ПОСТАНОВА
Іменем України
20 листопада 2019 року
м. Київ
справа №808/1226/18
адміністративне провадження №К/9901/67756/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Єзерова А.А.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Міністерства оборони України
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.05.2018 (головуючий суддя Стрельнікова Н.В.)
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07.11.2018 (колегія суддів у складі головуючого судді Кругового О.О., суддів Суховарова А.В., Шлай А.В.)
у справі №808/1226/18
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України
про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просив:
- визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо не призначення йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності III групи, внаслідок травми та поранення, отриманих під час виконання обов`язків військової служби, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей";
- скасувати пункт 13 протоколу засідання Міністерства оборони України з розгляду питань пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №26 від 02.03.2018;
- зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку з настанням інвалідності ІІІ групи, внаслідок поранення (контузії) та захворювання, пов`язаних виконанням ним обов`язків військової служби, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 "Про затвердження порядку призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" у розмірі 217500.00 грн.
2. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07.05.2018 позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності ІІІ групи, внаслідок травми та поранення, отриманих під час виконання обов`язків військової служби, відповідно до Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей";
- скасовано пункт 13 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №2 від 02.03.2018,
- зобов`язано Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку із настанням інвалідності ІІІ групи, внаслідок поранення (контузії) та захворювання, пов`язаних з виконанням ним обов`язків військової служби, відповідно до Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей та Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" у розмірі 217500 грн.
- у решті позовних вимог відмовлено.
3. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.11.2018 скасовано рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог про зобов`язання Міністерства оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку з настанням інвалідності ІІІ групи, внаслідок поранення (контузії) та захворювання, пов`язаних з виконанням ним обов`язків військової служби, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" у розмірі 217500 гривень та прийнято в цій частині нову постанову:
- зобов`язано Міністерство оборони України прийняти рішення щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності ІІІ групи, внаслідок поранення (контузії) та захворювання, пов`язаних з виконанням ним обов`язків військової служби, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві".
- В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.05.2018 в адміністративній справі № 808/1226/18 залишено без змін.
4. У касаційній скарзі Міністерство оборони України із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 проходив військову службу в період з січня 1983 року по січень 1985 року в Республіці Афганістан.
6. Відповідно до Витягу з протоколу № 4377 від 17.10.2016 Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця ОСОБА_1 : "Поранення (контузія) та захворювання, так, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії".
7. Згідно з довідкою до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії АВ № 0679305 від 14.11.2016 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності, поранення, контузія, захворювання пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
8. З метою отримання одноразової грошової допомоги позивач звернувся до Запорізького обласного військового комісаріату із заявою про направлення його документу до Міністерства оборони України для нарахування та виплати одноразової грошової допомоги, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
9. Рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, викладеного в протоколі №26 від 02.03.2018, відмовлено позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки заявником не подано документ, що свідчить про причини та обставини поранення.
10. Не погоджуючись із таким рішенням та вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем подано достатній пакет документів, що підтверджують право позивача на отримання одноразової грошової допомоги, відтак у відповідача відсутні підстави для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги.
12. Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції у частині зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу грошової допомоги як інваліду III групи у розмірі 217500 грн. зазначив, що Міністерство оборони України лише приймає рішення про призначення або відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, і не наділене повноваженнями щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
13. Відповідач у касаційній скарзі наголошує, що ОСОБА_1 не подано документів, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми, або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, тому Міністерством оборони України правомірно прийнято рішення про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги.
14. Позивач відзиву на касаційну скаргу не подав.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити наступне.
16. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку із виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-ХІІ).
17. Разом з цим, основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-ХІІ, у статті 1 якого, зокрема, встановлено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.