ПОСТАНОВА
Іменем України
20 листопада 2019 року
Київ
справа №817/2166/16
адміністративне провадження №К/51923/18, №К/51651/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Бевзенка В.М., Радишевської О.Р.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 817/2166/16
за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, Прокуратури Рівненської області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
за касаційними скаргами Генеральної прокуратури України та Прокуратури Рівненської області
на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року в складі колегії суддів: головуючий суддя Зозуля Д.П., суддів Жуковської Л.А. Комшелюк Т.О.
та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді: Шидловського В.Б., суддів: Мацького Є.М., Шевчук С.М.,
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду із позовом до Генеральної прокуратури України (далі - відповідач-1, ГПУ) в якому просив:
1.1 визнати протиправним та скасувати наказ від 07 листопада 2016 року №26-дк "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності";
1.2 поновити позивача на посаді керівника Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
1.3 стягнути з ГПУ на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07 листопада 2016 року по день постановлення рішення;
2. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року було залучено до участі у справі другого відповідача Прокуратуру Рівненської області (далі - відповідач-2).
2. В обґрунтування позову позивач зазначив, що не погоджується з спірним наказом, оскільки вважає, що його притягнули до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів прокуратури безпідставно, оскільки його вина у вчиненні злочину за частиною другою статті 364, частиною четвертою статті 368 Кримінального кодексу України недоведена, а тому звільнення він вважає передчасним та необґрунтованим.
3. Відповідач-1 з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими, вказуючи, що прийняттю спірного наказу передувало проведення прокуратурою Рівненської області службового розслідування з приводу затримання 12 вересня 2016 року Головною військовою прокуратурою Генеральної прокуратури України керівника Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області ОСОБА_1, якому у ході досудового розслідування кримінального правопорушення повідомлено про підозру за частиною другою статті 365, частиною четвертою статті 368 Кримінального кодексу України, а саме: перевищення влади або службових повноважень під час виконання службових обов`язків при проведенні обшуку та затриманні осіб, зокрема у вчиненні дій, які явно виходять за межі наданих йому повноважень, що супроводжувалися насильством, застосуванням зброї та спеціальних засобів, болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілих, а також одержанні службовою особою неправомірної вигоди. Так, відповідач вказав, що досудове розслідування триває, до ОСОБА_1 судом застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
3.1. Під час службового розслідування, як зазначив відповідач-1, встановлені достатні дані, які свідчать про грубе порушення позивачем вимог Закону України "Про прокуратуру", правил прокурорської етики. Так, ОСОБА_1 вчинив дії, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури і є несумісним з подальшим перебуванням на роботі в прокуратурі. Тому, відповідно до позиції Генеральної прокуратури України, підстави звільнення позивача є обґрунтованими та правомірними.
4. Відповідач-2 також заперечив проти позову та вказав, що спірний наказ є правомірним, обґрунтованим, прийнятим з врахуванням всіх обставин службового розслідування. Тому, просив суд в задоволенні позову відмовити повністю. спірний наказ є правомірним, обґрунтованим, прийнятим з врахуванням всіх обставин службового розслідування.
ІІ. Установлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи
5. ОСОБА_1 в органах прокуратури працював з 19 червня 2008 року по 07 серпня 2016 року, з 15 грудня 2015 року працював на посаді керівника Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області. Класний чин - радник юстиції, присвоєний наказом Генерального прокурора України від 19 серпня 2015 року № 566к.
6. Присягу працівника прокуратури позивач прийняв 31 січня 2011року, з положеннями Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури ознайомлений 12 травня 2016 року.
7. Відповідно до повідомлення про підозру від 12 вересня 2016 року ОСОБА_1 було повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 365, частини четвертої статті 368 Кримінального кодексу України, а саме: перевищення влади або службових повноважень під час здійснення 03 червня 2016 року функцій працівника правоохоронного органу - виконання службових обов`язків керівника Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області при проведенні обшуку та затриманні осіб, зокрема у вчиненні дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, що супроводжувалося насильством, застосування зброї та спеціальних засобів, болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілих, діями, за відсутності ознак катування, тобто у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 365 Кримінального кодексу України, а також одержанні службовою особою неправомірної вигоди за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великому розмірі, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні злочину, передбаченому частиною четвертою статті 368 Кримінального кодексу України.
8. Рапортом першого заступника керівника Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області Войтюка О.І. від 12 вересня 2016 року повідомлено прокурора Рівненської області про проведення у кабінету керівника Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області силами Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України обшуку та затримання за вчинення кримінального правопорушення керівника Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області ОСОБА_1.
