Постанова
Іменем України
19 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 712/4131//16-ц
провадження № 61-43308св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - законний представник недієздатної ОСОБА_1 - ОСОБА_2,
відповідачі: ОСОБА_3, Черкаська міська рада,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 на постанову Апеляційного суду Черкаської області від 05 червня 2018 року у складі колегії суддів: Нерушак Л. В., Василенко Л. І., Карпенко О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У квітні 2016 року законний представник недієздатної ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3, Черкаської міської ради про скасування пункту рішення суб`єкта владних повноважень та визнання недійсним державного акта.
Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що ОСОБА_1 є власником 7/10 частини житлового будинку АДРЕСА_1 . Іншим співвласником домоволодіння з часткою 3/10 на підставі договору купівлі-продажу від 10 грудня 2001 року є ОСОБА_3 . Рішенням Черкаської міської ради від 15 вересня 1955 року № 664а за домоволодінням закріплена у постійне користування земельна ділянка площею 0,1124 га. За фактичним користуванням розмір земельної ділянки за обмірами КП "Земля" становить 0,0605 га, за даним Бюро технічної інвентаризації - 0,0568 га. Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 жовтня 2015 року ОСОБА_1 визнана недієздатною, а опікуном призначено ОСОБА_2 .
Згідно з рішенням Черкаської міської ради від 09 червня 2011 року № 2-591 "Про передачу громадянам земельних ділянок безоплатно у власність" земельну ділянку площею 294 кв. м на АДРЕСА_1, безоплатно передано у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд ОСОБА_3 на підставі пункту 1.4 рішення. Підставою розподілу земельної ділянки став план розподілу земельної ділянки, затверджений нотаріально посвідченою заявою від 23 вересня 2010 року між співвласниками будинку ОСОБА_3 та ОСОБА_1 Вказана заява стала підставою для виготовлення плану меж земельної ділянки, що є обов`язковою складовою технічної документації. Межа земельної ділянки ОСОБА_3 зі сторони земельної ділянки ОСОБА_1 позначена не за існуючим парканом, а в сторону її зменшення. Частка земельної ділянки ОСОБА_1 за планом розподілу земельної ділянки значно менша від тієї, що відповідала б частці у домоволодінні. Крім того, вказаний план розподілу земельної ділянки неможливо приймати до уваги, оскільки він підписаний особою, що не розуміла значення своїх дій - ОСОБА_1, що підтверджується висновком судово-психіатричного експерта № 26. Земельна ділянка в розмірі, яку сторони вказали при затвердженні розподілу земельної ділянки (га) органами місцевого самоврядування у встановленому порядку не виділялась. ОСОБА_1 позбавлена можливості обслуговувати стіну належного їй сараю літ. "Б".
Посилаючись на викладене, позивач просила визнати незаконним та скасувати пункт 1.4 рішення Черкаської міської ради від 09 червня 2011 року № 2-591 "Про передачу громадянам земельних ділянок безоплатно у власність", визнати недійсним державний акт від 20 грудня 2011 року серії ЯМ 424536 на право власності на земельну ділянку площею 294 кв. м, що виданий на ім`я ОСОБА_3 .
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 січня 2018 року позов законного представника недієздатної ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволено. Скасовано пункт 1.4 рішення Черкаської міської ради від 09 червня 2011 року № 2-591 "Про передачу громадянам земельних ділянок безоплатно у власність". Визнано недійсним державний акт від 20 грудня 2011 року ЯМ 424536 про право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,0294 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, що виданий на ім`я ОСОБА_3 . Вирішено питання розподілу судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що всупереч статей 12, 88, 116 ЗК України земельна ділянка, площею 605 кв. м, розподіл якої здійснений сторонами відповідно до заяви, у власність чи користування співвласникам домоволодіння на АДРЕСА_1, не надавалась. Відповідачами не надано доказів, що підтверджують наявність у співвласників права власності чи права користування земельною ділянкою площею 605 кв. м, із яких ОСОБА_3 отримав у власність земельну ділянку площею 294 кв. м. Крім того, рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 жовтня 2015 року ОСОБА_1 визнана недієздатною і над нею встановлено опіку, а отже, позивач не розуміла своїх дій та не могла керувати ними станом на день підписання нотаріальної угоди від 23 вересня 2010 року. Проте, оскільки представником позивача не ставилось питання про визнання зазначеного правочину (нотаріальної заяви) недійсним, визначальною обставиною при задоволенні позову є відсутність документу, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою на АДРЕСА_1 на площу 605 кв. м, розподіл якої погоджений сторонами та в подальшому оформлено право власності на ОСОБА_3 у розмірі 294 кв. м із вказаних 605 кв. м.
Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 05 червня 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову законного представника недієздатної ОСОБА_1 - ОСОБА_2
Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що рішення Черкаської міської ради від 09 червня 2011 року № 2-591 прийняте у межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства і не порушує права позивача, так як саме до повноважень Черкаської міської ради належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності. Визначення та погодження розподілу земельної ділянки, яка знаходиться на АДРЕСА_1, не скасована і є чинною, оскільки питання про визнання зазначеного правочину недійсним представником позивача не ставилось і не вирішувалось. Земельна ділянка межує із трьох сторін із іншими землевласниками, та у жодного із суміжних землевласників немає претензій щодо меж, так як межі земельної ділянки з 1970 року не змінювались і не зміщувались. Самозахоплення землі під час розгляду справи судом не встановлено. Попередній розподіл земельної ділянки проведений у 1970 році між співвласниками, тому він є обов`язковим для всіх наступних співвласників, на що суд першої інстанції не звернув уваги, тому дійшов помилкового висновку про задоволення вимог позивача. Співвласник може здійснювати будь - які добудови та перебудови, проте це не є підставою для перегляду встановленого раніше розподілу земельної ділянки.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У серпні 2018 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Апеляційного суду Черкаської області від 05 червня 2018 року, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує на те, що хоча право на касаційне оскарження ухвали про відмову у зупиненні провадження у суді апеляційної інстанції прямо не передбачено нормами ЦПК України, він акцентує увагу суду на цей факт, як на порушення судом апеляційної інстанції, що призвело до неповноти розгляду справи у суді апеляційної інстанції, оскільки у іншому суді розглядалася справа про визнання недійсною заяви від 23 вересня 2010 року. Однією з підстав для звернення до суду є неможливість обслуговувати господарську будівлю сарай літ. "Б". Суд не надав оцінки плану встановлення меж від 23 травня 2018 року, що відстань ширина земельної ділянки позивача біля сараю літ. "Б" станом на сьогодні становить 7 м 08 см, тоді як відповідно до схеми розподілу земельної ділянки від 06 травня 1970 року, ширина земельної ділянки позивача у кінці дворища становить 7 м 80 см. Співставляючи зазначені факти, виявляється, що після приватизації ОСОБА_3 ширина земельної ділянки позивача зменшилась біля сараю літ. "Б" із 7 м 80 см до 7 м 08 см, і при цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що право позивача не порушено. Раніше відстань від паркану до господарської будівлі, станом на сьогодні це літ. "Б" згідно з планом, що виготовлений у масштабі, становила близько 1 м.
У грудні 2018 року ОСОБА_3 подав до суду відзив на касаційну скаргу у якому зазначено, що у ОСОБА_1 немає документів, які б посвідчували її право власності чи право користування земельною ділянкою. Попередній розподіл права користування земельною ділянкою є обов`язковим для всіх співвласників. Співвласник може здійснювати будь-які добудови і перебудови, але це не є підставою для перегляду попереднього розподілу земельної ділянки.
У лютому 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подав до суду відповідь на відзив, у якому зазначено, що рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 січня 2019 року у справі № 712/8999/18 за позовом ОСОБА_2, що діє в інтересах недієздатної ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа - приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Старовойтова Л. В., визнано недійсною та скасовано заяву від 23 вересня 2010 року, підписану ОСОБА_1 і ОСОБА_3, посвідчену нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Старовойтовою Л. В. і зареєстрованою у реєстрі за № 3971. Відсутність у складі технічної документації плану розподілу земельної ділянки між співвласниками тягне за собою невідповідність технічної документації вимогам чинного законодавства, як наслідок, незаконності рішення про передачу земельної ділянки у власність.
У квітні 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подав до суду письмові пояснення, у яких зазначено, що рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 січня 2019 року набрало законної сили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу та надано строк для подання відзивів на касаційну скаргу.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного суду - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду апеляційної інстанції відповідає нормам ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.
Судом установлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є співвласниками домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 є власником 7/10 частини житлового будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державною нотаріальною конторою 05 листопада 2001 року. ОСОБА_3 є власником 3/10 частини житлового будинку на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом 10 грудня 2001 року № 9358.