ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 689/332/18
провадження № 51-8654 км 18
Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої Григор`євої І.В.,
суддів Бущенка А.П., Голубицького С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання Ширмер О.О.,
прокурора Данько Д.О.,
розглянула в судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 11 липня 2018 року щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця та жителя
АДРЕСА_1,
засудженого за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ст. 128 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Короткий зміст судових рішень, оскарженої ухвали та встановлені обставини
За вироком Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 5 березня 2018 року, залишеним без змін апеляційним судом, ОСОБА_1 було засуджено до покарання у виді обмеження волі: за ч. 1 ст. 122 КК - на строк 2 роки; за ст. 128 КК - на строк 1 рік, а на підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів йому призначено остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік та покладено на нього виконання обов`язків, передбачених ст. 76 КК.
Вирішено цивільний позов і стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 28 000 грн у рахунок відшкодування завданої моральної шкоди; позовну заяву останнього в частині стягнення матеріальних збитків у розмірі 7723,37 грн залишено без розгляду.
Суд визнав ОСОБА_1 винуватим у заподіянні за викладених у вироку обставин умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, а також необережного такого ушкодження.
Як установив місцевий суд, 17 листопада 2017 року приблизно о 21:00 на АДРЕСА_2 ОСОБА_1 через ревнощі завдав ОСОБА_2 декількох ударів кулаками в обличчя, заподіявши йому середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень у вигляді відкритого травматичного зламу нижньої щелепи в ділянці кута зліва. Після цього потерпілий, упавши на землю, отримав такого ж ступеня тяжкості тілесні ушкодження - розрив правого акроміально-ключичного з`єднання.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати на підставі п. 2 ч. 1 ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) ухвалу суду апеляційної інстанції і призначити новий розгляд у цьому суді. Суть доводів скаржника зводиться до того, що пред`явлене органами досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачення за ч. 1 ст. 122 КК було підтверджено зібраними у справі й дослідженими в ході судового розгляду доказами, а місцевий суд не зважив на положення ст. 33 цього Кодексу і неправомірно кваліфікував дії засудженого ще й за ст. 128 КК. На думку сторони обвинувачення, надмірна сила ударів, їх раптовість та спрямування в обличчя потерпілого, навіть після падіння останнього, свідчили про усвідомлення ОСОБА_1 суспільно небезпечного характеру своїх дій, засуджений передбачав можливість настання наслідків у виді заподіяння будь-якої шкоди здоров`ю ОСОБА_2, а тому має відповідати за умисні фактично заподіяні середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження. Посилаючись на те, що апеляційний суд залишив поза увагою допущені порушення та не усунув їх, прокурор вважає незаконною оспорювану ухвалу.
Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення не надходило.
Позиції учасників судового провадження
У суді касаційної інстанції прокурор підтримав заявлені касаційні вимоги.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.
Ухвала апеляційного суду - це рішення стосовно законності й обґрунтованості вироку, що перевіряється в апеляційному порядку, і вона повинна відповідати вимогам ст. 370 КПК.
Зважаючи на приписи вказаної статті, а також статей 2, 7, 404, 419 зазначеного Кодексу при перегляді оскарженого вироку апеляційний суд, дотримуючись засад кримінального провадження, зобов`язаний ретельно проаналізувати всі доводи, викладені в апеляційній скарзі, і дати на кожен із них вичерпну відповідь, перевіривши при цьому, чи повно здійснено судовий розгляд, чи було у процесуальному порядку здобуто докази обвинувачення, чи було їх оцінено місцевим судом із додержанням ст. 94 КПК, чи відповідають висновки у вироку фактичним обставинам справи і чи правильно було застосовано закон України про кримінальну відповідальність. При залишенні заявлених вимог без задоволення в ухвалі має бути зазначено підстави, на яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Крім того, ревізуючи оспорюваний вирок та вирішуючи питання про правильність юридичної оцінки діяння, зокрема про розмежування умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження (ст. 122 КК) від необережного такого ушкодження (ст. 128 КК), суд апеляційної інстанції має перевірити, чи було належно з`ясовано місцевим судом зміст вольового критерія вини у зазначених злочинах із матеріальним складом, чи усвідомлював обвинувачений характер вчиненого діяння, чи передбачав його негативні наслідки та яке було ставлення до них, і в залежності від установленого ухвалити рішення з урахуванням також правил ст. 337 КПК (межі судового розгляду).
Недотримання цих положень закону є істотним порушенням норм права, які тягнуть за собою скасування судового рішення.