Постанова
Іменем України
14 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 686/5255/17
провадження № 61-8632 св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідачі - ОСОБА_3 ,
представник відповідача - ОСОБА_5,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 грудня
2018 року у складі судді Салоїд Н. М. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 19 березня 2019 року у складі колегії суддів: Ярмолюка О. І., Купельського А. В., Янчук Т. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, який було уточнено, до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та встановлення порядку користування квартирою.
Позовна заява мотивована тим, що з 30 липня 2011 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , який рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 листопада 2016 року було розірвано.
За час шлюбу, за рахунок спільних коштів ними було набуто таке майно: квартиру АДРЕСА_1 та транспортний засіб "Renault Trafic", 2004 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 .
Згоди щодо користування вищевказаним майном сторони у добровільному порядку дійти не можуть. Крім того, відповідач без її згоди відчужив ОСОБА_4 зазначений вище автомобіль на підставі договору купівлі-продажу, чим порушив її права.
З урахуванням викладеного та уточнених позовних вимог ОСОБА_1 просила суд визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля "Renault Trafic", 2004 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, визнати за нею право власності на 1/2 частину вищевказаного автомобіля. Також просила визнати за нею право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1, та встановити порядок користування цією квартирою, згідно з яким виділити їй у користування житлову кімнату площею 17,2 кв. м, а ОСОБА_3 житлову кімнату площею 16,9 кв. м, залишити у загальному користуванні сторін: кухню площею 12,2 кв. м, вбиральню площею 1,2 кв. м, ванну кімнату площею 5,5 кв. м, коридор площею 9,9 кв. м, гардероб площею 16,1 кв. м.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 жовтня 2018 року провадження у частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля та визнання права власності на 1/2 його частину закрито у зв`язку з відмовою позивач від позову у цій частині.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 грудня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 житловою площею 42,4 кв. м, загальною площею 71,3 кв. м за ОСОБА_1 Встановлено наступний порядок користування квартирою АДРЕСА_1, а саме виділено у користування ОСОБА_1 житлову кімнату № 3 площею 12,0 кв. м та балкон площею 2,8 кв. м, залишено у користуванні ОСОБА_3 житлову кімнату № 4 площею 16,8 кв. м. Гардероб площею 16,1 кв. м, кухню площею 12,2 кв. м, коридор площею 9,9 кв. м, ванну кімнату 6 площею 5,3 кв. м, та туалетну кімнату 7 площею 1,2 кв. м залишено у спільному користуванні. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Скасувано заходи забезпечення позову, вжиті судом ухвалою від 24 липня 2017 року та знято арешт з автомобіля "Renault Trafic", 2004 року випуску, номерний знак НОМЕР_2, що належить ОСОБА_4
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спірна квартира набута сторонами за спільні кошти і за час зареєстрованого шлюбу, унаслідок чого є спільним сумісним майном подружжя, тому за позивачкою слід визнати право власності на 1/2 частку цієї квартири та визначити порядок користування нею згідно з висновком судово-будівельної експертизи від 15 березня 2018 року.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 19 березня 2019 року апеляційна скарга ОСОБА_3 залишена без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що повідомлені представником ОСОБА_3 - ОСОБА_5 причини повторної неявки в судове засідання є неповажними, тому у силу вимог статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції вважав можливим розглянути справу за її відсутності. Крім того, безпідставне відкладення розгляду справи призведе до порушення строку розгляду апеляційної скарги ОСОБА_3 (стаття 371 ЦПК України).
Спірна квартира набута ОСОБА_3 і ОСОБА_1 за спільні кошти і за час зареєстрованого шлюбу та є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, а частки сторін у ній є рівними. Сторони розірвали шлюб і у добровільному порядку згоди щодо поділу цього майна дійти не можуть, унаслідок чого визнано право власності за позивачкою на Ѕ частку квартири. Відповідно до висновку судово-будівельної експертизи від 15 березня 2018 року визначено порядок користування вищезазначеним майном, який найбільш враховує баланс інтересів кожного зі співвласників.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 . відмовити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що позивачка не зверталась до відповідача з пропозицією щодо визначення порядку користування спірною квартирою. ОСОБА_3 права ОСОБА_1 не порушувалися.
Апеляційний суд дійшов помилкового висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5, оскільки остання при подачі заяви про відкладення розгляду справи просила суд врахувати її перебування санаторно-курортному лікуванні, що підтверджується картою стаціонарного хворого. Проте апеляційний суд проігнорував вищевказану заяву та розглянув справа без участі представника відповідача.
Доводи особи, яка подала відзив
У липні 2019 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на їх законність не впливають. Спірне нерухоме майно є спільною сумісною власністю подружжя, судами визначено порядок користування цим майном з урахуванням балансу інтересів кожного з його співвласників.