9. Відповідно до наказу прокурора Рівненської області від 14 вересня 2016 року № 120 у зв`язку з не доброчесно поведінкою призначено службове розслідування відносно керівника Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області ОСОБА_1 за фактом його можливої причетності до скоєння кримінального правопорушення, пов`язаного із створенням злочинної організації з незаконного видобутку бурштину та утворено комісію.
10. Наказом прокурора Рівненської області від 22 вересня 2016 року № 127 було внесено зміни та доповнення до наказу прокурора Рівненської області від 14 вересня 2016 року № 120. Пунктом 4 на час проведення службового розслідування відсторонено від виконання обов`язків керівника Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області ОСОБА_1.
11. Наказами прокурора Рівненської області від 26 вересня 2016 року № 129, від 03 жовтня 2016 року № 132, від 06 жовтня 2016 року № 138 було внесено зміни до складу комісії утвореної наказом від 14 вересня 2016 року № 120.
12. За результатами службового розслідування відносно керівника Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області ОСОБА_1 було підготовлено висновок, який затверджений прокурором Рівненської області 12 жовтня 2016 року.
12.1. Відповідно до пункту 3 резолютивної частини Висновку комісія вважала урахувати, що 12 вересня 2016 року керівнику Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області раднику юстиції ОСОБА_1 слідчим Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частини другої статті 365, частини четвертої статті 368 Кримінального кодексу України.
12.2. Також, комісія рекомендувала прокурору Рівненської області направити подання Генеральному прокурору України про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади та органів прокуратури з позбавленням останнього класного чину "радник юстиції" за грубе порушення вимог Закону України "Про прокуратуру", правил прокурорської етики, вчинення дій, що порочать звання прокурора.
13. Враховуючи Висновок службового розслідування, 21 жовтня 2016 року прокурором Рівненської області внесено подання № 11/1-770вих-16 Генеральному прокурору України про притягнення керівника Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
14. 07 листопада 2016 року ГПУ прийнято наказ № 26 дк "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", відповідно до якого на підставі пунктів 5, 6 частини першої статті 43 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року, абзацу 1 частини 2 статті 46-2 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року, частини першої статті 8, пункту 6 статті 9, статей 10, 11 Дисциплінарного статуту прокуратури України та пункту 10 Положення про класні чини працівників прокуратури України, за порушення вимог Закону України "Про прокуратуру", правил прокурорської етики, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, ОСОБА_1 звільнено з посади керівника Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області та з органів прокуратури з позбавленням класного чину "радник юстиції", присвоєного наказом Генерального прокурора України від 19 серпня 2015 року №566к.
15. Як зазначено вказаному наказі, підставою його прийняття став висновок службового розслідування з приводу затримання 12 вересня 2016 року Головною військовою прокуратурою Генеральної прокуратури України керівника Сарненської місцевої прокуратури ОСОБА_1.
16. Також судами було встановлено, що ОСОБА_1 був відправлений до міста Олевськ Житомирської області за усною вказівкою прокурора Рівненської області ОСОБА_3 та заступника прокурора Рівненської області ОСОБА_4. Вказані обставини справи підтверджено показаннями свідка ОСОБА_4 та не спростовано представниками відповідачів.
17. Разом з тим, на службовий автомобіль прокуратури Рівненської області, яким було здійснено виїзд на місце проведення слідчих дій, було оформлено подорожній лист від 1-12 червня 2016 року № 111.
ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
18. Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року, залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року в справі № 817/2166/16, позов задоволено:
18.1. Визнано протиправним та скасовано наказ Генерального прокурора України від 07 листопада 2016 року № 26 дк "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" щодо звільнення ОСОБА_1 з посади керівника Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області та з органів прокуратури з позбавленням класного чину "радник юстиції", присвоєного наказом Генерального прокурора України від 19 серпня 2015 року № 566к;
18.2. Поновити ОСОБА_1 у органах прокуратури на посаді керівника Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області з 08 листопада 2016 року;
18.3. Стягнути з Прокуратури Рівненської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 08 листопада 2016 року по 14 грудня 2017 року на суму 207793 грн 88 коп (без урахування податків та обов`язкових платежів).
19. Свої рішення суди попередніх інстанцій мотивували тим, що за результатом службового розслідування стосовно ОСОБА_1 не встановлено жодного достовірного факту вчинення дисциплінарного проступку, такого, що свідчить про грубе порушення позивачем вимог Закону України "Про прокуратуру", правил прокурорської етики, вчинення дій, які порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості, незалежності, у чесності та підкупності.
19.1. Так, суди зазначили, що під час проведеного службового розслідування з`ясуванню підлягали обставини вчинення позивачем кримінального правопорушення як працівником прокуратури, надавалася оцінка його діям, що фактично є предметом розслідування у кримінальному провадженні від 18 квітня 2016 року №42016000000001053, в межах якого йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 365, частиною четвертою статті 368 Кримінального кодексу України.
