ПОСТАНОВА
Іменем України
15 листопада 2019 року
Київ
справа №810/3703/14
касаційне провадження №К/9901/1993/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів (далі - Митниця) на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16.07.2014 (суддя - Шевченко А.В.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2014 (головуючий суддя - Бабенко К.А., судді - Борисюк Л.П., Кобаль М.І.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" (далі - Товариство) до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішень,
УСТАНОВИВ:
Товариство звернулось до суду із позовом до Митниці, у якому просило визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів: від 17.12.2013 №10025002/2013/500514/2, від 17.12.2013 №10025002/2013/500516/2, від 17.12.2013 №10025002/2013/500526, від 17.12.2013 №10025002/2013/500527/2, від 17.12.2013 №10025002/2013/500520/2 та від 25.12.2013 №10025002/2013/500536/2.
На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що: Митниці були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів, що надійшли до України на підставі зовнішньоекономічного контракту, проте Митниця без передбачених законодавством підстав (наявності обґрунтованого сумніву) витребувала додаткові документи і прийняла рішення про коригування митної вартості товару; Митниця не провела процедуру консультацій між Митним органом та декларантом; Митниця не довела неможливості визначення митної вартості за методами 2а-2г, з урахуванням того, що у Митниці була наявні інформація щодо вартості аналогічних товарів, зокрема, інформація з Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України; Митниця в порушення вимог Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, не вказала у оспорюваних рішеннях докладної інформації та джерел, які використовувались митним органом при визначенні митної вартості товарів за резервним методом; Товариство протягом 80 днів з момент випуску товарів у вільний обіг із заявою про визнання заявленої митної вартості та скасування рішення із доданням відповідних документів.
Київський окружний адміністративний суд постановою від 16.07.2014 позов задовольнив повністю: визнав протиправними та скасував рішення Митниці про коригування митної вартості товарів: від 17.12.2013 №10025002/2013/500514/2, від 17.12.2013 №10025002/2013/500516/2, від 17.12.2013 №10025002/2013/500526, від 17.12.2013 №10025002/2013/500527/2, від 17.12.2013 №10025002/2013/500520/2 та від 25.12.2013 №10025002/2013/500536/2.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач для оформлення товару за першим методом (за ціною контракту) надав усі передбачені чинним законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, а Митниця безпідставно застосувала резервний метод визначення митної вартості товару та не довела неможливість визначення митної вартості товару за ціною контракту та необхідності визначення такої вартості за резервним методом, з урахуванням того, що: у Митниці була наявні інформація щодо вартості аналогічних товарів; Митниця не провела процедуру консультацій між Митним органом та декларантом; в порушення вимог митного законодавства Митниця не вказала у оспорюваних рішеннях докладної інформації та джерел, які використовувались митним органом при визначенні митної вартості товарів за резервним методом.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 24.11.2014 змінив рішення суду першої інстанції, виклавши абзац другий резолютивної частини в наступній редакції: "Визнати протиправними і скасувати рішення Митниці про коригування митної вартості товарів в особі її структурного підрозділу Митного посту "Західний": від 17.12.2013 №10025002/2013/500514/2, від 17.12.2013 №10025002/2013/500516/2, від 17.12.2013 №10025002/2013/500526, від 17.12.2013 №10025002/2013/500527/2, від 17.12.2013 №10025002/2013/500520/2 та від 25.12.2013 №10025002/2013/500536/2; в іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині формулювання резолютивної частини, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оспорювані рішення про коригування митної вартості товарів приймались структурним підрозділом Митниці - Митним постом "Західний". В решті суд апеляційної інстанції погодився з доводами суду першої інстанції, зазначивши про те, що страхові витрати є складовою контрактної вартості товару, що передбачено підпунктом 3.1 статті 3 контракту № 472 від 22.01.2013, а надання Товариством прайс-листів виключно на продукцію, митне оформлення якої здійснювалось, а не на весь асортимент виробника не є підставою для прийняття оспорюваних рішень.
Митниця оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанції до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 02.01.2015 відкрив касаційне провадження у даній справі.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки суди не надали належної правової оцінки тому, що: в довідці про транспортні витрати було вказано, що вантаж не страхувався, проте до митного оформлення Товариством був наданий страховий поліс Компанії "Граве Україна" без договору про страхування вантажу; Товариством не було надано документів, які б підтверджували таку складову митної вартості товару як пакування; зазначена в платіжному дорученні від 256.03.2014 № 14185 сума відрізняється від суми, вказаної у інвойсі від 11.04.2014 № SF17139, в більшу сторону.
