Постанова
Іменем України
14 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 760/14336/17
провадження № 51-8127 км 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Білик Н.В.,
суддів Кравченка С.І., Ємця О.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Ковтюка В.В.,
прокурора Гошовської Ю.М.,
захисника Чевгуза М.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 14 травня 2018 року у кримінальному провадженні № 12017100090007086 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), раніше судимого за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 05 липня 2016 року за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, звільненого на підставі ст. 75 КК України від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 389 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 26 березня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 389 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.
На підставі ст.ст. 71, 72 КК України до зазначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком від 05 липня 2016 року та остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 2 місяці з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.
ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він, будучи засуджений за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 05 липня 2016 року за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік та звільненим на підставі ст. 75 КК України від відбування основного покарання з випробуванням, та будучи повідомленим про порядок і умови відбування додаткового покарання й відповідальність за ухилення від його відбування, ухилявся від відбування додаткового покарання. При цьому ОСОБА_1 умисно продовжував керувати транспортними засобами та допустив грубі адміністративні порушення на транспорті.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 14 травня 2018 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на вирок місцевого суду щодо нього, оскільки судове рішення оскаржено виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що суд не розглянув належним чином доводи його апеляційної скарги з доповненням до неї, де вказувалося на порушення місцевим судом вимог процесуального закону, та дійшов передчасного висновку про те, що він оскаржує вирок місцевого суду з підстав, з яких він не може бути оскаржений, а ухвала суду усупереч ст. 419 КПК України не містить відповідей на ці доводи.
Позиції інших учасників судового провадження
У запереченні на касаційну скаргу прокурор посилається на законність рішення суду апеляційної інстанції, необґрунтованість доводів засудженого та просить залишити судове рішення без зміни.
Захисник у судовому засіданні підтримав скаргу засудженого та просив її задовольнити.
Прокурор у суді касаційної інстанції заперечував проти задоволення скарги та просив залишити рішення суду апеляційної інстанції без зміни.