ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 396/1802/17
провадження № 51-9558 км 18
Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої Григор`євої І.В.,
суддів Бущенка А.П., Голубицького С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання Ширмер О.О.,
прокурора Данько Д.О.,
розглянула в судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Кіровоградської області на ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 9 серпня 2018 року щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_4 ,
уродженця с. Рівне Новоукраїнського району
Кіровоградської області, жителя
АДРЕСА_1,
засудженого за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 187 Кримінального кодексу України (далі - КК);
ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_3 ,
уродженця та жителя
АДРЕСА_2,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК.
Короткий зміст судових рішень та встановлені фактичні обставини
За вироком Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 11 квітня 2018 року було засуджено:
ОСОБА_1 - до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 1 ст. 263 КК - на строк 4 роки, за ч. 2 ст. 187 КК - на строк 7 років 6 місяців із конфіскацією майна, а на підставі ч. 1 ст. 70 цього Кодексу за сукупністю злочинів - на строк 7 років 6 місяців із конфіскацією майна, відповідно до ч. 1 ст. 71 КК частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 22 березня 2016 року й визначено йому остаточний захід примусу у виді позбавлення волі на строк 8 років із конфіскацією майна;
ОСОБА_2 - за ч. 2 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 3 місяці з конфіскацією майна, а на підставі ч. 1 ст. 71 КК частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 10 травня 2016 року й визначено остаточний захід примусу у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців із конфіскацією майна.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зараховано у строк покарання попереднє ув`язнення з 8 по 20 червня 2017 року включно з розрахунку один день такого ув`язнення за два дні позбавлення волі, а з 21 червня 2017 року до набрання вироком законної сили - з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Вирішено цивільний позов і стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 у рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди 492,42 грн та 8000 грн відповідно. Також із засуджених солідарно стягнуто 5000 грн на користь ОСОБА_4 у рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат і речових доказів у кримінальному провадженні.
Суд визнав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 винуватими у розбої за попередньою змовою групою осіб, а ОСОБА_1 також у незаконному придбанні, носінні, зберіганні вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, вчинених за викладених у вироку обставин.
Згідно з вироком ОСОБА_1 придбав виготовлену саморобним способом вогнепальну зброю - пістолет із патроном до нього калібру 5,6 мм, які зберігав у невстановленому місці, а 8 червня 2017 року носив при собі.
Крім того, 8 червня 2017 року близько 16:30 ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 та особою, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, на автомобілі ЗІЛ-130 Г (державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ) прибули до пасовища біля с. Захарівка. У зазначеному місці вони, погрожуючи ОСОБА_4 вогнепальною зброєю та вдаривши битою по голові ОСОБА_3, прив`язали їх мотузкою до дерева. Внаслідок таких дій останньому було заподіяно легких тілесних ушкоджень. Потім, нападники намагалися завантажити до кузова автомобіля корів, які були на пасовищі. Надалі, виявивши відсутність ОСОБА_3 на місці, де його було зв`язано, і зрозумівши, що протиправні дії може бути викрито іншими особами, засуджені відпустили корів і зникли з місця вчинення злочину.
Апеляційний суд Кіровоградської області ухвалою від 9 серпня 2018 року змінив вирок, замість солідарного порядку стягнення моральної шкоди застосував дольовий і постановив стягнути з кожного засудженого у рахунок відшкодування такої шкоди на користь ОСОБА_3 по 4000 грн, а ОСОБА_4 - по 2500 грн.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить змінити на підставі пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) ухвалу апеляційного суду в частині обчислення строку відбування покарання та вирішення цивільного позову. На думку скаржника, засудженим має бути зараховано у строк покарання попереднє ув`язнення за правилами ч. 5 ст. 72 КК у редакції Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання" (далі - Закон № 838-VIII). Крім того, посилаючись на ст. 128 КПК та ст. 1190 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) у їх взаємозв`язку, прокурор зазначає, що апеляційний суд необґрунтовано змінив із солідарного на дольовий порядок стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 коштів у рахунок відшкодування потерпілим завданої моральної шкоди. Вважає, що оспорювана ухвала не відповідає ст. 419 КПК.
Засуджений ОСОБА_2 та захисник Маркова Н.В. подали письмові клопотання, в яких зазначили про можливість здійснення касаційного провадження без їхньої участі.