ПОСТАНОВА
Іменем України
20 листопада 2019 року
Київ
справа №200/2951/19-а
адміністративне провадження №К/9901/28342/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув в письмовому провадженні в касаційній інстанції справу №200/2951/19-а
за позовом ОСОБА_1 до Артемівського міськрайонного суду Донецької області, третя особа - територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області про зміну та скасування наказів від 15.11.2018 року № 17-к, та від 21.11.2018 року № 21-к, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 липня 2019 року (прийняте у складі головуючого судді- Тарасенка І.М.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого Гаврищук Т.Г., суддів: Блохіна А.А., Геращенка І.В.),
у с т а н о в и в :
І. Суть спору:
1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом ( з урахуванням уточнень) до Артемівського міськрайонного суду Донецької області (далі - відповідач), третя особа - територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області в якому просив:
1.1. - зобов`язати Артемівський міськрайонний суд Донецької області в особі голови суду протягом 10 днів з дня набрання рішення суду законної сили задовольнити письмове звернення від 22.12.2018 року про зміну і скасування наказів Артемівського міськрайонного суду Донецької області "Про встановлення та виплату доплати за вислугу років судді ОСОБА_1" від 15.11.2018 року №17-к та від 21.11.2018 року №21-к, визначивши судді ОСОБА_1 3 роки 6 місяців 27 днів стажу професійної діяльності у сфері права у вигляді роботи юрисконсультом та помічником голови суду, як стажу роботи на посаді судді;
1.2. - стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області заборгованість з суддівської винагороди у вигляді щомісячної доплати за вислугу років за період з 05.08.2018 року по 21.11.2018 року у розмірі 61 668,00 грн.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначила, що 26 листопада 2018 року вона була ознайомлена з наказами голови Артемівського міськрайонного суду Донецької області № 17-к від 15.11.2018 року та № 21-к від 21.11.2018 року "Про встановлення та виплату доплати за вислугу років судді ОСОБА_1", за якими позивачу була призначена щомісячна доплата за вислугу років з 05.08.2018 року у розмірі 50% посадового окладу виходячи зі стажу роботи судді 24 роки 08 місяців 13 днів та з 22.11.2018 року у розмірі 60% посадового окладу виходячи зі стажу роботи судді 25 років 0 місяців, 0 днів. Вважаючи, що вищевказаними наказами ОСОБА_1 невірно підрахований стаж роботи та нарахована доплата за вислугу років, вона 22 грудня 2018 року звернулася з письмовим зверненням про зміну наказів № 17-к від 15.11.2018 року, № 21-к від 21.11.2018 року та перерахунку стажу роботи на посаді судді. 08 лютого 2019 року позивача ознайомили із листом Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області від 24.01.2019 року № 03-184/19, у якому повідомлялось, що стаж судді, який дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років, обчислюється відповідно до законодавства що діяло на момент їх призначення (обрання) на посаду. Отже, позивач вважає, що в наведених наказах помилково визначений її стаж роботи судді та відповідно розмір щомісячної доплати за вислугу років.
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 липня 2019 року, залишеною без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року у задоволені позову відмовлено.
4. Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що визначені статтею 69 Законом України "Про судоустрій і статус суддів" N 1402-VIII, діють з 30.09.2016 року при призначенні суддів на посаду вперше, а тому посилання позивача на її положення, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки позивач була призначена на посаду судді під час дії Закону України № 2022-X.
IІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
5. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на те, що оскаржувані рішення суду першої та апеляційної інстанції було винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки судів не відповідають обставинам справи, просила скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
6. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги позивачка зазначає, що правова позиція щодо розрахунку стажу роботи судді, який дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років, у залежності від положення законодавства, що діяло на момент призначення (обрання) на посаду судді, є хибною, такою, що не ґрунтується на нормах ч.2 ст.137 Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIII "Про судоустрій та статус суддів", та є порушенням гарантії незалежності суддів, передбаченої п.8 ч.5 ст.48 Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIII "Про судоустрій та статус суддів".
6.1. Позивач також зазначила, що лист Верховного Суду, Вищої ради правосуддя, Ради суддів України, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Державної судової адміністрації України, Національної школи суддів України від 05.11.2018 року не є нормативно-правовим актом, за своєю правовою природою має інформативний, роз`яснювальний та рекомендаційний характер і не встановлює нових правових норм, а тому судом першої інстанції безпідставно було застосовано до спірних правовідносин.
