Постанова
Іменем України
19 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 757/6978/17-ц
провадження № 61-12701св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа за зустрічним позовом - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2018 року у складі судді Остапчук Т. В. та постанову Київського апеляційного суду від 23 травня 2019 року у складі колегії суддів: Андрієнко А. М., Соколової В. В., Поліщук Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Позовна заява мотивована тим, що він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 22 листопада 2003 року по 31 липня 2013 року. За час шлюбу 11 серпня 2005 року сторони в рівних частинах набули право власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 11 серпня 2005 року за № 2-І-2595 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевельовою В. М.
Вказував, що спірна квартира була придбана у власність за його особисті кошти, але по 1/2 частині на кожного з подружжя, тому 1/2 частина спірної квартири належить йому на праві особистої приватної власності.
Зазначав, що до іншої 1/2 частини спірної квартири, яка придбана на ім`я ОСОБА_2, слід застосувати положення частини сьомої статті 57 СК України, яка передбачає, що якщо у придбання квартири вкладені крім спільних коштів і кошти, які належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до внеску, є його особистою приватною власністю.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
У травні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.
Зустрічну позовну заяву мотивувала тим, що все придбане ними з ОСОБА_1 за час шлюбу майно є спільною сумісною власністю подружжя.
Ураховуючи викладене, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_2 просила суд поділити майно домашнього вжитку, що знаходиться у квартирі АДРЕСА_1 та автомобіль марки BMW 320i, 2006 року випуску; встановити факт проживання з ОСОБА_1 однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період часу з 01 липня 1996 року по 22 листопада 2003 року; визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля марки BMW 320i, 2006 року випуску, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та витребувати його з чужого незаконного володіння.
25 червня 2018 року відповідач ОСОБА_2 подала до суду заяву про залишення без розгляду позовних вимог щодо встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля марки BMW 320i, 2006 року випуску та витребування майна з чужого незаконного володіння.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16 липня 2018 року зустрічний позов ОСОБА_2 в частині позовних вимог щодо встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля марки BMW 320i та витребування майна з чужого незаконного володіння залишено без розгляду.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Виділено ОСОБА_2 та визнано за нею право власності на майно домашнього вжитку, що знаходиться у квартирі АДРЕСА_1, а саме:
- диван марки "Неаполь", придбаний у ПП ОСОБА_4 08 серпня 2006 року, вартістю 2 000 грн;
- поверхню фірми "Whirpool", модель АКМ 441 NB, придбану у ПП ОСОБА_8 03 грудня 2005 року, вартістю 1 705 грн;
- стіл комп`ютерний СЛ 52 та навісну полицю модель "Ніч", придбані у ФОП ОСОБА_6 11 грудня 2010 року, вартістю 3 614 грн;
- матрац "Матермол" "Люкс", придбаний у ФОП ОСОБА_7 10 грудня 2005 року вартістю 1 610 грн;
- меблі для спальні виробництва Gami Copenharuk, придбані у ФОП ОСОБА_9 20 жовтня 2005 року, які складаються з ліжка, тумби при ліжкової, комоду, шафи загальною вартістю 6 727 грн;
- меблі для вітальні, які складаються з тумби під телевізор і ТБ техніку, пеналу для посуду, навісної декоративної полки виробництва фірми Puchades серія Global Dia, придбані у ФОП ОСОБА_5 21 листопада 2005 року, загальною вартістю 6 400 грн;
- журнальний стіл виробництва фірми Puchades серія Global Dia, придбаний у ФОП ОСОБА_5 09 грудня 2005 року, вартістю 1 600 грн;
- кухонні меблі виробництва ТОВ "МЕРКС", модель "Глорія", придбані у ТОВ "Меркс Трейд" 02 грудня 2005 року, вартістю 10 000 грн;
- шафи-купе, 2 штуки, "Mr. Braun", придбані у СГ-ФО Демічев 01 грудня 2005 року, вартістю 13 900 грн;
- карнизи для штор, індивідуальний пошив штор, покривала і подушок, придбані у ЗАТ "Текстиль дизайн компані", 16 червня 2006 року, вартістю 12 500 грн;
- кондиціонер марки "Mitsubishi", придбаний через інтернет-магазин у 2006 році, вартістю 2 500 грн;
- телевізор марки "Panasonic", придбаний через інтернет-магазин у 2005 році, вартістю 6 000 грн;
- домашній кінотеатр марки "Pioneer", придбаний через інтернет-магазин у 2006 - 2007 роках, вартістю 2 000 грн;
- DVD марки "Pioneer", придбаний через інтернет-магазин у 2006 - 2007 роках, вартістю 1 500 грн;
- меблі для спальні, які складаються з двоспального ліжка, матрацу, комоду, придбані в ТЦ "Квадрат" у 2012 році, вартістю 12 000 грн;
