Постанова
іменем України
13 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 141/1201/16-к
провадження № 51-3757км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Ковтуновича М.І.,
суддів Луганського Ю.М., Фоміна С.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Барашкіної І.О.,
прокурора Басюка С.В.,
захисника Куцого Р.А.,
обвинуваченої ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженої ОСОБА_1 на вирок Вінницького апеляційного суду від 11 червня 2019 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016020250000075, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 ),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 310 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Липовецького районного суду Вінницької області від 7 грудня 2018 року ОСОБА_1, обвинувачену у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 310КК, виправдано у зв`язку з відсутністю події кримінального правопорушення.
За вироком Вінницького апеляційного суду від 11 червня 2019 року апеляційну скаргу прокурора задоволено, вирок Липовецького районного суду Вінницької області від 7 грудня 2018 року скасовано, ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 310 КК, і призначено покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 грн.
Прийнято рішення щодо речових доказів та процесуальних витрат.
Згідно із цим вироком ОСОБА_1 визнано винуватою і засуджено за кримінальне правопорушення, вчинене за таких обставин.
На частині земельної ділянки, розташованої на АДРЕСА_1, якою користується ОСОБА_1, остання, діючи умисно, незаконно, без відповідної ліцензії (дозволу), для власних потреб, у період з весни 2016 року вирощувала шляхом доглядання та просапування 30 рослин конопель, які проросли в результаті самопосіву та які було виявлено
15 червня 2016 року.
Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 310 КК як незаконне вирощування конопель у кількості 30 рослин.
Вимоги, викладені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати вирок апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді.
Свої вимоги аргументує тим, що, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд апеляційної інстанції допитав свідка ОСОБА_2, якого не допитано на досудовому слідстві і про допит якого сторона обвинувачення не заявляла клопотання, а тому його показання, надані в апеляційному суді, не можуть бути доказом у кримінальному провадженні. Речовий доказ - поліетиленовий мішок із залишками речовин рослинного походження, не містив необхідних бирок з підписами слідчих та понятих, а також будь-яких інших даних, які б підтверджували його належність до цього кримінального провадження, проте апеляційний суд, не оглядаючи його, визнав допустимим доказом. Крім того, засуджена вважає також недопустимим доказом висновок експерта від 17 червня 2016 року № 846, як такий, що є похідним від речового доказу, який безпосередньо не досліджував суд. Експерт, яка проводила відповідне дослідження, сформувавши висновок про те, що надані на дослідження трав`янисті рослини зеленого кольору в кількості 30 одиниць мають ботанічні ознаки рослини роду конопель, вирішила питання, яке не входить до її компетенції.
ОСОБА_1 вважає, що стороною обвинувачення не доведено доказами об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 310 КК, а саме виконання нею будь-яких робіт з догляду за коноплями, таких як: обробка міжрядь, боротьба зі шкідниками і хворобами, знищення бур`янів, підживлення добривами, поливання та інші дії.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні засуджена ОСОБА_1 та її захисник Куций Р.А. підтримали касаційну скаргу засудженої.
Прокурор Басюк С.В. під час судового засідання просив залишити касаційну скаргу засудженої без задоволення як безпідставну.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно зі ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
При цьому відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, вбачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Відповідно до статей 404, 407, 420 КПК апеляційний суд переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги і за наслідками її розгляду має право скасувати вирок суду першої інстанції повністю чи частково та ухвалити новий, у якому зобов`язаний навести належні й достатні мотиви та підстави прийнятого рішення з урахуванням ст. 409 КПК.
Вирішуючи питання про зміну або скасування вироку суду першої інстанції, апеляційний суд має враховувати приписи статей 408, 420 КПК.
Відповідно до ч. 2 ст. 420 КПК вирок суду апеляційної інстанції повинен відповідати загальним вимогам до вироків. Крім того, у вироку суду апеляційної інстанції зазначаються зміст вироку суду першої інстанції, короткий зміст вимог апеляційної скарги, мотиви ухваленого рішення, рішення по суті вимог апеляційної скарги.
Зі змісту вказаних норм та статей 7, 404, 419 КПК у їх взаємозв`язку вбачається, що суд апеляційної інстанції зобов`язаний перевірити всі доводи, викладені в апеляційній скарзі, а також аргументи, наведені стороною захисту під час апеляційного провадження, дати на все вичерпну відповідь й у випадку незгоди
з ними зазначити підстави їх необґрунтованості.
Як зазначено у ст. 94 КПК оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок і який оцінює кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.