Постанова
Іменем України
14 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 554/7512/16-к
провадження № 51-811 км 19
Верховний Суд колегією суддів першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Маринича В.К.,
суддів Лагнюка М.М., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Андрієнко М.В.,
прокурора Кулаківського К.О.,
захисника в режимі відеоконференції Литовченка Р.В.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу з доповненнями засудженого ОСОБА_1 та касаційну скаргу захисника Литовченка Р.В. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 05 листопада 2018 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 07 лютого 2019 року у кримінальному провадженні № 12016170040001573 від 27 квітня 2016 року за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 311, ч. 1 ст. 263 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 05 листопада 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 311, ч. 1 ст. 263 КК України із застосуванням положень статей 70, 71 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_1 у строк покарання строк перебування його під вартою з 11 лютого 2013 року по 16 серпня 2013 року та з 25 липня 2016 року по 21 вересня 2016 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 09 червня 2016 року умисно, повторно, без мети збуту, незаконно зберігав: психотропну речовину метамфетамін загальною масою 0,4687 грам у своєму автомобілі марки "Nissan Almera" державний номерний знак НОМЕР_1, який знаходився по провулку Першотравневому, 8/1 в м. Полтава ; психотропну речовину метамфетамін загальною масою 0,1645 грам, особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс загальною масою в перерахунку на суху речовину 0,532 грами та прекурсор псевдоефедрин, який містився у таблетках, загальною масою 18,71 грам, що знаходилися за місцем проживання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).
Крім того, ОСОБА_1 за місцем свого проживання незаконно зберігав вогнепальну зброю, перероблену зі стартового пістолету.
25 липня 2016 року ОСОБА_1 за місцем свого проживання умисно, повторно, без мети збуту, незаконно зберігав особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс загальною масою в перерахунку на суху речовину 11,18 грам.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 07 лютого 2019 року апеляційні скарги прокурора та захисника залишено без задоволення, а вирок місцевого суду - без зміни.
Вимоги, викладені у касаційних скаргах разом з доповненнями, та узагальнені доводи осіб, які їх подали
У своїх касаційних скаргах засуджений ОСОБА_1 та його захисник Литовченко Р.В., посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просять скасувати постановлені щодо засудженого судові рішення і закрити кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
При цьому зазначають, що ухвали слідчого судді від 16 травня 2016 року та 03 червня 2016 року про надання дозволу на проведення обшуку житла і автомобіля засудженого не містять даних про строк їх дії. Також посилаються на недопустимість доказів, отриманих внаслідок обшуків, оскільки їх проводив не той слідчий, що був зазначений в судових рішеннях про надання дозволу на проведення обшуку.
Крім того, захисник та засуджений стверджують про невідповідність адреси помешкання ОСОБА_1, де було проведено обшук, з адресою, зазначеною в ухвалі слідчого судді від 25 липня 2016 року.
Одночасно, захисник у своїй касаційній скарзі стверджує, що обшук житла 25 липня 2016 року проводився не уповноваженою на виконання таких слідчих дій особою.
Разом з тим, засуджений у своїй касаційній скарзі звертає увагу на те, що обшук в його квартирі проводився у присутності лише одного понятого, оскільки понята ОСОБА_2 під час проведення вказаної слідчої дії періодично була відсутня та не бачила, як вилучався пістолет. При цьому, для підтвердження своїх доводів просить витребувати та дослідити аудіозапис судового засідання Октябрського районного суду м. Полтави в частині допиту понятих.
У доповненнях до касаційної скарги засуджений ОСОБА_1, з поміж іншого, зазначає, що прокурором не було долучено до матеріалів кримінального провадження витяг про призначення слідчої групи, що підтверджує повноваження слідчого Химич Є.В. При цьому вказує, що в суді апеляційної інстанції прокурор також не надала вказаний витяг, а тому постановлене без зазначеного процесуального документу рішення апеляційного суду є незаконним.
Також засуджений посилається на те, що слідчим під час виконання ухвал слідчого судді від 16 травня 2016 року та 03 червня 2016 року було пропущено трьохденний строк на виконання зазначених ухвал.
