Постанова
Іменем України
19 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 594/320/17-ц
провадження № 61-45673св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія Центр",
відповідачі: ОСОБА_1, Товариство з обмеженою відповідальністю "Борщівська аграрна компанія",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Центр" на рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 26 червня 2018 року у складі судді Зушман Г. І. та постанову Апеляційного суду Тернопільської області від 13 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Костіва О. З., Храпак Н. М., Щавурської Н. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У березні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія Центр" (далі - ТОВ "Мрія Центр", товариство) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Борщівська аграрна компанія" (далі - ТОВ "Борщівська аграрна компанія") про визнання недійсним договору оренди землі, визнання договору оренди землі поновленим.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувало тим, що 10 травня 2009 року між ТОВ "Мрія Центр" та ОСОБА_1 укладений договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,92 га, строком на п`ять років із моменту його державної реєстрації, яка здійснена 10 грудня 2009 року. Отримавши земельну ділянку в оренду, належним чином виконував всі взяті на себе договірні зобов`язання, вчасно виплачував орендну плату. Після закінчення строку оренди ТОВ "Мрія Центр" вирішило скористатися своїм переважним правом перед іншими особами на поновлення договору оренди землі. З цією метою, протягом строку дії договору, товариство двічі, не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору, 05 березня та 07 серпня 2014 року направляв орендодавцю листи-повідомлення від 04 березня та від 06 серпня 2014 року про наміри скористатися своїм переважним правом на поновлення договору на новий строк, долучивши до них відповідні додаткові угоди. Після закінчення строку дії договору оренди землі товариство продовжувало користуватись спірною земельною ділянкою, обробляючи її у 2015 році та виплативши ОСОБА_1 орендну плату в розмірі 750 кг пшениці, про що останній розписався у відповідних відомостях без будь-яких питань чи зауважень. Незважаючи на це, 01 червня 2015 року ОСОБА_1 уклалав із ТОВ "Борщівська аграрна компанія" новий договір оренди цієї земельної ділянки, який зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Таким чином, діями відповідачів щодо укладення між ними нового договору оренди землі порушено переважне право ТОВ "Мрія Центр" на поновлення договору, яке підлягає захисту.
Посилаючись на викладене, ТОВ "Мрія Центр" просило визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 01 червня 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Борщівська аграрна компанія" і визнати поновленим на той самий строк та на тих самих умовах договір оренди земельної ділянки від 10 травня 2009 року, який уклали між собою ТОВ "Мрія Центр" та ОСОБА_1 .
Рішенням Борщівського районного суду Тернопільської області від 26 червня 2018 року у задоволенні позову ТОВ "Мрія Центр" відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач у встановлений законом та договором строк, а саме не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі, до ОСОБА_1 , щодо поновлення дії договору не звертався. Факт користування позивачем земельною ділянкою ОСОБА_1 у 2015 році не підтверджується і актом розподілу земельних ділянок по посівних площах від 02 квітня 2015 року, згідно з яким земельну ділянку відповідача під кадастровим номером 6120886800:01:001:0336 віднесено до поля № TY11, оскільки позивачем не надано суду документ, яким визначено загальну площу цього поля та перелік усіх земельних ділянок із зазначенням їхнього розміру, які віднесені до поля № TY11. Крім того, подані позивачем докази стосуються лише використання землі з квітня 2015 року, а доказів користування спірною земельною ділянкою на час закінчення договору оренди землі із ОСОБА_1, тобто станом на грудень 2014 року, позивач не надав.
