ПОСТАНОВА
Іменем України
20 листопада 2019 року
Київ
справа №1740/2224/18
адміністративне провадження №К/9901/8886/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №1740/2224/18
за позовом виконавчого комітету Рівненської міської ради до приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Круліковського Андрія Івановича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1, ОСОБА_2, про визнання протиправним та скасування рішення, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою виконавчого комітету Рівненської міської ради на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року, ухвалене у складі головуючого судді Борискіна С.А., та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Большакової О.О., суддів: Макарика В.Я., Глушка І.В.,
в с т а н о в и в :
Виконавчий комітет Рівненської міської ради звернувся до суду з позовом до приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Круліковського Андрія Івановича про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 40339081 від 27.03.2018.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що оскаржуване рішення про державну реєстрацію прийнято відповідачем всупереч положенням ч.3 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" без перевірки за адресою на наявність підстав для зупинення державної реєстрації прав та без використання відомостей Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Суди встановили, що 27.03.2018 державним реєстратором прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Круліковським Андрієм Івановичем, за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ОСОБА_1 та документів, поданих для державної реєстрації, прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 40339081, відповідно до якого державним реєстратором вирішено провести державну реєстрацію іншого речового права, іпотека на квартиру з реєстраційним номером 692980556101, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_2 .
Згідно матеріалів реєстраційної справи №6929805561001 на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, спірне рішення було прийняте на підставі договору іпотеки, серія та номер: 1865 від 27.03.2018, посвідченого приватним нотаріусом Круліковським А.І.; відомостей із бази даних про реєстрацію заяв та запитів Державного реєстру речових прав №118644578, №118644741 від 27.03.2018 та інформацій з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, що свідчили про відсутність заборон на вчинення реєстраційних дій по об`єкту нерухомості з реєстраційним номером 692980556101.
Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки №118648485 від 27.03.2018 підтверджується внесення відповідачем запису про державну реєстрацію іпотеки на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 40339081 від 27.03.2018.
Разом з цим, судами встановлено, що згідно з відомостями бази даних заяв та запитів Державного реєстру речових прав №105369141 від 28.11.2017, 17.03.2017 о 12год. 04 хв. Управлінням забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради було зареєстровано рішення суду (ухвала Рівненського міського суду про забезпечення позову у справі №569/17097/16-ц від 15 лютого 2017 року), яким заборонено вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об`єктів нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .
Саме наявність вказаної заборони, на переконання позивача, свідчить про те, що рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Круліковського Андрія Івановича "Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" індексний номер 40339081 від 27.03.2018 - є протиправним.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що заборона щодо вчинення реєстраційних дій, яка внесена до бази заяв Державного реєстру на підставі ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 15.02.2017 у справі № 569/17097/16-ц, на яку посилається позивач - не стосується об`єкта нерухомості з реєстраційним номером 692980556101, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що недотримання забудовником містобудівних умов і обмежень, виданих Управлінням містобудування і архітектури Рівненського міськвиконкому в частині поверхності будинку та відступів від суміжних земельних ділянок порушує права територіальної громади міста Рівне, яка є власником частини земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1. Також вказано, що якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію об`єкта нерухомого майна, державна реєстрація прав на такий об`єкт проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законом порядку.
Відзиви на касаційну скаргу учасниками справи до суду не подано.
Верховний Суд переглянув судові рішення у межах касаційної скарги, з`ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення скарги з огляду на таке.
Суди попередніх інстанцій, розглядаючи справу по суті, виходили з того, що цей спір є адміністративним.
Колегія суддів з такими висновками судів попередніх інстанцій не погоджується з огляду на таке.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Статтею 4 цього Кодексу визначено, що публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 ч.1 ст.19 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.