6.2. Крім того, судом першої інстанції безпідставно було відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.
7. Відповідач надав відзив на касаційну скаргу позивача, в якій посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
8. Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області також надало відзив на касаційну скаргу в якій просили відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 , зазначивши, що відповідно до діючого на момент призначення позивача на посаду судді законодавства, стаж її роботи на посадах головного державного інспектора - юрисконсульта Артемівського міського центру зайнятості (00 р. 01 м. 24 д.) та помічника судді Артемівського міськрайонного суду (00 р. 08 м. 01 д.) було зараховано до стажу роботи на посаді судді - усього 00 р. 09 м. 25 д. Крім того, зазначили, що посилання ОСОБА_1 на статтю 69 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII (далі - Закон №1402), як на підставу для необхідності зарахування до стажу її роботи на посаді судді п`яти років вважає, помилковим, оскільки позивач була призначена на посаду судді під час дії Закону України "Про статус суддів" № 2862 (далі - Закон № 2862).
ІV. Установлені судами фактичні обставини справи
9. Указом Президента України від 15.11.1995 року № 1055/95 "Про призначення суддів" ОСОБА_1 . була призначена суддею Артемівського міського суду Донецької області, а постановою Верховної Ради України "Про обрання суддів" від 14.12.2000 року № 2149-ІІІ обрана суддею безстроково та на теперішній час працює суддею Артемівського міськрайонного суду Донецької області.
10. З моменту отримання вищої юридичної освіти у 1992 році та набуття 15.11.1995 року статусу судді і зарахування на посаду судді 22.11.1995 року позивач працювала на різних підприємствах юрисконсультом, у тому числі на державній службі з 09.09.1993 року по 02.11.1993 року на посаді головного державного інспектора - юрисконсульта Артемівського міського центру зайнятості, а також з 20.03.1995 року по 21.11.1995 року на посаді помічника голови Артемівського міського суду.
11. 26 листопада 2018 року позивач була ознайомлена з наказами голови Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 15.11.2018 року № 17-к та від 21.11.2018 року 21-к "Про встановлення та виплату доплати за вислугу років судді ОСОБА_1", відповідно до яких, їй, як судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області, була призначена щомісячна доплата за вислугу років з 05.08.2018 року у розмірі 50% посадового окладу виходячи зі стажу роботи судді 24 роки 08 місяців 13 днів та з 22.11.2018 року у розмірі 60% посадового окладу виходячи зі стажу роботи судді 25 років 0 місяців 0 днів.
12. У зв`язку із незгодою з вищевказаними наказами, а саме із визначеним стажем роботи, 22 грудня 2018 року позивач письмово звернулась до голови Артемівського міськрайонного суду Донецької області з вимогою змінити наказ від 15.11.2018 року № 17-к "Про встановлення та виплату доплати за вислугу років судді ОСОБА_1", встановивши стаж роботи судді ОСОБА_1 на рівні 29 років 3 місяців 25 днів і щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 60% посадового окладу, та відповідно наказ від 21.11.2018 року № 21-к "Про встановлення та виплату доплати за вислугу років судді ОСОБА_1"
13. У січні 2019 року голова Артемівського міськрайонного суду Донецької області листом від 02.01.2019 року за № 1/19 повідомила позивача про те, що її письмове звернення від 22.12.2018 року про зміну наказу від 15.11.2018 року № 17-к "Про встановлення та виплату доплати за вислугу років судді ОСОБА_1" та перерахунок стажу роботи на посаді судді буде розглянуто після отримання роз`яснень від органів Державної судової адміністрації України.
14. 08 лютого 2019 року позивача ознайомили з листом Територіального управління державної судової адміністрації України в Донецькій області від 24.01.2019 року № 03-184/19, в якому зазначено, що стаж роботи судді, який дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років, обчислюється відповідно до законодавства що діяло на момент їх призначення (обрання) на посаду.
15. Не погоджуючись із прийнятим наказом, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування (в редакції, яка діяла на час вирішення справи в суді першої та апеляційної інстанції)
16. Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
17. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.