Крім того, ОСОБА_1 просить визнати висновок експерта, який проводив експертизу пістолета, недопустимим доказом, оскільки його пояснення в суді першої інстанції суперечать фактичним обставинам справи.
Одночасно у своїх доповненнях засуджений просить Верховний Суд повторно дослідити відеозапис обшуку помешкання та повторно допитати експерта, який проводив експертизу пістолета.
Також засуджений зазначає, що апеляційний суд, в порушення вимог чинного законодавства, не направив стороні захисту копію апеляційної скарги прокурора та безпідставно відмовив у ознайомленні з вказаною скаргою в судовому засіданні.
Засуджений ОСОБА_1 також посилається на те, що місцевий суд, врахувавши пояснення експерта щодо прекурсорів "Acatar Acti-Tabs" та "Cirrus", безпідставно не виключив ст. 311 КК України із обвинувачення. При цьому зазначає, що місцевим судом було незаконно постановлено стягнути з засудженого судові витрати на проведення судово-хімічної експертизи вказаних прекурсорів.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечень на касаційні скарги засудженого та його захисника не надходило.
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 та захисник Литовченко Р.В. підтримали свої касаційні скарги в повному обсязі, прокурор заперечував щодо задоволення поданих касаційних скарг.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені у касаційних скаргах доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Мотиви суду
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також наявність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як установлено ч. 1 ст. 438 КПК України, однією з підстав для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Згідно з ч. 2 ст. 438 КПК України при вирішенні питання про наявність зазначеної у п. 1 ч. 1 цієї статті підстави суд касаційної інстанції має керуватися ст. 412 цього Кодексу. Можливості скасування судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій через неповноту судового розгляду (ст. 410 КПК України) чинним кримінальним процесуальним законом не передбачено.
За змістом касаційної скарги захисник, крім іншого, посилається на неповноту судового розгляду місцевого суду, що відповідно до вимог кримінального процесуального закону не є предметом розгляду в суді касаційної інстанції, а тому касаційним судом не перевіряється.
Доводи касаційної скарги засудженого в частині повторного перегляду відеозапису обшуку житла ОСОБА_1 та допиту експерта, який проводив експертизу пістолета, відповідно до вищевказаної норми кримінального процесуального закону до повноважень суду касаційної інстанції законом не віднесено. Отже, Суд при розгляді касаційної скарги виходить з обставин провадження, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій.
У касаційній скарзі захисник вказує про незаконність вироку місцевого суду та ухвали апеляційного суду, вважає, що такі рішення постановлені з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно дост. 94 КПК України суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, повинен оцінювати кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, висновок суду першої інстанції, з чим погодився і суд апеляційної інстанції, про доведеність винуватості засудженого ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 311, ч. 1 ст. 263 КК України, зроблено з додержанням ст. 23 КПК України на підставі об`єктивного з`ясування всіх обставин, які підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду й оціненими відповідно до вимог ст. 94 цього Кодексу.
Зокрема, такого висновку місцевий суд дійшов на підставі аналізу досліджених в судовому засіданні доказів, а саме: показань свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, понятих ОСОБА_11, ОСОБА_12 ; фактичних даних, що містяться у протоколах обшуку від 09 червня 2016 року та 25 липня 2016 року, а також на підставі висновків судово-хімічних експертиз № 987, № 988, № 992 від 14 червня 2016 року, № 986, № 994 від 16 червня 2016 року, № 993, № 1331 від 02 липня 2016 року, свідчень судового експерта-хіміка ОСОБА_7, та іншими доказами, дослідженими судом, які наведені у вироку і у своїй сукупності переконливо спростовують доводи засудженого та його захисника про необхідність закриття кримінального провадження відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Ретельно дослідивши й зіставивши зібрані у кримінальному провадженні фактичні дані, давши їм оцінку з точки зору належності, допустимості і достовірності, місцевий суд обґрунтовано вирішив, що вони в їх сукупності та взаємозв`язку є достатніми для ухвалення обвинувального вироку щодо ОСОБА_1 .