ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 912/301/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткач І.В. - головуючий, Кролевець О.А., Мамалуй О.О.,
за участю секретаря судового засідання Співака С.В.,
представників учасників справи
позивача - Прилуцький О.С.,
відповідача - Фільштейн В.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодський завод пиломатеріалів"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.08.2019
(головуючий суддя - Білецька Л.М., судді Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.)
та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.04.2019
(суддя Тимошевська В.В.)
у справі №912/301/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодський завод пиломатеріалів"
до Державного підприємства "Чорноліське лісове господарство"
про визнання договору купівлі-продажу укладеним,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий виклад позовних вимог
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Світловодський завод пиломатеріалів" (далі - ТОВ "Світловодський завод пиломатеріалів", позивач) звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою до Державного підприємства "Чорноліське лісове господарство" (далі - ДП "Чорноліське лісове господарство", відповідач) про визнання укладеним між ДП "Чорноліське лісове господарство" та ТОВ "Світловодський завод пиломатеріалів" договору купівлі-продажу необробленої деревини № 1/19/ЧОР від 21.12.2018 у редакції позивача.
1.2. В обґрунтування поданого позову ТОВ "Світловодський завод пиломатеріалів" посилається на протиправність дій відповідача, який не погодив умов договору купівлі-продажу, запропонованого позивачем як переможцем аукціону з продажу необробленої деревини від 17.12.2018 (лоти №8 та №15).
1.3. Правовими підставами позову визначено статті 179-181 Господарського кодексу України.
2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій
2.1. 17 грудня 2018 року Товарною біржею "Кіровоградська аграрна біржа" на базі електронної торгової системи https://auc.ukrforest.com проведено аукціон з продажу необробленої деревини з поставкою у 1-му кварталі 2019 року.
За результатами цього аукціону переможцем торгів за лотами №8 та №15 "Лісоматеріали круглі", продавець ДП "Чорноліське лісове господарство" визначено ТОВ "Світловодський завод пиломатеріалів".
2.2. Позивачу видано аукціонне свідоцтво про результати загального аукціону з продажу необробленої деревини заготівлі І кварталу 2019 року по ДП "Чорноліський лісгосп", який відбувся 17 грудня 2018 року (далі - Аукціонне свідоцтво від 17.12.2018).
Згідно з інформацією, вказаною в Аукціонному свідоцтві від 17.12.2018, позивач отримав право на укладення договору купівлі-продажу з ДП "Чорноліський лісгосп".
21 грудня 2018 року ТОВ "Світловодський завод пиломатеріалів" підписало аукціонне свідоцтво.
2.3. Листом від 21.12.2018 №21/2 ТОВ "Світловодський завод пиломатеріалів" звернулося до ДП "Чорноліське лісове господарство" з проектом договору купівлі-продажу необробленої деревини №1/19ЧОР від 21.12.2018 у двох екземплярах для підписання та направлення одного примірника договору на адресу позивача. До листа також додано копію Аукціонного свідоцтва від 17.12.2018. Зазначені документи ДП "Чорноліське лісове господарство" отримало 10.01.2019.
Листом від 23.01.2019 №11-14/53 ДП "Чорноліське лісове господарство" повернуло ТОВ "Світловодський завод пиломатеріалів" проект договору купівлі-продажу без підпису та направило протокол розбіжностей за договором, що і стало підставою для звернення з позовом у цій справі.
3. Стислий виклад змісту рішення та постанови судів попередніх інстанцій
3.1. Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 02.04.2019 позовні вимоги задоволено частково. Визнано укладеним між ДП "Чорноліське лісове господарство" та ТОВ "Світловодський завод пиломатеріалів" договір купівлі-продажу необробленої деревини №1/19/ЧОР від 21.12.2018.
3.2. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 12.08.2019 рішення суду першої інстанції залишено без змін.
3.3. Судові рішення обґрунтовані тим, що частина запропонованих позивачем у проекті договору умов щодо поставки товару не відповідають умовам пропозиції продавця.
Так, за висновком судів, недоведеною матеріалам справи є пропозиція позивача щодо обов`язку продавця навантажувати товар на автотранспорт покупця, як і пропозиція відповідача щодо відсутності у нього такого обов`язку.
У зв`язку з цим суди дійшли висновку, що запропоновані позивачем умови договору щодо визначення сторони, яка завантажує товар підлягають виключенню, а вказане зобов`язання має визначатися під час виконання договору в залежності від того чи включено вартість навантаження продавцем товару на транспорт покупця до ціни придбаного товару.
Таким чином, за висновком судів, прийнятною є редакція відповідача щодо другого абзацу пункту 1.2 договору та редакція позивача щодо пункту 6.3 договору.
3.4. Суди встановили, що відповідач під час розгляду справи не довів визначеного законами обов`язку покупця здійснити попередню оплату. Отже, розділ 7 договору "Порядок розрахунків" та пункт 8.1 договору в редакції, запропонованій позивачем, відповідає положенням ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України та Регламенту організації та проведення аукціонних торгів з продажу ресурсу необробленої деревини, заготовленої державними підприємствами.
3.5. Судом першої інстанції встановлено помилкове зазначення як позивачем у договорі, так і відповідачем у протоколі розбіжностей ціни товару в розмірі 3 240,00 грн за 1 куб.м, що не відповідає ціні відповідного товару в аукціонному свідоцтві. За змістом договору має бути зазначена ціна, яка відповідає ціні згідно з аукціонним свідоцтвом, а саме - 3 420,00 грн за куб.м.
