Постанова
Іменем України
19 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 369/142/13-ц
провадження № 61-31417св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду Київської області від 17 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Журби С. О., Мережко М. В., Сержанюка А. С.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст вимог заявника
У лютому 2017 року ОСОБА_2 подав до апеляційного суду Київської області заяву про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Київської області від 29 травня 2014 року у справі № 369/142/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) "Родовід Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором іпотечного кредиту.
Заява мотивована тим, що з листа ПАТ "Родовід Банк" від 18 січня 2017 року йому стало відомо, що 07 жовтня 2008 року між банком та Державною іпотечною установою був укладений договір відступлення права вимоги за договором про іпотечний кредит, договором поруки та іпотечним договором, про що у Державному реєстрі правочинів та в Державному реєстрі іпотек було зроблено відповідний запис. Також у цьому листі зазначено, що у лютому 2009 року Державна іпотечна установа здійснила зворотне відступлення ПАТ "Родовід Банк" права вимоги за вказаними договорами. Отже, банк повернув собі права кредитора за наведеними договорами.
17 лютого 2017 року він отримав з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформаційну довідку, з якої дізнався, що зворотне відступлення права вимоги від Державної іпотечної установи до ПАТ "Родовід Банк" не було зареєстроване у встановленому законодавством порядку у вказаному реєстрі. За таких умов, вважав, що на момент ухвалення рішення Апеляційним судом Київської області у справі у ПАТ "Родовід Банк" було відсутнє право вимоги за договором про іпотечний кредит, договором поруки та іпотечним договором, відтак його позов не підлягав до задоволення.
Вказані обставини вважав істотними для вирішення справи по суті, існували на час ухвалення рішення апеляційним судом, однак не були і не повинні були йому відомі, відтак є підставами для перегляду рішення Апеляційного суду Київської області від 29 травня 2014 року у зв`язку з нововиявленими обставинами.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 17 серпня 2017 року заяву ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Судове рішення мотивовано тим, що посилання заявника на непроведення реєстрації відступлення права вимоги у встановленому законом порядку, відтак й на відсутність у позивача права вимоги на час вирішення справи судом, не відповідають дійсності, а правові підстави для перегляду за нововиявленими обставинами рішення суду по справі відсутні.
Крім того, апеляційний суд дійшов висновку про те, що про відступлення права вимоги позичальнику та майновому поручителю стало відомо ще 10 вересня 2015 року, тому ним пропущено строк звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, передбачений частиною першою статті 362 ЦПК України у редакції 2004 року, чинній на час розгляду питання судом.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у вересні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_2 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким скасувати рішення Апеляційного суду Київської області від 29 травня 2014 року у зв`язку з нововиявленими обставинами та відмовити у задоволенні позову ПАТ "Родовід Банк".
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд надав неправильну правову оцінку наданим ним доказам і доводам щодо існування нововиявлених обставин, достатніх для перегляду рішення у справі по суті спору.
Вказує, що зворотне відступлення права вимоги за спірним кредитним договором не було належно зареєстроване, тому позивач не мав права вимоги на час ухвалення рішення по суті у цій справі.
Зазначає, що про існування нововиявлених обставин йому стало відомо тільки 17 лютого 2017 року, тому ним не пропущено строк звернення до суду з відповідною заявою.
Відзив (заперечення) на касаційну скаргу до суду подано не було.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ справу передано до Верховного Суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 червня 2019 року справу передано судді-доповідачу Лідовцю Р. А.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.