Постанова
Іменем України
19 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 190/1711/16-ц
провадження № 61-8736св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Лихівська селищна рада П`ятихатського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2,
третя особа - П`ятихатська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2018 року у складі судді Митошоп В. М. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Свистунової О. В., Красвітної Т. П., Єлізаренко І. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області (далі - Лихівська селищна рада), ОСОБА_2, третя особа - П`ятихатська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про визнання заповіту недійсним, визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3, після смерті якої залишилося спадкове майно, що знаходиться на території П`ятихатського району. Спадкоємцями за законом є вона та її брат ОСОБА_2, який проживав разом із матір`ю. Позивач зазначала, що протягом встановленого строку звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини вона не могла у зв`язку із ускладненням здоров`ям, проживає у м. Дніпрі, а ОСОБА_2 неодноразово запевняв її, що необхідності звернення до нотаріуса немає, оскільки він залишить їй частину спадщини. 17 серпня 2016 року вона звернулася до П`ятихатської державної нотаріальної контори із заявою про видачу на її ім`я свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері, проте їй відмовлено, оскільки вона пропустила шестимісячний строк для звернення із заявою про прийняття спадщини та у зв`язку із наявністю заповіту, посвідченого Лихівською селищною радою на ім`я ОСОБА_2 Отримавши відмову та ознайомившись із заповітом від 19 грудня 2011 року, вважає, що він складений із порушенням норм та правил чинного законодавства, а отже, є нікчемним.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила визнати причини пропуску строку для прийняття спадщини за законом поважними, визначити додатковий строк достатній для подання заяви про прийняття спадщини та встановити, що заповіт від 19 грудня 2011 року складений і посвідчений секретарем Виконавчого комітету Лихівської селищної ради Сельніцькою Т. Л. є нікчемним.
Рішенням П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки позивач своєчасно із заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3 до нотаріальної контори не звернулася, і жодних належних та допустимих доказів наявності поважних причин, пов`язаних із об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини в установлений законодавством строк не надала, заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та непідтвердженими. Заповіт ОСОБА_3, посвідчений 19 грудня 2011 року секретарем Виконавчого комітету Лихівської селищної ради Сельніцькою Т. Л., за своєю формою та змістом відповідає вимогам закону. Заповіт прочитаний ОСОБА_3 особисто уголос та власноручно підписаний у присутності секретаря виконавчого комітету.Доводи позивача про те, що заповіт від 19 грудня 2011 року підписаний не заповідачем, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та проведеною судовою почеркознавчою експертизою.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 02 квітня 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції виходив із того, що висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У травні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2018 рокута постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 квітня 2019 року, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказує на те, що зв`язку з проблемами та ускладненнями її здоров`я, та її чоловіка ОСОБА_4 вона пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері. Відповідно до довідки від 05 грудня 2016 року, виданої Комунальним закладом "Центр первинної первинної медико-санітарної допомоги № 9", вона неодноразово зверталася до амбулаторії у зв`язку із ГРВІ - 20 квітня та 21 листопада 2015 pоку. Щодо вегето-судинної дистонії: 04 грудня, 20 лютого та 18 березня 2016 року. Після такого потрясіння як смерть матері, напади дистонії почастішали та мали посилений характер, це проявлялось у вигляді тахікардії, прискореного серцебиття, непрогнозованих стрибків тиску, метеозалежності, головокружіння, дуже сильних головних болях. У заповіті не конкретизовано особу спадкоємця. Вказано лише ім`я прізвище та по батькові. У заповіті не вказано: ступінь спорідненості зі спадкодавцем, адреса проживання, ідентифікаційний номер, паспортні дані.
У липні 2019 року Лихівська селищна рада подала до суду заперечення (відзив) на касаційну скаргу.
Відповідно до частини четвертої статті 395 ЦК України до відзиву додаються докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Частиною четвертою статті 183 ЦПК України визначено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
До заперечення Лихівська селищна рада не додала докази надсилання його копій іншим учасникам справи. У зв`язку з цим Верховний Суд залишає це заперечення без розгляду.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 11 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій відповідають вимогам статей ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, актовий запис від 08 вересня 2015 року № 36.
Згідно з постановою державного нотаріуса П`ятихатської державної нотаріальної контори Новенко С. В., 17 серпня 2016 року ОСОБА_1 звернулася із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_3, проте їй відмовлено у зв`язку з тим, що 17 грудня 2015 року заведена спадкова справа № 456/2015 щодо майна померлої, на підставі заяви сина померлої ОСОБА_3 - ОСОБА_2 за заповітом, посвідченим Лихівською селищною радою від 19 грудня 2011 року № 452.
Відповідно до заповіту № 452, посвідченого 19 грудня 2011 року секретарем Виконавчого комітету Лихівської селищної ради Сельніцькою Т. Л., на випадок своєї смерті ОСОБА_3 заповіла все майно ОСОБА_2 .
Згідно з інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 07 листопада 2016 року № 45684932, 17 грудня 2015 року після смерті ОСОБА_3 заведено спадкову справу № 456/2015.
Відповідно до спадкової справи № 456/2015 щодо майна померлої ОСОБА_3, до П`ятихатської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини звернувся ОСОБА_2 про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом та ОСОБА_1 про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, якій відмовлено у зв`язку із наявністю заповіту на ОСОБА_2 та пропуску позивачем строку для прийняття спадщини.