3.6. Як зазначив суд першої інстанції, позивач у пункті 5.2 договору не наводив діючі в лісовій галузі норми щодо вимог до під`їзних шляхів до лісоскладу, які є спеціальними саме для таких доріг. З метою забезпечення безпеки руху господарський суд залишив вказаний пункт в договорі та виклав його у такій редакції: "Під`їзна дорога до складу, з якого відбуватиметься передача товару, повинна забезпечити можливість під`їзду та безпеку руху вантажного автомобіля вантажопідйомністю до 20 тонн". Суд апеляційної інстанції з таким висновком погодився.
3.7. Суди залишили пункт 9.2 договору в редакції позивача проте з урахуванням визначеного порядку розрахунку - подвійна облікова ставка НБУ від вартості переданого, але не оплаченого товару, за кожен день прострочення. Також залишено без змін запропоновану позивачем редакцію пункту 9.5 договору як таку, що відповідає положенням ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України.
3.8. Щодо редакції пункту 10.2 договору то суди врахували пропозицію відповідача, яка відповідає визначенню поняття форс-мажорних обставин, що наведено у Законі України "Про торгово-промислові палати в Україні".
Пункт 12.1 договору було виключено з урахуванням обставин укладення договору за рішенням суду.
3.9. Суд першої інстанції вважав безпідставним виокремлення відповідачем в пункті 12.4 договору лише грошового зобов`язання, оскільки наведений договір передбачає як грошове зобов`язання покупця, так і не грошове зобов`язання продавця, а отже, вказаний пункт підлягає викладенню у редакції позивача. Пункт 12.5 договору є таким, що не порушував і не обмежував прав відповідача. Натомість, запропоновані відповідачем у протоколі розбіжностей пункти 12.6, 12.7, 13.1 договору, за висновком суду першої інстанції, не відповідали фактичним обставинам та не врахували, що договір укладається за рішенням суду, а отже, не підлягають включенню до змісту договору, запропонованого позивачем. Суд апеляційної інстанції з цим погодився.
3.10. Посилання позивача на необхідність застосування у спірних правовідносинах Правил охорони праці для працівників лісового господарства, затверджені наказом Держнаглядохоронпраці України № 119 від 13.07.2005, суди відхилили, оскільки зазначені правила не розповсюджуються на правовідносини між позивачем та відповідачем, натомість регламентують відносини між ДП "Світловодське лісове господарство" як роботодавцем та його працівниками.
4. Стислий виклад змісту вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
4.1. Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями, позивач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.04.2019 у частині визнання укладеним між ДП "Чорноліське лісове господарство" та ТОВ "Світловодський завод пиломатеріалів" договору купівлі-продажу необробленої деревини №1/19/ЧОР від 21.12.2018 по наступним пунктам: 1.1, 1.2, 1.3, 3.17 4.1, 5.1, 5.2, 5.3, 6.1, 6.2, 6.3, 6.5, 7.1, 7.2,8.1.8.2, 8.3, 8.4, 9.2, 9.3, 9.4, 9.5 у редакції, викладеній судом у спірному рішенні. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.08.2019 скасувати повністю. Ухвалити рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ "Світловодський завод пиломатеріалів" про визнання укладеним між ДП "Чорноліське лісове господарство" та ТОВ "Світловодський завод пиломатеріалів" договору купівлі- продажу необробленої деревини №1/19/ЧОР від 21 грудня 2018 року по пунктам 1.1, 1.2, 1.3, 3.1, 4.1, 5.1, 5.2, 5.3, 6.1, 6.2, 6.3, 6.5, 7.1, 7.2, 8.1.8.2, 8.3, 8.4, 9.2, 9.3, 9.4, 9.5 у редакції, запропонованій позивачем. Судові витрати покласти на відповідача.
4.2. В обґрунтування зазначених вимог позивач стверджує, що рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.04.2019 та постанова Центрального апеляційного господарського суду від 12.08.2019 ухвалені з порушенням норм матеріального права, а саме судами неправильно застосовано до спірних правовідносин ст.ст. 334, 655, 656, 664 Цивільного кодексу України та не застосовано ст.185 Господарського кодексу України.
У зазначеному аспекті скаржник акцентує увагу на тому, що на аукціонні торги продавцем ДП "Чорноліське лісове господарство" були виставлені саме лоти. Тому і умови договору повинні містити положення про купівлю-продаж "лотів", а не "товару", як помилково дійшли висновку суди попередніх інстанцій. Правила та терміни Інкотермс за твердженням позивача застосовуються лише у зовнішній торгівлі.
4.3. На думку позивача, суди протиправно не застосували положення ГОСТу 17461-84 "Технология лесозаготовительной промышленности", ГОСТу 9014.0-75 "Лесоматериалы круглые", а також Правила охорони праці для працівників лісового господарства, затверджені наказом Держнаглядохоронпраці України № 119 від 13.07.2005.
4.4. Позивач підтверджує, що в аукціонному свідоцтві зазначена вартість лісоматеріалу за ціною верхнього лісоскладу, проте у судовому засіданні він пропонував узгодити вартість доставки лотів з верхнього на нижній чи проміжний склад та вартість навантаження відповідачем лотів на автотранспорт позивача. Тобто позивач наполягає на необхідності здійснювати поставку з іншого складу продавця з покладанням на відповідача обов`язків по навантаженню.
4.5. Відповідач відзив на касаційну скаргу не подав.
4.6. Під час розгляду справи у суді касаційної інстанції оголошувались перерви, про що зазначено в ухвалах Суду від 16.10.2019 та від 30.10.2019.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій