ПОСТАНОВА
Іменем України
20 листопада 2019 року
Київ
справа №487/133/16-а
адміністративне провадження №К/9901/17612/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Дашутіна І.В.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Заводського районного суду м.Миколаєва від 13 січня 2016 року у складі судді Кузьменко В.В. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року у складі колегії суддів: Ступакової І.Г. (головуючого), Бітова А.І., Милосердного М.М. у справі №487/133/16-а за позовом ОСОБА_1 до інспектора ОР ДПС ВДАІ з ОАТ м. Миколаєва про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
УСТАНОВИВ:
Ухвалою Заводського районного суду м.Миколаєва від 13 січня 2016 року позов ОСОБА_1 до інспектора ОР ДПС ВДАІ з ОАТ м. Миколаєва про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення залишено без розгляду на підставі частини 1 статті 100 КАС України (у редакції, яка діяла до 15.12.2017).
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року ухвалу суду першої інстанції змінено, виключено з мотивувальної частини посилання на те, що позивачем не подано заяву про поновлення вказаного строку. В іншій частині ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Позивач оскаржила в касаційному порядку вказані ухвали та просить їх скасувати, справу направити для продовження розгляду. Аргументами на обгрунтування вимог скарги зазначає, що судами попередніх інстанцій було неправильно застосовано норми процесуального права, а саме - статті 99, 100, 102 КАС України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017). Вважає, що судами не враховано, що позивач мала поважні причини пропуску строку звернення до суду.
Відповідач правом подачі відзиву на касаційну скаргу позивача не скористався.
Переглянувши вказані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, суд приходить до таких висновків.
Залишаючи позов без розгляду, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 05 січня 2016 року позивач звернувся до суду із позовом про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 12 лютого 2009 року, тобто із пропуском встановленого статтею 289 КУпАП 10-денного строку на оскарження постанови. При цьому, заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду позивачем не подано, що є наслідком залишення позову без розгляду на підставі частини 1 статті 100 КАС України.
Суд апеляційної інстанції, змінюючи ухвалу суду першої інстанції вказав, що судом залишено поза увагою, що позивачем було подано заяву про поновлення строку звернення до суду, однак в ній не міститься жодних обгрунтованих посилань, які б свідчили про поважність причин пропуску строку звернення до суду із вказаним позовом.
Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Статтею 289 КУпАП встановлено, що постанови у справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі оскаржуються протягом десяти днів з дня вручення такої постанови.
Як зазначено судами, початок перебігу строку звернення до суду щодо оскарження постанови у справі про адміністративні правопорушення слід встановлювати з дня її винесення - 12 лютого 2009 року. При цьому, у спірних правовідносинах судами попередніх інстанцій не було встановлено обставин, які перешкоджали позивачу звернутись до суду з даним позовом в межах строку, визначеного статтею 289 КУпАП та становили об`єктивно непереборні обставин, які пов`язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права звернення до суду.