П О С Т А Н О В А
Іменем України
08 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 638/15226/17
Провадження № 14-480цс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Ткачука О.С.,
суддів Антонюк Н.О., Анцупової Т.О., Бакуліної С.В., Британчука В.В., Власова Ю.Л., Гриціва М.І., Єленіної Ж.М., Золотнікова О.С., Князєва В.С., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Прокопенка О.Б., Пророка В.В., Рогач Л.І., Яновської О.Г.
розглянула у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 03 січня 2019 року, постановлену суддею Аркатовою К.В., та постанову Харківського апеляційного суду від 04 квітня 2019 року, прийняту у складі Кругової С.С., Маміної О.В., Пилипчук Н.П.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог
1. У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), в якому посилався на те, що 17 травня 2016 року уклав із публічним акціонерним товариством "Фідобанк" (далі - ПАТ "Фідобанк") договір банківського вкладу, на виконання умов якого вніс грошові кошти на загальну суму 200 тис. грн.
2. Після введення до ПАТ "Фідобанк" тимчасової адміністрації ОСОБА_1 звернувся до Фонду із заявою про включення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у межах 200 тис. грн, проте отримав відмову.
3. Посилаючись на незаконність зазначеної відмови, ОСОБА_1 просив зобов`язати Фонд додатково включити його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами щодо виплати відшкодування коштів в межах гарантованої суми у розмірі 200 тис. грн.
Короткий зміст судових рішень
4. Ухвалою Дзержинського районного суду міста Харкова від 03 січня 2019 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного суду від 04 квітня 2019 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов`язання вчинити певні дії, закрито.
5. Судові рішення мотивовані тим, що Фонд у спірних правовідносинах виконує функції держави, тому спір є публічно-правовим та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. У травні 2019 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 03 січня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 04 квітня 2019 року, посилаючись на те, що спірні правовідносини виникли на підставі цивільно-правової угоди, тому спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.
Доводи інших учасників справи
7. У липні 2019 року Фонд подав відзив на касаційну скаргу, в якому посилаючись на законність та обґрунтованість судових рішень першої та апеляційної інстанцій, просив залишити їх без змін, а касаційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Рух справи в суді касаційної інстанції
8. Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 22 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі.
9. Ухвалою колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24 лютого 2019 року справу відповідно до частини шостої статті 403 ЦПК України передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
10. Відповідно до частини шостої статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
11. Враховуючи те, що заявник оскаржує судові рішення з підстав порушення судами правил предметної та суб`єктної юрисдикції, справа підлягає розгляду Великою Палатою Верховного Суду.
12. 02 вересня 2019 року Велика Палата Верховного Суду прийняла зазначену справу до провадження та призначила до розгляду в порядку письмового провадження.
Позиція Великої Палати Верховного Суду
13. Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
14. Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 15 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання позову) суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
15. Статті 3 та 17 КАС України (у редакції, чинній на час подання позову) регламентували, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цього суб`єкта, відповідно, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.
16. Згідно з ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
17. Основною ознакою публічно-правових спорів є участь у них у якості сторони суб`єкта владних повноважень. Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
18. Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов`язаних з реалізацією публічної влади.
19. Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
20. Спірні правовідносини у цій справі врегульовано Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
21. Згідно з п. 16 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.