ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 910/16750/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,
за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.
та представників
позивача: не з`явились,
відповідача: Вітусєвича Я.Ф. (довіреність б/н від 11.07.2019),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Груп ЛТД"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2019
у справі № 910/16750/18
за позовом Відділу капітального будівництва Миргородської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Груп ЛТД"
про розірвання договору підряду від 19.10.2015 № 271 та стягнення 186 816, 96 грн.,
(у судовому засіданні 22.10.2019 оголошувалась перерва до 18.11.2019),
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2018 року Відділ капітального будівництва Миргородської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Груп ЛТД" про розірвання договору підряду № 271 від 19.10.2015 та стягнення 186 816,96 грн. штрафних санкцій.
Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.03.2019 (суддя Мудрий С.М.) у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2019 (колегія суддів у складі: Тищенко А.І. - головуючий, Скрипка І.М., Іоннікова І.А.) рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено в повному обсязі. Розірвано договір підряду № 271 від 19.10.2015 та стягнуто з відповідача на користь позивача 121 949, 96 грн. неустойки та 67 867, 00 грн. штрафу.
Судами обох інстанцій встановлено, що між Відділом капітального будівництва Миргородської міської ради (замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стар Груп ЛТД" (підрядником) 19.10.2015 укладено договір підряду №271 на виконання робіт "Реконструкція мосту через Хорол, загальною довжиною 116 м. по вул. Гоголя у м. Миргород Полтавської області".
15.12.2017 об`єкт "Реконструкція мосту через Хорол, загальною довжиною 116 м. по вул. Гоголя у м. Миргород Полтавської області" будівництвом закінчений і визнаний готовим до експлуатації.
Згідно з актом готовності об`єкта до експлуатації від 07.12.2017 через несприятливі погодні умови строком виконання робіт з демонтажу робочого майданчика і установлення бар`єрного огородження на підходах визначено 2-й квартал 2018 року.
Додатковою угодою № 17 від 27.12.2017 до договору термін його дії продовжений до 31.05.2018 для виконання робіт з демонтажу робочого майданчика і установлення бар`єрного огородження на підходах.
За твердженнями позивача, станом на 05.12.2018 відповідач свої зобов`язання за договором не виконав.
Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами про належне виконання робіт за договором та претензіями про сплату штрафних санкцій за невиконання його умов у визначені строки, проте вони залишились без відповіді та задоволення, що і стало підставою для звернення до суду з позовом у цій справі.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд виходив з того, що строк дії договору підряду закінчився 31.05.2018. Між тим, з позовною заявою про його розірвання позивач звернувся у грудні 2018 року, тобто після закінчення строку дії. За вказаних обставин суд дійшов висновку, що розірвати можна лише договір, який діє (строк/термін дії якого не закінчився), а відтак вимога позивача про розірвання договору підряду є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Крім цього, позивачем не долучено ні до матеріалів позовної заяви, ні в процесі розгляду справи пояснень та обґрунтованого розрахунку, яким чином встановлено вартість кожного невиконаного етапу робіт, на основі якого ним здійснено розрахунок розміру неустойки та штрафу. За відсутності погодження між сторонами вартості кожного окремого етапу виконання робіт, неможливо встановити, на яку суму та який саме етап робіт не був виконаний відповідачем. Отже, з поданих до матеріалів справи доказів не вбачається можливим встановити які саме роботи, згідно з умовами договору, і якої вартості були виконані відповідачем, та які він не виконав.
Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та приймаючи нове - про задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України (далі - ГК України) такою умовою є виконання, проведене належним чином. Відтак, зобов`язання і договір в частині виконання відповідачем робіт з демонтажу робочого та будівельного майданчиків і установлення бар`єрного огородження на підходах продовжує діяти. І можливість розірвання договору не виключається тим фактом, що строк визначений договором сплив. Оскільки судом встановлено обставини порушення відповідачем істотних умов договору щодо виконання робіт з порушенням строку, встановленого у договорі, та не в повному обсязі, позовна вимога про розірвання договору ним задоволена. Крім цього, апеляційний суд дійшов висновку, що підтвердження розрахунків штрафних санкцій надавалися до суду першої інстанції, проте не були враховані під час прийняття рішення. Перевіривши правильність розрахунків штрафних санкцій, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення 121 949, 96 грн. пені та 64 867,00 грн. штрафу на підставі п. 7.3.1. договору.
Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, відповідач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, посилаючись на неправильне застосуванням судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Доводи скаржника зводяться до того, що строк дії договору не є терміном дії зобов`язання. Закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно зі ст. 599 ЦК України, ч. 1 ст. 202 ГК України такою умовою є виконання, проведене належним чином. При цьому, розірвати можна лише договір, який діє (строк/термін дії якого не закінчився). Висновок про те, що станом на квітень 2019 року було відшкодовано зворотних матеріалів від розбирання понтонного мосту на суму 118 760, 40 грн. в т.ч ПДВ., у зв`язку з чим вартість невиконаних робіт становить 648 670 грн., зроблений судом лише на підставі тверджень позивача, за відсутності жодних доказів по вказаному факту. Доказів про те, що на момент подання позову не здійснено робіт в повному або частковому обсязі, позивачем не надано.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.09.2019 відкрито провадження за касаційною скаргою, призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 22.10.2019 та надано строк на подання відзивів на касаційну скаргу до 07.10.2019.
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не надходило відзиву на касаційну скаргу.
Заслухавши доповідь головуючого судді та пояснення представника відповідача, переглянувши в касаційному порядку постанову апеляційного, а також рішення місцевого господарських судів, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
Відповідно до п. 10.1. договору договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє по 31.12.2016 включно, а в частині зобов`язань, які виникли в період дії договору та відповідальності за їх виконання, до повного їх виконання, проведеного належним чином.
За положеннями ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюється у договорі підряду.
Як встановлено судами обох інстанцій, сторонами неодноразово змінювались строки виконання робіт шляхом укладення додаткових угод до договору. Зокрема, у додатковій угоді № 17 передбачено, що останній термін виконання робіт був продовжений сторонами до 31.05.2018.
Отже, строк дії договору підряду №271 від 19.10.2015 закінчився 31.05.2018.
Проте, з позовною заявою про розірвання договору підряду № 271 від 19.10.2015 позивач звернувся у грудні 2018 року, тобто після закінчення строку дії цього договору.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ч.ч. 1 і 4 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Згідно зі ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.
За змістом зазначених норм розірвано може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір.
Відповідний висновок також міститься у постанові Верховного Суду від 07.08.2018 у справі № 910/7981/17.
Дійсно, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору, що прямо передбачено ч. 4 ст. 631 ЦК України. Проте поняття "строк дії договору" та "строк виконання зобов`язання" не є тотожними.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.