Постанова
Іменем України
19 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 607/9539/17
провадження № 61-47273св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач- ОСОБА_1 ,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Міське бюро технічної інвентаризації", ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 серпня 2018 року у складі судді
Ромазана В. В. та постанову Тернопільського апеляційного суду від
23 жовтня 2018 року у складі колегії суддів: Парандюк Т. С., Дикун С. І., Храпак Н. М.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міське бюро технічної інвентаризації" (далі - ТОВ "МБТІ") про визнання недійсним технічного паспорта на кіоск-майстерню.
З урахуванням уточнень позовних вимог, посилалася на те, що у квітні 2017 року їй стало відомо, що за замовленням ОСОБА_2
ТОВ "МБТІ" на кіоск-майстерню з ремонту годинників за адресою: АДРЕСА_1 а виготовлено технічний паспорт
від 04 липня 2016 року № 42508.
Однак вважає, що ТОВ "МБТІ" неправомірно присвоєно кіоску-майстерні з ремонту годинників зазначену адресу, оскільки за цією адресою зареєстрована будівля, яка належить їй на праві приватної власності. Посилається також на те, що під час виготовлення спірного технічного паспорта була використана її проектна документація та Акт державної приймальної комісії від 19 липня 1994 року, на підставі якої збудовано і введено в експлуатацію будівлю, яка належить їй на праві приватної власності.
Вважає, що це створює можливість відповідачу шляхом обману, зареєструвати самочинно збудований кіоск-майстерню, скориставшись її документацією, що може призвести до негативних для неї наслідків та нанести матеріальні збитки.
Крім того, посилається, що виготовлення технічного паспорта на тимчасові споруди не передбачено Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна. Спірний технічний паспорт був виготовлений з грубими порушеннями цієї інструкції працівниками
ТОВ "МБТІ", а саме: відсутній штамп "Збудовано самочинно"; відсутній абрис на земельну ділянку на якій самочинно збудовано кіоск-майстерню; відсутня інформація, що даний кіоск є окремою будівлею на відстані 09 м від її будівлі, розташований на іншій земельній ділянці. Розмір спірного кіоску в проектній документації та відображенням його у спірному технічному паспорті має розбіжності. Дані у спірному технічному паспорті не відповідають інвентарній справі на кіоск-майстерню, існують розбіжності в планах кіоску та його внутрішніх площ.
Обстеження кіоску-майстерні проводилось неуповноваженим на це працівником міського бюро технічної інвентаризації, а інший працівник
ТОВ "МБТ", довіривши словам свого некомпетентного колеги та на підставі неправомірних документів, виготовила оскаржуваний технічний паспорт та нову інвентаризаційну справу, фактично вчинивши своїми діями службове підроблення.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області
від 01 серпня 2018 року у задоволені позову про визнання недійсним технічного паспорта на кіоск-майстерню відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не доведені обставини, на які посилається як на підставу своїх позовних вимог.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, за результатами розгляду якої, постановою Тернопільського апеляційного суду від 23 жовтня 2018 року рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 серпня 2018 року залишено без змін.
Апеляційний суд виходив з того, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про недоведення позивачем мотивів та ненадання належних доказів, які б свідчили про порушення її прав та інтересів, у зв`язку з виготовленням спірного технічного паспорта.
Також апеляційним судом звернуто увагу на те, що позовні вимоги фактично зводяться до оскарження дій працівників міського бюро технічної інвентаризації, не використовуючи при цьому належний спосіб захисту своїх прав та інтересів, передбачених статтею 16 Цивільного процесуального кодексу України.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 серпня 2018 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 23 жовтня 2018 року.
У касаційній скарзі посилається на те, що судами неправильно встановлено правовідносини сторін та безпідставно незастосовано належні норми матеріального права.
В супереч з вимогами процесуального закону суди надали оцінку доказам, які не підлягають дослідженню, натомість не надано оцінку доказам, поданими нею на підтвердження позовних вимог.
Доводи інших учасників справи:
У лютому 2019 року ОСОБА_2 до Верховного Суду подано відзив на касаційну скаргу, в якому зазначено, що доводи касаційної скарги необґрунтовані, зводяться до переоцінки доказів, а тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Положеннями частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Оцінка обставин справи та мотиви, з яких виходить Верховний Суд:
Суди встановили, що на підставі рішення Тернопільської міської ради
від 03 травня 1995 року № 343 та від 09 квітня 1997 року № 244, Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації від 04 липня
1997 року видано реєстраційне посвідчення на право власності за Приватним малим підприємством "Саша" (далі - ПМП "Саша") на вбудовані комерційні крамниці зупинки громадського транспорту за адресою: АДРЕСА_1, що складають єдину будівлю.
На підставі договору купівлі-продажу від 23 грудня 2006 року, укладеного між ПМП "Саша" та ОСОБА_1, ТОВ "МБТІ" за позивачем зареєстровано право власності на цю будівлю.
На замовлення ОСОБА_2 ТОВ "МБТІ" було виготовлено технічний паспорт від 04 липня 2016 року № 42508 на кіоск-майстерню з ремонту годинників за адресою: АДРЕСА_1
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 липня 2017 року, яке набрало законної сили, у цивільний справі
№ 607/74/17 за позовом ОСОБА_2 до Тернопільської міської ради, третя особа - ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно, за ОСОБА_2 визнано право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасову споруду кіоск-майстерню з ремонту годинників на проспекті Злуки у місті Тернополі на земельній ділянці за № 6110100000: 040020013 .
Згідно з вимогами частини четвертої статті 82 Цивільного процесуального кодексу України вбачається, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 липня 2017 року встановлено, що ОСОБА_3 належала тимчасова споруда кіоск-майстерня з ремонту годинників на проспекті Злуки у місті Тернополі, яка була встановлена на підставі рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради "Про дозвіл на встановлення кіосків та павільйонів" від 24 березня 1992 року № 165 п.2. В існуючій конфігурації споруда існує з 1994 року, будь-яких претензій щодо її встановлення не висловлювалося. Рішеннями Тернопільської міської ради під цю споруду неодноразово виділялась земельна ділянка в оренду. Доводи відповідача та третьої особи, що вказана споруда є самочинним будівництвом, не підтверджено належними та допустимими доказами.
Однак під час розгляду цивільної справи № 607/74/17, суд дійшов висновку, що кіоск-майстерня не є нерухомим майном та не має адреси: АДРЕСА_1, а тому позовні вимоги в частині визнання права власності на кіоск-майстерню, як на нерухоме майно із вказаною адресою не задовільнив. Наявність технічного паспорта від 04 липня
2016 року № 42508, виготовленого на кіоск-майстерню з ремонту годинників, судом не взято до уваги, оскільки в ньому відсутні посилання на підставу оформлення споруди як нерухомого майна та зазначення адреси: АДРЕСА_1 .
На підставі заяви ОСОБА_2 до зазначеного спірного технічного паспорта було внесено зміни, які посвідчено директором ТОВ "МБТ" ОСОБА_4 щодо номеру розташування кіоску-майстерні, внаслідок чого адреса зазначеного кіоска-майстерні змінено на: АДРЕСА_1 без зазначення номеру об`єкту.
За показаннями працівника ТОВ "МБТІ" ОСОБА_5 . підтверджено, що під час виготовлення спірного технічного паспорта було використано дані інвентаризаційної справи на зазначену будівлю, було проведено обстеження кіоску-майстерні, що належить ОСОБА_2, за наслідками якого, усі дані та обміри було відображено у спірному технічному паспорті із зазначенням плану та технічних характеристик вказаного об`єкту.