Постанова
Іменем України
19 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 638/4018/16-ц
провадження № 61-18302св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач ? ОСОБА_2,
третя особа - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 04 червня 2019 року у складі судді Аркатової К. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 18 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Колтунової А. І.,
Бровченка І. О., Бурлаки І. В.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
14 березня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовними вимогами до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_4 про встановлення факту родинних відносин, визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Харкові померла його рідна мати ОСОБА_5 . Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить 1/3 частина чотирьохкімнатної квартири АДРЕСА_1 . ОСОБА_5 заповіт не складала, спадкування було здійснено за законом.
На підставі свідоцтва про право власності на житло право власності на квартиру зареєстровано за ОСОБА_5, ОСОБА_2 та
ОСОБА_6 по 1/3 частині зазначеної квартири.
В Єдиному державному реєстрі заборон відчуження та в Державному реєстрі іпотек відомості щодо квартири відсутні.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є рідними дітьми померлої та спадкоємцями першої черги за законом. За життя спадкодавця її донька ОСОБА_2 проживала разом із нею, а ОСОБА_1 проживав окремо.
ОСОБА_1 пропустив строк прийняття спадщини після смерті матері через тяжку хворобу. З 2009 року хворів на туберкульоз легень, останні роки був позбавлений можливості працювати. Погіршенню стану здоров`я сприяли погані сімейні відносини з ОСОБА_2, стрес після смерті матері сприяв виникненню приступів дистонії, з`явилися ознаки основної хвороби - туберкульозу, у зв`язку з чим часто перебував у хворому, майже запаморочливому стані, не виходив з дому.
Позивач разом з ОСОБА_6 намагався прийти до нотаріуса з метою оформлення спадщини, проте незадовільний стан здоров`я позивача завадив цьому.
28 жовтня 2015 року нотаріус Десятої харківської державної нотаріальної контори видав ОСОБА_1 лист про неможливість надання свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропуском строку.
Крім того, перешкодою для отримання свідоцтва на спадщину є різне написання прізвища матері, зазначеному у свідоцтві про смерть, - " ОСОБА_5 ", та прізвища позивача, зазначеному у паспорті, - " ОСОБА_1 ".
Посилаючись на зазначене, ОСОБА_1 просив визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини за законом після смерті матері -
ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, достатній для подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори, встановити факт родинних відносин між фізичними особами та визнати, що ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, є рідною матір`ю ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 04 червня
2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Встановлено факт родинних відносин та визнано, що ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Харкові, є рідною матір`ю ОСОБА_1 .
У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що ОСОБА_5 є рідною матір`ю ОСОБА_1, що підтверджується копією паспорта, свідоцтвом про народження, сторонами не оспорюється. Позивачем не надано доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини у визначений законом шестимісячний строк з часу відкриття спадщини, а наявність хвороб у позивача не свідчить про наявність об`єктивних перешкод звернення до нотаріуса саме у період з 17 березня 2015 року по 17 вересня 2015 року.
Постановою Харківського апеляційного суду від 18 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 04 червня
2019 року в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини залишено без змін.
Рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 04 червня
2019 року в частині встановлення факту родинних відносин в апеляційному порядку не переглядалось.
Постанова мотивована тим, що позивачем не доведено шляхом надання суду належних та допустимих доказів наявність такого стану його здоров`я в період часу з 17 березня 2015 року по 17 вересня 2015 року, за яким він мав об`єктивні, непереборні, істотні труднощі для звернення до нотаріуса для подання заяви про прийняття спадщини. Застосування правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі
№ 681/203/17-ц, є неможливим, оскільки обставини справи не є аналогічними обставинам даної справи. Посилання ОСОБА_1 не те, що нотаріусом не було здійснено його виклик шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі не взято до уваги апеляційним судом, оскільки ОСОБА_1 був обізнаний про смерть матері та про те, що був зобов`язаний у шестимісячний строк, з часу відкриття спадщини, подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Короткий зміст вимог та доводів наведених у касаційній скарзі:
09 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернувся через засоби поштового зв`язку до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 04 червня
2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 18 вересня
2019 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо визначення додаткового строку для прийняття спадщини та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині задовольнити, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами неповно встановлені обставини справи. ОСОБА_1 пропустив строк прийняття спадщини через тривалу хворобу та погіршення стану здоров`я. Впродовж 2015 року
ОСОБА_1 неодноразово звертався до лікаря, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами - копіями медичної книжки, в тому числі виписками від 07 квітня 2015 року та від 27 червня 2015 року. Після огляду терапевтом ОСОБА_1 було призначено довгострокове лікування, у тому числі направлення на стаціонарне лікування, однак із скрутним матеріальним становищем на той час заявник не зміг отримати необхідного лікування.
Крім того, ОСОБА_1 постійно потребує лікування у зв`язку з захворюванням легень та посттуберкульозним пневмофіброзом. У 2013 році ОСОБА_1 було визнано особою з другою групою інвалідності.
Вказує на те, що суди не взяли до уваги вказані обставини та не дослідили надану ним медичну документацію та амбулаторну картку ОСОБА_1, що була надана КЗОЗ "Харківська міська поліклініка № 22".
Вважає, що вказані ним обставини є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 681/203/17-ц.
Судами попередніх інстанцій не досліджено, чи вчиняв нотаріус дії для повідомлення позивача про відкриття спадщини, чи здійснював його виклик як спадкоємця, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі, що також суперечить правовій позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 17 жовтня 2018 року у
справі № 681/203/17-ц.
Судом першої інстанції безпідставно відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про витребування з Десятої Харківської державної нотаріальної контори ГТУЮ у Харківській області копії спадкової справи. Харківським апеляційним судом витребувано інформацію з нотаріальної контори, але не копію спадкової справи, яка необхідна для всебічного та об`єктивного розгляду справи.
Судом першої інстанції необґрунтовано відхилено клопотання представника позивача про надання часу для підготовки до участі у судових дебатах.
Також суд першої інстанції необґрунтовано виключив з кола представників ОСОБА_13, яка діяла в інтересах позивача на підставі нотаріально посвідченої довіреності, що свідчить про порушення судом першої інстанції статей 43, 49, 58 ЦПК України. Апеляційним судом дані обставини не досліджувалися.
Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що до 28 жовтня 2015 року, тобто до спливу строку на подання відповідної заяви, нотаріус не роз`яснював йому права щодо подання заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.
Доводи інших учасників справи:
У листопаді 2019 року до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку надійшов відзив ОСОБА_2 на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому ОСОБА_2 просить рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 04 червня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 18 вересня 2019 року залишити без змін.
Рух касаційної скарги:
Ухвалою Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи
№ 638/4018/16-ц з Дзержинського районного суду міста Харкова.
У жовтні 2019 року матеріали цивільної справи № 638/4018/16-ц надійшли до Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 04 червня
2019 року та постанова Харківського апеляційного суду від 18 вересня
2019 року оскаржуються заявником в частині відмови у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, а тому в іншій частині судові рішення судом касаційної інстанції не переглядаються.