- 2 барних стільця марки "Gautier", придбані в меблевому магазині у 2005 - 2006 роках, загальною вартістю 3 000 грн;
- посудомийну машину марки "Bosch", придбану через інтернет-магазин у 2005 році, вартістю 2 000 грн;
- витяжку марки "Elica", придбану через інтернет-магазин у 2005 році, вартістю 2 100 грн;
- холодильник марки "Whirpool", придбаний через інтернет-магазин у 2005 році вартістю 4 000 грн;
- соковижималку для цитрусових марки "Phillips Krups", придбану у магазині "Ельдорадо" у 2006 -2007 роках, вартістю 600 грн;
- соковижималку для цитрусових марки "Phillips Krups", придбану у магазині "Ельдорадо" у 2006 - 2007 роках, вартістю 700 грн;
- пральну машину марки "Bosch", придбану через інтернет-магазин у 2004 році, вартістю 2 100 грн;
- вовняний килим виробництва Туреччина, придбаний у 2006 - 2007 роках, вартістю 9 000 грн;
- вовняний килим марки "EKEA", придбаний у 2012 році, вартістю 1 600 грн;
- дві фотокартини під склом, придбані у 2006 році, загальною вартістю 800 грн;
- фотокартину "Червоний Амараллис", придбана у 2009 році, вартістю 1 500 грн, а всього на загальну суму 111 456 грн.
Виділено ОСОБА_1 та визнано за ним право власності на майно домашнього вжитку, що знаходиться у квартирі АДРЕСА_1, а саме:
- два кондиціонера марки "Mitsubishi", придбані через інтернет-магазин у 2006 році, вартістю 5 000 грн;
- телевізор марки "Pioneer", придбаний через інтернет-магазин у 2006 - 2007 роках, вартістю 10 000 грн, а всього на загальну суму 15 000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію за майно у розмірі 48 228 грн.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
В іншій частині зустрічного позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині (відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 ) мотивовано тим, що фактично між сторонами відбувся поділ спірного об`єкту нерухомості при укладанні цивільно-правової угоди купівлі-продажу квартири від 11 серпня 2005 року, тому відсутні правові підстави для припинення права спільної сумісної власності відповідача на квартиру та визнання за позивачем права власності на всю квартиру.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 23 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Печерського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2018 року - без змін.
Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що районний суд забезпечив повний та всебічний розгляд справи й ухвалив законне, справедливе та обґрунтоване судове рішення.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині (відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ), апеляційний суд вказав, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, оскільки сторони стали власниками спірної квартири в рівних частках на підставі договору купівлі-продажу квартири від 11 серпня 2005 року, тобто у період шлюбу вирішили питання з поділом квартири, визначивши частку кожного. Отже відсутні правові підстави для припинення права власності відповідача на 1/2 частину квартири та визнання за позивачем права власності на 1/2 частину квартири на підставі частини сьомої статті 57 СК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та справу направити на новий розгляд до апеляційного суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій надали неправильну оцінку обставинам справи та поданим сторонами доказам.
Зазначає, що квартира АДРЕСА_1 є його особистою приватною власністю, оскільки була придбана за кошти, які належали йому до шлюбу.
Вважає, що суди не врахували того, що сам по собі факт придбання спірного майна у період шлюбу не є безумовною підставою для надання такому майну статусу спільної сумісної власності подружжя.
В іншій частині судові рішення не оскаржуються, а тому, відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України, колегією суддів не переглядаються.
Доводи особи, яка подала відзив (заперечення) на касаційну скаргу
У вересні 2019 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому зазначила, що касаційна скарга ОСОБА_1 є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Вважає, що районний суд, з висновками якого загалом погодився й апеляційний суд, відповідно до положень статтей 57, 60, 70 СК України та статтей 355, 356 ЦК України, правильно встановив, що оскільки право власності на 1/2 частину спірної квартири виникло у неї на підставі договору купівлі-продажу квартири від 11 серпня 2005 року, який у передбаченому законом порядку не було визнано недійсним, тому відсутні правові підстави для припинення права власності ОСОБА_2 на 1/2 частину квартири, а за ОСОБА_1 не може бути визнано право власності на 1/2 частину спірної квартири на підставі положень частини сьомої статті 57 СК України.