Постановою Апеляційного суду Тернопільської області від 13 вересня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивач не подав суду доказів направлення орендодавцю повідомлення про намір скористатися переважним правом щодо укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк із відповідним проектом додаткової угоди та отримання орендодавцем такого повідомлення. Також, ТОВ "Мрія Центр" не уклало з орендодавцем обов`язкової додаткової угоди до договору оренди землі і не подало доказів використання земельної ділянки відповідача після закінчення строку договору оренди землі від 10 травня 2009 року. Тому, безпідставними є доводи позивача про порушення переважного права на укладення договору оренди землі з власником земельної ділянки ОСОБА_1 на новий строк та визнання цього договору недійсним.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У жовтні 2018 року ТОВ "Мрія Центр" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 26 червня 2018 рокута постанову Апеляційного суду Тернопільської області від 13 вересня 2018 року, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказує на те, що протягом дії договору, орендар двічі направляв у встановлені договором строки орендодавцю листи-повідомлення з додатковими угодами про намір поновити договір на новий строк, збільшивши при цьому орендну плату та запропонувавши відповідачу у разі незгоди, надати свої умови, але жодної відповіді від останнього так і не отримав. ТОВ "Мрія Центр" та ТОВ "РАЙЗ М" уклали договір, за яким останній надавав послуги з посіву, обробітку, культивації, обприскування та інших технологічних процесів, які необхідні для вирощування с/г культур. Для зручності надання послуг сторони договору уклали акти розподілу земельних ділянок, де всі земельні ділянки, які підлягали обробітку поділені на умовні поля. Земельна ділянка відповідача її увійшла до умовного поля № ТУ02. В актах виконаних робіт та актах розшифровках до актів наданих послуг зазначено перелік конкретних робіт здійснених на цьому полі. Умовні поля, до яких, згідно з актом розподілу ввійшла земельна ділянка відповідача, сформовані ТОВ "РАЙЗ М" за принципом економічної доцільності зменшенні затрат із обробітку та з використанням Публічної кадастрової карти України, що знайшло своє відображення у сформованих електронних картах полів із визначенням координат кожного поля. Суди помилково дійшли висновку про недотримання товариством встановленої процедури реалізації переважного права на поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі". Висновок експерта від 23 січня 2018 року № 1.1-389/17 не є належним та допустимим доказом у справі, оскільки проведений усупереч вимог процесуального законодавства, що визначає порядок та процедуру проведення відповідної процесуальної дії.
У листопаді 2018 року ТОВ "Борщівська аграрна компанія" подало до суду відзив на касаційну скаргу у якому зазначено, що є недопустимими доказами самовільно складені Списки простих поштових відправлень за кількістю більше 300 листів, із проставленням штемпелю невідомого поштового відділення, яке не мало повноважень згідно з Правилами № 270 на проставлення цього штемпелю на подібному списку. Із наданих позивачем копій списків простих відправлень неможна навіть ідентифікувати, що це була відправка через організацію поштового зв`язку - Укрпошти, і відправка згідно з цими списками здійснена в неіснуючий час і через невідоме відділення. Судами зроблено правильний висновок, що повідомлення позивачем орендодавця про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк у порядку статті 33 Закону України "Про оренду землі", не підтверджено належними і допустимими доказами. Направлення не підписаної додаткової угоди не є пропозицією на її укладення, оскільки не містить наміру ТОВ "Мрія Центр" вважати його зобов`язаним у разі погодження на умови додаткової угоди.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій відповідають вимогам статей ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю ІV-ТР № 000519, виданого 05 лютого 2002 року Циганською сільською радою Борщівського району Тернопільської області, є власником земельної ділянки площею 0,92 га, розташованої на території Циганської сільської ради Борщівського району Тернопільської області, кадастровий номер 6120886800:01:001:0336.
10 травня 2009 року між ТОВ "Мрія Центр" та ОСОБА_1 укладений договір оренди вказаної земельної ділянки площею 0,92 га, строком на 5 років із моменту його державної реєстрації. Державна реєстрація зазначеного договору здійснена 10 грудня 2009 року.
Умовами договору (пункт 8) передбачено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
За пунктом 9 цього договору орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки у рік, у тому числі 384,74 грн у грошовій формі, або в натуральній формі - 5 ц зерна щорічно.
01 червня 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Борщівська аграрна компанія" укладений договір оренди належної ОСОБА_1 земельної ділянки, строком на 7 років, державну реєстрацію якого проведено 20 липня 2015 року.
Умовами оспорюваного договору встановлено орендну плату в розмірі 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у рік у грошовій формі, або в натуральній формі 1000 кг зерна. У разі виплати орендної плати у натуральній чи іншій формі ніж грошова, сторони цю домовленість викладають у додатковій угоді до договору.
Нормативно-правове обґрунтування
Частиною четвертою статті 124 ЗКУкраїни передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Згідно із частиною першою статті 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).