Товариство не скористалось своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 20.02.2018 прийняв касаційну скаргу Митниці до провадження та витребував матеріали справи із суду першої інстанції, а ухвалою від 13.09.2019 - закінчив підготовку справи до касаційного розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 17.09.2019.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та, враховуючи межі касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди встановили, що Товариство подало до Митниці електронні митні декларації від 17.12.2013 № 100250002/2013/037667, № 100250002/2013/037672, № 100250002/2013/037725, № 100250002/2013/037724, № 100250002/2013/037673 та від 25.12.2013 № 100250002/2013/038080, згідно яких митна вартість товару, придбаного на підставі контракту № 472 від 22.01.2013, укладеного між Товариством (покупцем) та Компанією "Nils Sperre AS" (Норвегія)(продавцем), була визначена позивачем за ціною договору. До митної декларації Товариством були додані наступні документи: картки обліку особи, яка здійснює операції з товарами, міжнародні автомобільні накладні (CMR), рахунки - фактури (інвойси), довідки про транспортні витрати, пакувальні листи, зовнішньоекономічні договори (контракти) купівлі - продажу, ветеринарні свідоцтва форм Ф-1, Ф-2 (ввезення товару), підтвердження законності вилучення водних біоресурсів із середовища їх існування, сертифікати відповідності, інформацію про позитивні результати здійснення санітарно - епідеміологічного контролю товару, резервні позиції, сертифікати якості, міжнародні ветеринарні сертифікати. Разом з цим, Митницею було повідомлено Товариство, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) з підстав: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Митного кодексу України); невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення мит6ної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України; того, що у митного органу наявна інформація щодо числових значень складових митної вартості та інших умов, що могли вплинути на ціну товарів, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості, з огляду на що декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати (за наявності) такі додаткові документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який нього замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; за наявності - інші платіжні документи та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; виписку з бухгалтерської документації; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; . Також Митницею було вказано, що інші методи не можуть бути використані у зв`язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні або подібні товари, відсутності основи для віднімання (додавання), а також про те, що процедуру консультацій між митним органом та декларантом проведено.
На зазначені вимоги Товариство надало Митниці: прайс-лист № б/н від 05.12.2013, комерційну пропозицію № б/н від 05.12.2013 за митною декларацією від 17 грудня 2013 року №100250002/2013/037667; комерційну пропозицію № б/н від 05.12.2013, прайс-лист № б/н від 05.12.2013, огляд цін стосовно вартості риби на світових ринках від 17.12.2013, статистику цін від 17.12.2013 року за митною декларацією від 17 грудня 2013 року №100250002/2013/037672; комерційну пропозицію № б/н від 05.12.2013, прайс-лист № б/н від 05.12.2013 за митною декларацією від 17.12.2013 №100250002/2013/037725; комерційну пропозицію № б/н від 09.12.2013, прайс-лист № б/н від 09.12.2013 за митною декларацією від 17.12.2013 №100250002/2013/037724 ; документ, що містить відомості про вартість транспортних витрат від 16.12.2013 № 5097, комерційну пропозицію № б/н від 09.12.2013, прайс-лист № б/н від 09.12.2013, огляд цін стосовно вартості риби на світових ринках від 17.12.2013, статистику цін від 17.12.2013 за митною декларацією від 17.12.2013 №100250002/2013/037673; комерційну пропозицію № б/н від 13.12.2013, прайс-лист № б/н від 13.12.2013, огляд цін стосовно вартості риби на світових ринках від 25.12.2013, статистику цін від 25.12.2013 за митною декларацією від 24.12.2013 №100250002/2013/03808.
Разом з цим,Митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 17.12.2013 №10025002/2013/500514/2, від 17.12.2013 №10025002/2013/500516/2, від 17.12.2013 №10025002/2013/500526, від 17.12.2013 №10025002/2013/500527/2, від 17.12.2013 №10025002/2013/500520/2 та від 25.12.2013 №10025002/2013/500536/2, відповідно до яких визначила митну вартість товарів за резервним методом. Підставою для коригування митної вартості товарів Митниця зазначила те, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально.