ПОСТАНОВА
Іменем України
20 листопада 2019 року
Київ
справа №818/592/17
адміністративне провадження №К/9901/1498/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І. В.,
суддів Шишова О. О., Жука А. В.,
розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 08.08.2017 у складі колегії суддів: Шаповала М. М., Соколова В. М., Савицької Н. В. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017 у складі колегії суддів: Мінаєвої О. М., Макаренко Я. М., Шевцової Н. В. у справі № 818/592/17 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту захисту економіки Національної поліції України, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 11.04.2017 № 372 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності";
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 13.04.2017 № 139 о/с "По особовому складу" про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції;
- поновити майора поліції ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді старшого оперуповноваженого Управління захисту економіки в Сумській області Департаменту Національної поліції України;
- стягнути з Департаменту захисту економіки Національної поліції України на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу з розрахунку на день ухвалення рішення по справі;
- стягнути з Департаменту захисту економіки Національної поліції України на його користь моральну шкоду в розмірі 50000 грн.
2. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 08.08.2017 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
2.1. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017 апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, рішення суду про відмову в задоволенні позовних вимог - без змін.
3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
3.1. На підставі наказу Департаменту Національної поліції України від 11.11.2015 № 158 о/с "По особовому складу" позивача було призначено на посаду старшого оперуповноваженого управління захисту економіки в Сумській області Департаменту Національної поліції України.
3.2. На підставі наказу заступника Голови - начальника Департаменту Національної поліції України від 13.03.2017 № 246 "Про призначення та проведення службового розслідування" за результатами засідання атестаційної комісії від 03.03.2017 відносно майора поліції ОСОБА_1 було призначено службове розслідування.
3.3. Вказане розслідування призначено у зв`язку з виявленням 03.03.2017 під час підготовки матеріалів на атестаційну комісію факту складання адміністративного протоколу відносно позивача за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за керування автомобілем у стані алкогольного сп`яніння, що мало місце 26.06.2016.
3.4. У результаті службового розслідування, в ході якого серед іншого, були відібрані пояснення, в тому числі від позивача, від заступника начальника управління захисту економіки в Сумській області Департаменту Національної поліції України, складена службова характеристика, оформлена висновком від 06.04.2017, встановлено, що позивач о 05:25 год. 26.06.2016, перебуваючи поза службою, на проспекті Ювілейному, 54-А у місті Харків, керував легковим автомобілем "Кіа Сееʼd", номерний знак " НОМЕР_1 ", у стані алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим працівниками патрульної поліції міста Харкова складено відносно позивача протокол про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
3.5. Постановою Московського районного суду міста Харкова від 11.11.2016 у справі № 576/2225/16-п на підставі матеріалів справи, в тому числі протоколу медичного огляду, наданого Харківським обласним наркологічним диспансером 26.06.2016 № 1510 щодо медичного огляду позивача з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, однак закрито провадження у справі у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
3.6. В подальшому, наказом Департаменту Національної поліції України від 11.04.2017 № 372 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції за порушення вимог пункту 1 частини першої статті 18 та статті 64 Закону України "Про Національну поліцію", пункту 2.9 "а" ПДР, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.
3.7. На виконання наказу Департаменту Національної поліції України від 11.04.2017 № 372, наказом Департаменту Національної поліції України від 13.04.2017 № 139 о/с, старшого оперуповноваженого управління захисту економіки в Сумській області Департаменту Національної поліції України ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".
3.8. Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, оскільки вважає, що накази Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 11.04.2017 № 372 та від 13.04.2017 № 139 о/с є протиправними.
4. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, вказав на те, що оскаржувані накази прийнято у спосіб, порядок та в межах наданих чинним законодавством. Зокрема, судами встановлено, що відповідачем не було порушено строк притягнення до дисциплінарної відповідальності, співмірно застосовано заходи впливу та обгрунтовано прийнято рішення про звільнення зі служби.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Позивачем подано касаційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
5.1. Доводи касаційної скарги грунтуються на тому, що судами першої та апеляційної інстанцій було необгрунтовано зроблено висновок про наявність підстав для застосування дисциплінарного стягнення. Крім того, позивач стверджує, що відповідачем порушено строки притягнення до дисциплінарної відповідальності.
6. Відповідачем подано відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
7. Частиною другою статті 19 Конституції України від 28.06.1991 № 254к/96-ВР визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
8. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
9. Відповідно до статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII), у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
10. Пунктом 4 розділу 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону № 580-VIII визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
11. Згідно з пунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" від 23.12.2015 № 901-VIII, до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" поширюється на поліцейських дія Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України".
12. Відповідно до статті 1 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
13. Статтею 2 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" визначено, що дисциплінарним проступком є невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
14. Відповідно до частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ (далі - Дисциплінарний статут) за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
15. Положеннями частини першої статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, передбачено, що з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
16. Разом з тим, Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України 12.03.2013 № 230 (чинна на момент виникнення оскаржуваних правовідносин, надалі - Інструкція № 230) визначено порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України при його проведенні.
17. Так, відповідно до пункту 2.1 Інструкції № 230, підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового та начальницького складу службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов`язані із загибеллю (смертю) осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України і можуть викликати суспільний резонанс.
18. Положеннями пункту 3.3 Інструкції № 230, передбачено, що проведення службового розслідування доручається працівникам підрозділів внутрішньої безпеки, інспекції з особового складу підрозділів кадрового забезпечення.
19. Разом з тим, положеннями статті 16 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику.
У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. У цей період не включається строк проведення службового розслідування або кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення.
20. Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою притягнення позивача згідно з наказом Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 11.04.2017 № 372 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби є вчинення ним дисциплінарного проступку у вигляді порушення вимог пункту 1 частини першої статті 18, статті 64 Закону № 580-VIII та пункту 2.9 "а" постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 "Про Правила дорожнього руху", а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.