Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи, обґрунтованість оскаржуваних судових рішень у межах наведених у касаційній скарзі доводів, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суди встановили, що підставою зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість по податковій декларації за червень 2017 року в розмірі 1001905,00 грн спірним податковим повідомленням-рішенням є висновок контролюючого органу про завищення позивачем від`ємного значення, задекларованого у рядку 21 податкової декларації з цього податку за червень 2017 року, внаслідок заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість за операціями з реалізації товарів контрагентам за ціною, що нижче ціни придбання (у сумі 41748,00 грн), а також завищення податкового кредиту за операціями з придбання товарів (послуг) у Фермерського господарства "Агро-Промінь", Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрансатлант", Товариства з обмеженою відповідальністю "Центроторг", ТОВ "Протекс-трейд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа 77", Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Сила життя", Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут передових технологій "Агрофарм", Товариства з обмеженою відповідальністю "Промсервіс" на загальну суму 960157,00 грн.
Задовольняючи позов, суди виходили з того, що відповідач дійшов хибного висновку про реалізацію позивачем товарів за ціною, що є нижче за ціну придбання, через те, що контролюючим органом взято до уваги лише відомості щодо сукупної вартості товарів та їх загальної кількості на складах позивача, тобто здійснено розрахунок середньої вартості ціни придбання, виходячи з відомості щодо сукупної вартості товарів та їх загальної кількості на складах позивача. При цьому відповідачем не перевірено, який саме товар реалізовано та за якою ціною придбано позивачем саме цей товар. Контролюючим органом не враховано, що різні партії ідентичного товару в різні періоди часу придбавалися позивачем за ціною, яка значно відрізнялась.
Щодо посилання контролюючого органу на взаємовідносини з контрагентами з ознаками сумнівності, суди виходили з того, що фактичне здійснення господарських операцій підтверджується належним чином оформленими первинними документами (податковими накладними, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних), видатковими накладними, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), товарно-транспортними накладними; документи, складені за результатами здійснення спірних господарських операцій, містять усі необхідні реквізити, визначені статтею 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а тому є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку у розумінні зазначеного Закону; придбані товари використані позивачем в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а отримані транспортні послуги з перевезення товару пов`язані з господарською діяльністю позивача; контрагенти позивача, за наслідками здійснення господарських операцій з якими позивачем сформовано податковий кредит з податку на додану вартість, у перевіряємий період мали статус платника податку на додану вартість, відомості про відсутність за місцезнаходженням, про ліквідацію підприємств до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не вносились, а відтак, вказані підприємства мали право видавати позивачу податкові накладні та інші первинні документи на підтвердження факту отримання останнім послуг; результати спірних господарських операцій призвели до змін в активах підприємства та його зобов`язаннях і реально спричинили зміни майнового стану платника податків у частині отримання позивачем прибутку.
Щодо доводів відповідача про непідтвердження господарських операцій за ланцюгом постачання (тобто операцій контрагентів позивача з його постачальниками), суди дійшли висновку, що зазначене не може свідчити про відсутність реального здійснення господарських операцій, оскільки контролюючим органом не здійснювалось дослідження усіх господарських операцій контрагентів, зокрема, щодо попередніх періодів.
Посилання контролюючого органу на те, що згідно з відомостями Єдиного реєстру судових рішень розслідується кримінальне провадження №12015000000000514, в якому фігурує Товариство з обмеженою відповідальністю "Протекс-Трейд" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа 77", суди не взяли до уваги, пославшись на те, що ці дані не мають правового значення та не стосується предмета доказування в цій справі.
Відповідно до частин першої-третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.