У Х В А Л А
08 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 9901/943/18
Провадження № 11-105заі19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ткачука О. С., Яновської О. Г.,
розглянувши клопотання ОСОБА_1 про розгляд у судовому засіданні за участі позивача та його представника адміністративної справи № 9901/943/18за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС) про визнання протиправним і скасування рішення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24 січня 2019 року,
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до ВККС про визнання протиправним і скасування рішення цього органу від 21 вересня 2018 року №1661/ко-18 щодо внесення до Вищої ради правосуддя подання з рекомендацією про звільнення з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва Ковзеля П. О.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 24 січня 2019 року закрив провадження у цій справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
11 лютого 2019 року ОСОБА_1 подав до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу на вказане судове рішення.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 13 лютого 2019 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 24 січня 2019 року.
20 лютого 2019 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду передав справу № 9901/943/18 до Великої Палати Верховного Суду, яку суддя-доповідач отримав 21 лютого 2019 року.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 11 березня 2019 року призначила справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
06 листопада 2019 року ОСОБА_1 подав до Великої Палати Верховного Суду клопотання про розгляд справи у судовому засіданні за участю позивача та його представника.
Відповідно до частини третьої статті 311 КАС України Велика Палата Верховного Суду як суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження), якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають участі сторін.
Оскільки у цій справі предметом апеляційного перегляду є ухвала про закриття провадження у справі, то Велика Палата Верховного Суду в межах поданої апеляційної скарги лише перевіряє правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, при цьому фактичні обставини справи у такому випадку не підлягають з`ясуванню та оцінюванню.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.