Постанова
Іменем України
19 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 296/6736/17
провадження № 61-5450св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 03 грудня 2018 року у складі судді Рожкової О. С. та постанову Житомирського апеляційного суду від 18 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Коломієць О. С., Талько О. Б., Шевчук А. М.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з відповідачем, який 07 жовтня 2015 року був розірваний за рішенням суду. При поділі майна у судовому порядку за позивачем та відповідачем визнано по 1/2 частині у праві власності на однокімнатну квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 - квартира).
Позивач зазначає, що належне користування спірною квартирою є неможливим у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 не надає згоди на поліпшення та ремонт квартири, небажанням останнього брати участь у витратах на її утримання, в результаті чого виникла заборгованість по комунальних платежах. При цьому, відповідач ігнорує пропозиції позивача щодо переоформлення належної йому частки на неї.
У зв`язку з неможливістю виділити свою частку в натурі вважає, що право власності ОСОБА_2 на 1/2 частину квартири може бути припинене на підставі статті 365 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) з відшкодуванням йому грошової компенсації в розмірі 66 150,00 грн.
Тому, посилаючись на вказані обставини позивач просила припинити право власності ОСОБА_2 на 1/2 частину у праві спільної власності на квартиру, шляхом сплати ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості 1/2 частини квартири у розмірі 66 150,00 грн, визнавши за ОСОБА_1 право власності на частину квартири.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Корольовського районного суду міста Житомира від 03 грудня
2018 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Залишаючи позовні вимоги без задоволення, місцевий суд виходив із того, що позбавлення відповідача права власності на 1/2 частки спільної квартири з присудженням йому компенсації за вказану частку у розмірі 66 150,00 грн, завдасть істотної шкоди його інтересам.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 18 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 03 грудня 2018 року залишено без змін.
Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:
13 березня 2019 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 03 грудня 2018 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 18 лютого 2019 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами неповно з`ясовано обставини справи, що мають значення для її вирішення, не взято до уваги що частка відповідача у спільній квартирі є незначною і не може бути виділено в натурі, а спільне володіння і користування є неможливим, а також істотного порушення прав відповідача у разі припинення права власності на його частку не вбачається.
Крім того судами не враховано, що відповідач має інше житло і фактично в ньому проживає, а також не враховано, що спільне володіння та користування майном неможливе у зв`язку з тим, що відповідач не бере участі у витратах, яких потребує утримання власності, блокує рішення щодо такого утримання, не здійснює капітальний ремонт житлового будинку, облаштування прибудинкової території, не несе витрати зі сплати житлово-комунальних послуг.
Судами проігноровано (не надано оцінки) позиціям позивача, щодо заявлених позовних вимог.
Доводи інших учасників справи:
09 квітня 2019 року ОСОБА_2 через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Додаткові пояснення заявника:
У травні 2019 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшли відповіді на відзив на касаційну скаргу, у яких ОСОБА_1 просить не приймати до уваги відзив, поданий ОСОБА_2 .
Рух касаційної скарги:
Ухвалою Верховного Суду від 20 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Корольовського районного суду міста Житомира.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, врахувавши аргументи, наведені у відповідях на відзив, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.