ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 910/887/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І. В. (головуючий), Бенедисюка І. М. і Колос І. Б.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс Холдинг",
відповідач - Антимонопольний комітет України,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Холдинг"
на ухвалу господарського суду міста Києва від 20.06.2019 (головуючий суддя Мандриченко О.В.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2019 (головуючий - Тарасенко К.В., судді: Разіна Т.І., Іоннікова І.А.),
за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Холдинг" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 21.03.2017 у справі № 910/887/17
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Холдинг" (далі - Товариство)
до Антимонопольного комітету України (далі - Комітет)
про визнання недійсним у частині рішення.
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Товариство звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Комітету про визнання недійсним в частині рішення Антимонопольного комітету України від 28.10.2016 № 480-р у справі № 128-26.13/112-16 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі -Рішення АМК) в частині, що стосується Товариства.
Рішенням господарського суду міста Києва від 21.03.2017 у справі № 910/887/17, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 12.12.2017, у задоволенні позову відмовлено.
Товариство звернулося до господарського суду міста Києва із заявою про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 21.03.2017 у справі № 910/887/17 за нововиявленими обставинами. Як на нововиявлену обставину Товариство посилається на лист Комітету від 13.02.2019 з якого йому стало відомо, що при розрахунку розміру штрафу пов`язаного з порушенням, розмір доходу визначався як дохід отриманий кожним суб`єктом господарювання від реалізації бензину марки А-95 та дизельного палива за цінами зазначеними на інформаційних табло стаціонарних АЗС за період вчинення правопорушення, а не з чистого доходу позивача за 2015 рік, а отже база нарахування штрафу була іншою ніж вказано в оскаржуваному рішенні Антимонопольного комітету України.
У зв`язку з наведеним Товариство у заяві просило скасувати рішення господарського суду міста Києва від 21.03.2017 зі справи № 910/887/17 та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог Товариства.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.06.2019, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2019 у задоволенні заяви Товариства про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 21.03.2017 зі справи № 910/887/17 за нововиявленими обставинами відмовлено; рішення господарського суду міста Києва від 21.03.2017 зі справи № 910/887/17 залишено в силі.
Судові рішення обґрунтовані тим, що заява про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами фактично зводиться до посилання на необґрунтованість розміру штрафу накладеного на Товариство, відтак у заяві містяться підстави позову, які не були предметом розгляду судів попередніх інстанцій при розгляді спору, що унеможливлює розгляд заяви Товариства відповідно до частини п`ятої статті 320 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Товариство, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 20.06.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2019 у справі № 910/887/17 та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції для перегляду рішення господарського суду міста Києва від 21.03.2017 в частині визнання недійсним і скасування підпункту 2.4 резолютивної частини Рішення АМК № 480-р від 28.10.2016 щодо накладення на Товариство штрафу у розмірі 39 711 226 грн за заявою від 20.03.2019.
Так, згідно з доводами Товариства, викладеними у касаційній скарзі:
- суди попередніх інстанцій не дослідили та не надали правильної правової оцінки наданим скаржником доказам існування нововиявлених обставин, які підтверджені листом від 13.02.2019;
- обставини, зазначені Товариством в заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами є нововиявленими у розумінні статті 320 ГПК України, а тому були помилково розцінені судами попередніх інстанцій як переоцінка доказів;
- суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили та не надали правильної правової оцінки поданим Товариством доказам існування нововиявлених обставин, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, щодо неправильного застосування Комітетом норм матеріального права при визначенні штрафу для Товариства при прийнятті Рішення АМК чим порушили приписи частини другої статті 86 та частини другої статті 269 ГПК України;
- лист від 13.02.2019 підтверджує існування нововиявлених обставин, є належним та допустимим доказом відповідно до приписів статей 76 та 77 ГПК України.
Комітет у відзиві на касаційну скаргу просив відмовити у задоволенні касаційної скарги Товариства та залишити ухвалу господарського суду міста Києва від 20.06.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2019 у справі № 910/887/17 - без змін, посилаючись, зокрема на те, що предметом позову у цій справі є вимога Товариства про визнання недійсним Рішення АМК, при цьому під час первинного розгляду справи позивач не зазначав, як підставу позову, неправильне застосування Комітетом норм матеріального права щодо визначення розміру штрафу для Товариства, тобто зазначені підстави позову були відсутні та не були предметом розгляду при ухваленні господарським судом міста Києва рішення від 21.03.2017.
Водночас Комітет зазначає, що ним було накладено штраф у межах визначених законодавством, і обставини щодо розміру та порядку обчислення штрафу існували на час розгляду справи № 910/887/17 і були відомі Товариству, а тому відсутні підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами відповідно до статті 302 ГПК України.
Розгляд касаційної скарги Товариства здійснено судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи, у відповідності до частини п`ятої статті 301 ГПК України.
У зв`язку з перебуванням судді Львова Б.Ю. у відрядженні та судді Селіваненка В.П. на лікарняному склад судової колегії Касаційного господарського суду змінився, що підтверджується Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 13.11.2019, який наявний у матеріалах справи.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно пунктами 1, 3 частини другої статті 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається з заявою, на час розгляду справи та скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.