Постанова
Іменем України
19 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 672/896/15-ц
провадження № 61-11959св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - Городоцька місцева прокуратура Хмельницької області в інтересах держави в особі Сатанівської селищної ради об`єднаної територіальної громади в Городоцькому районі Хмельницької області,
відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1,
третя особа - Городоцька районна державна адміністрація Хмельницької області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 15 травня 2019 року у складі колегії суддів: П`єнти І. В.,
Корніюк А. П., Талалай О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У червні 2015 року Городоцька місцева прокуратура Хмельницької області в інтересах держави в особі Сатанівської селищної ради об`єднаної територіальної громади в Городоцькому районі Хмельницької області звернулася до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (далі - ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області), ОСОБА_1, третя особа - Городоцька районна державна адміністрація Хмельницької області, про визнання незаконними та скасування наказів про виготовлення технічної документації щодо відведення земельної ділянки у власність і затвердження документації із землеустрою та передачу у приватну власність земельної ділянки, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку.
Позов обґрунтовано тим, що наказом Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області (далі - ГУ Держземагентства у Хмельницькій області)
від 08 січня 2014 року ОСОБА_1 було надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки на території Іванковецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області за межами населених пунктів площею 2 га для ведення особистого селянського господарства.
Наказом ГУ Держземагентства у Хмельницькій області від 21 лютого 2014 року затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки у власність із земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства площею 2 га на території Іванковецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області та надано їй у власність вказану земельну ділянку.
01 квітня 2014 року реєстраційною службою Городоцького районного управління юстиції Хмельницької області за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на зазначену вище земельну ділянку.
Звертав увагу на те, що передача у власність земельної ділянки відбулась з порушенням вимог закону, оскільки спірна земельна ділянка знаходиться за межами сіл Іванківці та Кринцілів Городоцького району Хмельницької області, належить до земель сільськогосподарського призначення та була включена до земель резервного фонду сільської ради.
Згідно з листом Іванковецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області від 11 червня 2015 року ОСОБА_1 не була членом колективних сільськогосподарських товариств на території сільської ради, не зайнята у соціальній сфері сіл Іванківці та Кринцілів та не проживає на території сільської ради.
Крім того, на території зазначеної сільської ради проживають громадяни, які мають право на отримання земельних ділянок з резервного фонду, яке ними ще не було реалізовано.
Посилаючись на наведене, позивач просив визнати незаконними та скасувати накази ГУ Держземагентства у Хмельницькій області від 08 січня 2014 року та від 21 лютого 2014 року; скасувати реєстраційний запис від 01 квітня 2014 року, здійснений реєстраційною службою Городоцького районного управління юстиції про реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_1 .
Рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 21 червня
2016 року в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження належності спірної земельної ділянки, переданої у власність ОСОБА_1, до резервного фонду Іванковецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 15 травня 2019 року апеляційну скаргу заступника прокурора Хмельницької області задоволено частково. Рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 21 червня 2016 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання незаконними та скасування наказів скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення. Визнано незаконним та скасовано наказ ГУ Держземагентства у Хмельницькій області від 08 січня 2014 року "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою". Визнано незаконним та скасовано наказ ГУ Держземагентства у Хмельницькій області
від 21 лютого 2014 року "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність". В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що спірна земельна ділянка виділена ОСОБА_1 за рахунок земель резервного фонду, право на одержання якої має лише певна категорія осіб, які пов`язані з даною сільською місцевістю роботою або постійним проживанням, однак, не мають права на паювання землі цих підприємств, установ та організацій. Оскільки ОСОБА_1 не була членом колективного сільськогосподарського товариства на території сільської ради, у соціальній сфері сіл Іванківці та Кринцілів Городоцького району Хмельницької області не зайнята, на території сільської ради не проживала і не проживає передача спірної земельної ділянки у власність відповідачу не відповідає вимогам закону.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги та інших учасників справи
У червні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Хмельницького апеляційного суду від 15 травня 2019 року, у якій просить скасувати судове рішення апеляційного в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсними та скасування наказів та в цій частині залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Зазначала, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, яке було залишено без змін ухвалою апеляційного суду. Зазначене судове рішення суду апеляційної інстанції було скасовано Верховним Судом, а справа направлена на новий апеляційний розгляд виключно з підстав недостатньої мотивації висновків апеляційного суду. Тобто, Верховний Суд не вбачав підстав для скасування рішення суду першої інстанції. Разом з тим, у порушення вимог процесуального закону, Хмельницький апеляційний суд під час нового апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції скасував правильне по суті рішення суду першої інстанції.
Звертала увагу на те, що ключовим аргументом суду апеляційної інстанції, який суд вважав підставою для визнання недійсними та скасування оспорюваних прокурором наказів, є належність переданої у власність відповідачу земельної ділянки до земель резервного фонду, що підтверджено належними та допустимими доказами. Проте, докази, які містяться в матеріалах справи факт належності спірної земельної ділянки до земель резервного фонду спростовують, а не підтверджують, як помилково зазначено апеляційним судом.
Вказувала на те, що земельна ділянка, яка належить ОСОБА_1 на праві власності, була виділена та передана їй з дотримання вимог законодавства та ніколи не належала до земель резервного фонду, оскільки на картографічному плані Іванковецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області спірна земельна ділянка зображена значно нижче земельних ділянок, які входять до резервного фонду.
Зазначала, що матеріали справи взагалі не містять доказів належності спірної земельної ділянки до земель резервного фонду. Єдиним джерелом такої інформації є листи Іванковецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області та Держземагентства у Городоцького району Хмельницької області від 10 квітня
2015 року, які не можуть буди належним доказом на підтвердження позовних вимог прокурора, оскільки вони спростовуються іншими доказами, які містяться в матеріалах справи та не містять посилань на документи, які підтверджують особливий статус спірної земельної ділянки.
Апеляційний суд, ухвалюючи оскаржуване судове рішення, також не врахував висновків, викладених у рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 24 червня 2003 року в справі "Стретч проти Сполученого Королівства", у якому указано на необхідність додержання принципу "належного урядування" при втручанні держави в право особи на мирне володіння своїм майном.
У серпні 2019 року ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області подало відзив на касаційну скаргу, у якому зазначає що оскаржувана ОСОБА_1 постанова апеляційного суду є незаконною та необґрунтованою, а її висновки спростовуються доказами, що містяться в матеріалах справи.
Так, в матеріалах справи міститься копія рішення четвертої сесії Іванковецької сільської ради народних депутатів Городоцького району Хмельницької області
від 23 березня 1995 року № 16 "Про закріплення земель у колективну власність за КСП ім. Ватутіна", відповідно до якого землі, які закріплені за підприємством
згідно з планово-картографічними даними за 1995 рік, було передано у колективну власність Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Ватутіна
(далі - КСП ім. Ватутіна).
На підставі розпорядження Іванковецької сільської ради народних депутатів Городоцького району Хмельницької області від 23 травня 1995 року "Про створення комісії на визначення земель, що підлягають передачі у користування колективним сільськогосподарським підприємствам та кооперативам для передачі їм державних актів на землю" КСП ім. Ватутіна (його членам) було видано державний акт про право колективної власності на землю.
Відповідно до зазначеного державного акта про право колективної власності на землю, земельна ділянка, яка була передана у власність ОСОБА_1 не входила до складу земель колективної власності, що спростовує висновки, викладені в оскаржуваній відповідачем постанові апеляційного суду.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 липня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду
від 15 травня 2019 року, витребувано цивільну справу та надано строк на подання відзивів на касаційну скаргу.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення апеляційного суду - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.