ПОСТАНОВА
Іменем України
20 листопада 2019 року
Київ
справа №524/3579/15-а
адміністративне провадження №К/9901/10688/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Калашнікової О.В.,
суддів - Білак М.В., Губської О.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №524/3579/15-а
за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Автозаводської районної ради м.Кременчука Полтавської області про стягнення компенсації втрати частини грошових доходів,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15 жовтня 2015 року (у складі головуючого судді - Рибалки Ю.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2016 року (у складі колегії суддів: головуючого судді: Бенедик А.П., суддів: Водолажської Н.С., Філатова Ю.М.)
І РУХ СПРАВИ
1. У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до виконкому Автозаводської районної ради м. Кременчука та просив суд стягнути з виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука на його користь грошову компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати заробітної плати (матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань за 2009,2010,2012 роки) у сумі 2463,23 грн.
2. Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15.10.2015 року відмовлено в задоволенні позову.
3. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2016 року суд вирішив апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15.10.2015р. по справі № 524/3579/15-а - без змін.
4. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 березня 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15 жовтня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2016 року.
6. В подальшому з 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд як найвищий суд у системі судоустрою України, у зв`язку з чим відповідно до пункту 7 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року №1402-VIII Вищий адміністративний суд України припинив свою діяльність.
7. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи вказану касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Білоус О.В. (судді-доповідача), суддів: Желтобрюх І.Л. Стрелець Т.Г. про що складено протокол від 29 січня 2018 року.
8. У зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Білоус О.В. (відповідно до рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14, розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду призначено повторний автоматизований розподіл касаційних скарг, зокрема, касаційної скарги у справі № № 524/3579/15-а (провадження К/9901/10688/18).
9. Протоколом повторного автоматизованого розподілу від 31 травня 2019 року касаційну скаргу у справі № 524/3579/15-а (провадження К/9901/10688/18) передано на розгляд колегії суддів у складі: Калашнікова О.В. (головуючий суддя), судді: Білак М.В., Губська О.А.
10. Верховний Суд ухвалою від 10 червня 2019 року на підставі пунктом 5 частини першої статті 340 КАС України прийняв до провадження вищевказану касаційну скаргу.
11. Відповідач відзиву на касаційну скаргу на надавав.
II ОБСТАВИНИ СПРАВИ
12. Позивач у період з 07.04.2008 року по 03.06.2013 року працював у виконавчому комітеті Автозаводської районної ради міста Кременчука на посаді головного спеціалісту відділу з благоустрою та екології.
13. Вважаючи, що відповідач не в повному обсязі провів розрахунок по заробітній платі, позивач звернувся до суду із відповідними позовами.
14. Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04.06.2014 року по справі №524/3025/14-а зобов`язано Виконавчий комітет Автозаводської районної ради м.Кременчука нарахувати та виплатити матеріальну допомогу для вирішення соціально - побутових питань за 2012 рік в розмірі середньомісячної заробітної плати з урахуванням виплачених сум, на виконання якої відповідач нарахував та виплатив 1957,81 грн.
15. Також, постановою Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 29.09.2014 року по справі №524/3027/14-а зобов`язано виконавчий комітет Автозаводської районної ради м. Кременчука нарахувати та виплатити матеріальну допомогу для вирішення соціально - побутових питань за 2012 рік в розмірі середньомісячної заробітної плати з урахуванням виплачених сум, на виконання якої відповідач нарахував 759.80 грн. але їх не виплатив.
16. 30.09.2014 року Харківський апеляційний адміністративний суд у справі № 524/3023/14-а виніс постанову, якою визнав неправомірні дії Виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука та зобов`язав нарахувати та виплатити матеріальну допомогу для вирішення соціально - побутових питань за 2009 рік у розмірі середньомісячної заробітної плати. На виконання вказаної постанови суду відповідач нарахував та виплатив позивачу 1596,83 грн.
17. Вважаючи, що відповідач повинен провести виплату компенсації її втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, позивач звернувся до суду із даним позовом.
ІIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
18. Суди першої та апеляційної інстанцій, розглядаючи справу по суті, прийшли до висновку, що позивачем по справі обрано неналежний спосіб захисту своїх прав у спірних відносинах, оскільки заявлено вимоги про стягнення коштів (грошової компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушення термінів виплати заробітної плати) без вимоги вирішити публічно-правовий спір. При цьому, суд не може перебирати на себе функцію здійснення нарахування грошової компенсації втрати частини грошових доходів замість органу, якому надані такі повноваження.
19. Суд апеляційної інстанції також звернув увагу, що присуджена позивачу на підставі судових рішень матеріальна допомога для вирішення соціально - побутових питань носить разовий характер, а тому вона не підпадає під визначення доходів, передбачених Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", за порушення строків виплати яких сплачується компенсація.
20. Крім того, на момент звільнення позивачу не були нараховані доходи, про стягнення компенсації у зв`язку з порушенням термінів виплати яких він просить. Право на їх отримання встановлені судовими рішеннями, примусове виконання яких здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", а тому відсутні підстави для нарахування та виплати компенсації на підставі Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частин доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати".
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
21. У касаційній скарзі касатор вказав, що оскаржувані судові рішення ухвалені із порушенням норм матеріального та процесуального права.
22. На його думку, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про їх необґрунтованість.
23. Зазначив, що обраний спосіб захисту прав та інтересів у вигляді стягнення з Виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати заробітної плати (матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань) за 2009, 2010, 2012 роки в сумі 2463 грн. 23 коп. відповідає нормам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та є оптимальним способом захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача (зокрема, в майбутньому при виконанні судового рішення), оскільки гарантує виконання судового рішення.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
24. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
25. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
26. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
27. Зі змісту статті 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" №2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ) випливає, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов`язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.
28. Стаття 2 Закону №2050-III визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру:
пенсії;
соціальні виплати;
стипендії;