19.1.1. Проте, відповідачем у висновку службового розслідування зазначено, що правову оцінку діям ОСОБА_1 за фактом перевищення наданої йому влади або службових повноважень при проведенні обшуку та затриманні осіб, одержання ним як службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди, буде надано Головною військовою прокуратурою ГПУ в ході розслідування кримінального провадження від 18 квітня 2016 року №42016000000001053.
19.2. Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про не підтвердження матеріалами службового розслідування порушення позивачем Порядку виїзду працівників органів прокуратури України та Національної академії прокуратури України у службові відрядження у межах України (Наказ Генерального прокурора України від 24 квітня 2015 року №55), оскільки судами встановлено, що ОСОБА_1 був відправлений до міста Олевськ Житомирської області за усною вказівкою прокурора Рівненської області ОСОБА_3 та заступника прокурора Рівненської області ОСОБА_4. Вказані обставини справи підтверджено показаннями свідка ОСОБА_4, крім того, видання усного наказу не суперечить вимогам наказу ГПУ від 24 квітня 2015 року № 55, оскільки вказаним наказом не передбачений порядок оформлення відрядження щодо проведення слідчих дій на виконання вказівки керівництва. Крім того, відповідно до постанови заступника прокурора Рівненської області про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 06 квітня 2016 року керівника Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області ОСОБА_1. було включено у групу прокурорів у кримінальному провадженні № 42016180000000020 від 01 лютого 2016 року на яких покладено повноваження прокурорів.
19.3. Також суди попередніх інстанцій дійшли висновку про необґрунтованість твердження відповідачів щодо факту використання позивачем пістолету марки "Форт 12Р", як на підтвердження вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, оскільки відповідно до наказу Генеральної прокуратури України від 03 вересня 2014 року №2075ц, на порушення якого наголошується у висновку службового розслідування, затверджено Положення про порядок видачі, зберігання та використання відомчої вогнепальної зброї та боєприпасів до неї в органах прокуратури України, а не особистого травматичного пістолету, правомірність володіння позивача яким підтверджується дозволом УПД ГУНП в Рівненській області від 25 травня 2016 року № 970835.
ІV. Касаційне оскарження
20. Не погодившись з постановами суду першої та апеляційної інстанцій, відповідачами подано до Верховного Суду касаційні скарги, які зареєстровано 24 та 29 травня 2018 року.
21. У касаційних скаргах відповідачі посилаються на помилкову оцінку, надану судами першої та апеляційної інстанцій встановленим обставинам справи, порушення норм матеріального права, а саме: статей 72, 91, 94, 242 Кодексу адміністративного судочинства України, статей 17, 19, 43 Закону України "Про прокуратуру" та просять скасувати оскаржувані постанови судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
21.1. Так, відповідачем-1 та відповідачем-2 у касаційних скаргах звернуто увагу касаційного суду на аналогічні обставини, а саме: щодо неправомірного, на їх думку, висновку, судів про дотримання позивачем Порядку виїзду працівників органів прокуратури України та Національної академії прокуратури України у службові відрядження у межах України (наказ Генерального прокурора України від 24 квітня 2015 року №55, оскільки абзацом 2 частини четвертої статті 17 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокурор, якому видали наказ чи вказівку в усній формі, надається письмове підтвердження такого наказу чи вказівки, а отже при отриманні позивачем усного наказу про відрядження останній повинен був його виконати лише після письмового підтвердження.
21.2. Також заявники касаційної скарги зазначили, що суди дійшли помилкового висновку про правомірність дій позивача у частині використання позивачем пістолету марки "Форт 12Р", оскільки у висновку службового розслідування відповідачем-2 було зазначено про порушення позивачем наказу прокуратури Рівненської області від 22 січня 2016 року № 15, а саме про необхідність невідкладного повідомлення прокурора Рівненської області та відділу роботи з кадрами прокуратури області про застосування зброї, а не про правомірність володіння позивача вказаною зброєю.
22. Ухвалами Верховного Суду від 29 травня 2018 року та від 04 червня 2018 року відкрито касаційні провадження та витребувано з Рівненського окружного адміністративного суду справу № 817/2166/16.
23. 06 червня 2019 року розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 06 червня 2019 року № 647/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Білоуса О.В., що унеможливлює його участь у розгляді касаційних скарг.
24. Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 07 червня 2019 року визначено склад суду: головуючого судді Шевцової Н. В. (суддя-доповідач), суддів: Кашпур О.В., Радишевської О.Р.
24.1. Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 19 листопада 2019 року визначено склад суду: головуючого суддю Шевцову Н. В., суддів: Бевзенка В.М. Радишевську О.Р.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
25. За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
26. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
27. Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
28. Відповідно до вимог частини другої статті 6, частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
29. За змістом частини другої статті 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.