Постанова
Іменем України
13 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 709/700/16-к
провадження № 51-3714км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Фоміна С. Б.,
суддів Ковтуновича М. І., Луганського Ю. М.,
за участю:
секретаря
судового засідання Фунікової О. В.,
прокурора Шевченко О. О.,
засудженого ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
захисника Шамшуріна Ю. В. (в режимі відеоконференції),
потерпілого ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 24 квітня 2019 року у кримінальному провадженні № 12014250280000160 щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, не судимого,
засудженого за вчинення злочину, передбаченого частиною 1 статті 122 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 06 вересня 2018 року, який залишений без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 24 квітня 2019 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 122 КК, і призначено йому покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки. На підставі статті 75 КК звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням - два роки.
Цивільний позов, заявлений ОСОБА_2 - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 15 786,21 грн матеріальної та 30 000 грн моральної шкоди, а всього 45 786,21 грн. В решті вимог відмовлено.
Задоволено позов прокуратури Черкаської області в інтересах Комунального закладу "Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради" про стягнення витрат з ОСОБА_1 на стаціонарне лікування потерпілого у розмірі 4 245 грн.
Задоволено позов прокуратури Черкаської області в інтересах Чорнобаївської центральної районної лікарні про стягнення витрат з ОСОБА_1 на стаціонарне лікування потерпілого у розмірі 340 грн.
За вироком, ОСОБА_1 02 травня 2014 року, перебуваючи на полі, під час сварки, яка в нього виникла на ґрунті з`ясування особистих відносин з ОСОБА_2, з приводу приналежності земельної ділянки та з метою припинення її оброблення останнім, з мотивів особистої неприязні до нього та, маючи умисел на нанесення тілесних ушкоджень, наніс ОСОБА_2 предметом схожим на автомобільний домкрат численні удари по ногам, обличчю та руках, внаслідок чого потерпілий отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров`я.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений, не погоджуючись з ухвалою апеляційного суду у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, просить її скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Посилається на те, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам статей 370, 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Зазначає, що клопотання сторони захисту про допит свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 та витребування інформації щодо трафіку їх телефонів залишилося без уваги суду.
Вказує на те, що стороною обвинувачення не здійснене відкриття в порядку статті 290 КПК протоколу тимчасового доступу до речей та документів від 10 червня 2014 року.
Зауважує, що суд безпідставно послався на роздруківку з`єднань абонентського номера НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1, оскільки всі телефони зміни охорони з`єднані переадресацією для оперативності прийому дзвінків.
Щодо цивільного позову, вважає, що потерпілим не підтверджено суми витрат на лікування та пальне, крім того, зазначає, що прокурор не мав повноважень на звернення в інтересах Комунального закладу "Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради".
Потерпілий подав до суду письмові заперечення в яких зазначив, що касаційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки клопотання про допит свідків та витребування інформації щодо трафіку їх телефонів заявлялися у суді першої інстанції не мали чіткого обґрунтування та були визнані судом такими, що подані передчасно. В суді апеляційної інстанції зазначені клопотання не заявлялись.
Щодо допиту охоронців, потерпілий вказує, що свідок ОСОБА_9 в судове засідання не з`явився, хоча його повідомляли, накладали штрафи та оголошували привід. Крім цього, допит свідка ОСОБА_10 був неодноразово проведений.
Також, посилання про невідкриття роздруківки дзвінків є надуманим, оскільки в протоколі ознайомлення з матеріалами досудового розслідування є підписи засудженого та його захисника.
Щодо цивільного позову зазначив, що сума 3450 грн - це сплата за вироб системи "КРАБ" для скріплювання розбитого наколінника правої ноги; 1100 грн. - сплата за пластину, якою була скріплена малогомілкова берцева кістка правої ноги. Ці витрати підтверджуються сертифікатами, які досліджувалися в суді. Щодо витрат на пальне, зазначив, що у зв?язку з тим, що в результаті вчиненого кримінального правопорушення у нього були пошкодженні ноги, до лікарні його доставляла дружина на власному авто. Інші чеки співпадають з датами лікування вибитих зубів, а матеріали провадження містять виписку про лікування.
Позиції інших учасників судового провадження
Засуджений та його захисник просили задовольнити касаційну скаргу у повному обсязі, скасувати ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 24 квітня 2019 року та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Прокурор заперечувала проти задоволення касаційної скарги засудженого. Зазначила, що стороною захисту не заявлялися клопотання під час апеляційного розгляду про допит свідків або про витребування інформації щодо трафіку їх телефонів, про що свідчать письмові матеріали кримінального провадження та звукозапис судового засідання в апеляційному суді, а отже, суд апеляційної інстанції діяв у відповідності до вимог статті 404 КПК. Щодо доводів сторони захисту про те, що прокурор не мав повноважень на звернення з цивільним позовом в інтересах Комунального закладу "Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради", прокурор, яка приймала участь у касаційному провадженні, з посиланням на положення частини 3 статті 128 КПК та частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" стверджувала про законність дій прокурора, який брав участь при розгляді кримінального провадження у суді першої інстанції.
Потерпілий підтримав доводи, які він зазначив у своїх запереченнях. Просив у задоволенні касаційної скарги засудженого відмовити, а ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 24 квітня 2019 року залишити без зміни.
Представника потерпілого ОСОБА_6. було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання він не з`явився. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, заперечень або повідомлень про поважність причин його неприбуття до Суду від нього не надходило.